Вибиті зуби і погроза депортацією. Чому до казахських активістів приходила СБУ та що про них відомо
6 січня координатори руху «Демократичний вибір Казахстану», прибічники опозиціонера-втікача Мухтара Аблязова, які проживають в Україні, заявили про побиття та погрози з боку Служби безпеки України. В СБУ ж заявили, що вони проводили профілактичні бесіди, але робили це мирно.
Що насправді відбулося — спробувало розібратися hromadske.
Несвятий вечір
«Того вечора ми із Заманбеком обговорювали телефоном події в Казахстані та плани. І тут він різко замовк. Спершу просто важко дихав у слухавку, а потім почав кричати ”Допоможіть!”. Я подумав, що він жартує. Але потім він увімкнув відео і я побачив кров на його обличчі, вибиті зуби. І в цей час у мої двері теж подзвонили», — пригадує події 6 січня громадянин Казахстану Єлдос Насіпбеков. З 2019-го він мешкає в Україні, і разом із Заманбеком Тлеулієвим координує рух«Демократичний вибір Казахстану» (ДВК), який очолює ексміністр енергетики Казахстану Мухтар Аблязов.Останній наразі мешкає у Франції та називає себе лідером казахстанських протестів.
Ми приїхали в містечко під Києвом, де мешкає Заманбек. Він проводить нас тим самим шляхом, яким йшов і того вечора. Разом ми заходимо в під’їзд та крокуємо сходами.
«Я піднявся до себе на четвертий поверх, заразом розмовляв з Єлдосом телефоном. У нас там немає світла, а вони стояли в темному кутку в цивільному одязі. Їх було троє. Вони крикнули: "Стій!", накинулися на мене і я почав тікати. Вони мене вдарили, били по спині, штовхали, щоб я впав. На першому поверсі, коли я хотів вибігти з будинку, мене заблокували й били,— розповідає Заманбек і додає, що саме тоді йому вибили зуби. — Але вони казали, що я сам винен, мовляв, врізався в двері. Але я переконаний, що мене заблокували, інакше я б легко відкрив їх».
За його словами, на ґвалт вийшли сусіди, і лише тоді чоловіки сказали, що вони з СБУ. «Почали ввічливо говорити, мовляв, хотіли просто перевірити документи», — пригадує Заманбек.
Незабаром приїхав наряд поліції, прибули адвокати та ситуацію врегулювали.
В той самий час Єлдос Насіпбеков — інший активіст «Демократичного вибору Казахстану» — за його словами, під тиском працівників СБУ писав розписку.
«Вони сказали написати розписку про відмову займатися політичною діяльністю з території України. Говорили, що ми нібито втягуємо Україну в це. Я спершу сказав, що нічого не підписуватиму, але потім вони заявили, що це все геополітична гра, я жодної ролі не граю, нічого не вирішую і взагалі рішення вже ухвалене. А якщо я відмовлюся — до кінця тижня мене буде депортовано до Казахстану. “А ти ж знаєш, що там з тобою буде”, — сказали вони», — розповідаєНасіпбеков.
Обидва активісти досі бояться й кажуть, що помічають за собою стеження.
«Наступного дня після цього я виходив, а поряд стояла автівка, в якій сиділи троє чоловіків. У них було привідчинене вікно, всі вони дивились на мене й посміхалися», — розповідає Заманбек, і на додачу показує десятки скрінів з погрозами від анонімів. Втім, хлопці запевняють — це їх не зупинить.
«Я продовжуватиму свою діяльність, тому що їхні дії геть незаконні. Ми будемо це доводити», — каже Єлдос. Чоловік додає: одразу після зустрічі з представниками СБУ він зв’язався з Мухтаром Аблязовим, і той закликав продовжувати роботу.
Що кажуть свідки
«Я виходила й побачила, що в чоловіка вже був вибитий зуб, була кров, і тут були троє чоловіків», — каже Тетяна, консьєржка будинку, в якому мешкає Заманбек.
Вона саме виходила на вулицю зі своїм 14-річним сином, щоб вигуляти собаку.
«Інші мешканці сказали, що почули, як хтось когось б’є та викликали поліцію. Конкретно цього я не чула. Чоловіки відвели вбік мого неповнолітнього сина, про щось із ним говорили та хотіли сказати, що це ніби він вдарив сусіда, коли відчиняв двері. Виходить, що все хотіли повісити на мого сина», — каже жінка.
Нам вдалося поспілкуватися і з її сином Іллею: підліток підтверджує слова мами. Розповідає, що правоохоронці тиснули на нього та просили сказати, що це він вибив зуби Заманбеку.
«СБУ заблокувала йому двері, вибила зуби й тиснула на мене: казали, щоб я залишився поряд, і коли приїде поліція — сказав, що це я, коли зачиняв двері, випадково вибив зуби хлопцю. А коли погрожували йому депортацією — сказали мені, що він терорист і незаконно перебуває на території України», — сказав нам Ілля. Окрім трьох чоловіків всередині будинку, він тоді помітив на вулиці ще кількох, які блокували двері.
У будинку на першому поверсі є камера спостереження — втім, як нам повідомив власник будинку, того вечора вона не працювала: нібито не продовжили договір з інтернет-провайдером. Коротке відео нам надала консьєржка, а також самі опозиціонери з Казахстану. Утім, власне конфлікту й моменту, де чоловікові вибивають зуби, на них немає.
Ми надіслали запит до СБУ з проханням надати нам їхнє відео: за словами Заманбека, спецслужбовці весь час проводили зйомки. Проте ні відповіді, ні відео ми наразі не отримали.
Хто такі Єлдос Насіпбеков та Заманбек Тлеулієв і що вони роблять в Україні?
Єлдосу та Заманбеку — 23 і 27 років відповідно. Вони народилися у Казахстані, там навчалися та працювали, там залишились їхні рідні. До руху «Демократичний вибір Казахстану» хлопці долучилися у 2019.
Єлдос спочатку писав новини для «Демократичного вибору Казахстану», роздавав листівки та працював диктором, згодом йому запропонували приїхати до України, де вже працював штаб руху, та зайнятись координацією протестів.
«Я приїхав до України влітку 2019-го та подав заяву на отримання політичного прихистку, бо до моїх батьків приїжджали співробітники КДБ, поліції, акимату (мерії). Вони збирали про мене інформацію. Батьки плакали, телефонували, просили, щоб я повертався, що на них тиснуть. Я розумів, що мене можуть закрити, мене можуть вбити, і, тим більш, можуть взяти в заручники моїх батьків. Що я робитиму в такому разі? І зрештою відповів собі: краще просити пробачення в батьків, ніж у всієї нації. Ми боротимемося до кінця», — каже Заманбек.
Серед його обов’язків — координація протестів, їхнє висвітлення та коментування, прямі ефіри. Фінансують їх, за його словами, небайдужі громадяни Казахстану. Головною метою своєї діяльності активісти називають розбудову демократичної країни з парламентською формою правління без посади президента.
«Побудувати круту країну, а не просто змінити режим Назарбаєва. Є політичні програми реформ, економічні реформи, соціальні. Серед важливого — збільшення зарплат. Цифри реальні, ми показали, звідки ми все це візьмемо. Річ у тім, що всі нафтогазові підприємства, всі заводи з металу — все воно в руках Назарбаєва та йде до кишені політичної верхівки. А ми говоримо, що це буде перерозподіл для всього народу», — каже нам Заманбек.
Що таке «Демократичний вибір Казахстану»?
«Демократичний вибір Казахстану» було створено у 2001 році колишнім міністром енергетики Казахстану Мухтаром Аблязовим. За правління Назарбаєва міністра засудили за розкрадання грошей, проте пізніше під тиском міжнародних інституцій випустили з в’язниці. У 2018-му Аблязова засудили ще й до довічного ув’язнення — нібито за організацію вбивства голови правління банку.
Наразі Аблязов живе в Європі та називає себе противником режиму Нурсултана Назарбаєва. 7 січня цього року він оголосив себе лідером протестного руху Казахстану і засудив інтервенцію до країни військ Організації договору про колективну безпеку. А дії Росії та її союзників назвав окупацією.
Аблязову закидали звинувачення і в Україні: йшлося про його діяльність на посту керівника «БТА Банку». У 2013-му українські правоохоронці навіть намагалися екстрадувати чоловіка з Франції.
«Профілактичні бесіди»
В СБУ визнають: їхні працівники таки приходили до активістів з «ДВК». Однак запевняють, що спецслужбовці поводились чемно. «З огляду на поточну ситуацію в Казахстані, Служба безпеки України у межах своїх повноважень вживає комплекс заходів (зокрема й оперативних), аби ефективно захищати безпеку громадян України. Тим паче з огляду на російський фактор та ймовірні провокації з боку РФ, які можуть дискредитувати нашу державу на міжнародній арені та зашкодити її інтересам», — наголосили в СБУ та додали, що їхні співробітники із громадянами Казахстану спілкувалися вкрай ввічливо.
«Через занепокоєння останніх на місце була викликана Нацполіція, яка зафіксувала, що все відбувалося без порушень та в межах українського законодавства. Спроби трактувати це в інший спосіб, як і розмови про тиск з боку СБУ, не мають нічого спільного з реальним станом справ»,— сказали в СБУ.
На квартирі у Служби безпеки?
Заманбек Тлеулієв розповів нам, що його нібито почали переслідувати ще 2020-го.
«За мною стежили, надсилали людей. Ось, наприклад, познайомився я з дівчиною або якимось мужиком, і вони намагалися дізнатися інформацію. Потім я протягом двох місяців винаймав квартиру на Софіївській Борщагівці. Це була квартира представника СБУ: згодом він сказав, що співпрацює з ними та пропонував за кожну зустріч і злив інформації по 1000 євро», — каже Заманбек, показуючи листування й фото чоловіка на ім’я Сергій Демидюк.
У листуванні співбесідник говорить, що йому потрібна інформація про Казахстан, що «просто хочуть знати, коли звернеться режим в Казахстані», і пропонує за це гроші.
«Після обіцянок грошей почалися погрози: казали, що я нікчема, що ніхто мене не захистить. Мені казали, що нібито допоможуть з проживанням, але я зрозумів, що тут уже наша влада співпрацює з міграційною службою, і мені відмовили просто так (відмовили в політичному притулку — ред.)», — каже активіст.
Ми зв’язалися з Сергієм Демидюком, але той запевнив, що жодних розмов про злив інформації із Заманбеком не вів.
«Він просто орендував у нас житло. Все. Жодних розмов про гроші чи злив інформації не було й не могло бути. До СБУ ані я, ані мої рідні теж не мали стосунку», — сказав Демидюк.
Окрім того, ми надіслали до СБУ ще один запит — із питанням, чи працював у них Демидюк. Відповіді поки що також не отримали.
Стратегія захисту казахстанських активістів
Адвокат активістів Дмитро Моргун звернувся з заявами до Державного бюро розслідувань. Він вважає, що працівники СБУ перевищили владу, вдалися до насильства і цим порушили 365 статтю Кримінального кодексу України.
«Їхні дії (спецслужбовців — ред.) не можна назвати законними: якщо вони мали питання до хлопців — слід було вручити їм повістки про виклик: це єдине законне втручання в приватне життя громадян-нерезидентів. А те, що вони вчинили — є залякуванням, примушуванням до певних дій»,— запевняє захисник.
Двох службовців вдалось ідентифікувати: це Олександр Капітанюк та Єгор Косов.
«Після проведення судово-медичної експертизи також наголосимо ще на 122 статті (тілесне ушкодження середньої тяжкості). Санкції статей передбачають позбавлення волі від 3-8 років із забороною обіймати певні посади упродовж 3-х років», — додав адвокат.
Окрім того, він зазначив, що його підзахисних ображали, називали екстремістами й терористами.
Активістка фундації Правозахисна організація, заснована 2009 року в Польщі з ініціативи української студентки та громадської активістки Людмили Козловської. Мета їхньої діяльності — захист прав людини, демократії та верховенства права у пострадянських регіонах (себто Казахстані, Росії, Україні й Молдові)«Відкритий діалог» Людмила Козловська пояснює: Казахстан регулярно зловживає антиекстремістським законодавством для переслідування мирних громадян.
«Протягом останніх 10 років ми зафіксували десятки випадків, коли Казахстан — за допомогою інших країн або самостійно, використовуючи міжнародні механізми або просто спецслужби, — чинив тиск, намагався викрасти або навіть викрадав із території ЄС громадян Казахстану, щоб тиснути на лідера опозиційного руху Мухтара Аблязова чи інших людей, яких асоціюють із ним», — зазначила Козловська.
Водночас медіаексперт Дмитро Золотухін нагадує, що рух «Відкритий діалог» Людмили Козловської може бути не вельми об’єктивним щодо казахстанської влади, оскільки вже понад 10 років співпрацює з опозиціонером Мухтаром Аблязовим.
Українська правозахисниця Олександра Матвійчук, яка долучена до реформи СБУ, наголошує на тому, що Україна досі лишається небезпечною для біженців та шукачів притулку.
«Можна згадати багато прикладів за останні роки. Зокрема, незаконне затримання та запроторення до СІЗО азербайджанського правозахисника Аловсата Алієва, який має офіційний статус біженця в Німеччині. У СІЗО його якимось чином відвідав співробітник органів внутрішніх справ Азербайджану, який тиснув на нього, щоб правозахисник підписав документи на прискорену екстрадицію. Тепер ми маємо справу з "перевіркою та спілкуванням з окремими громадянами Казахстану", саме так пресцентр називає побиття співробітниками СБУ Заманбека Тлеулієва біля під’їзду власного будинку та погрози негайної депортації за ведення опозиційної діяльності в Казахстані», — каже правозахисниця Олександра Матвійчук.
А втім, вона наголошує, що попри всі недоліки Україна лишається чи не єдиним острівцем бодай якоїсь свободи в регіоні Євразія.
«Але наша влада, зокрема ДМС, СБУ та ОГП, робить неможливим безпечне перебування людей, які тікають від політичних переслідувань. Тож якщо ми хочемо допомогти людям у Білорусі, Казахстані та інших авторитарних країнах, то маємо сформувати адекватну міграційну політику й реформувати згадані вище органи», — каже Матвійчук.
Тим часом адвокат Дмитро Моргун разом зі своїми підзахисними очікує на відео з нагрудних камер поліцейських, на реакцію омбудсмена та на службове розслідування СБУ.
А hromadske очікує, що СБУ відповість на наш інформаційний запит.