«Все, що було звичним, раптом стало неможливим»: як мешканці Італії реагують на карантин
Італія на карантині через найбільший в Європі і другий за масштабами у світі спалах коронавірусної інфекції. Станом на 13 березня там інфіковані понад 15 тисяч людей, померли більше тисячі. Закриті всі навчальні заклади, ресторани, кінотеатри, скасовані масові заходи. Спорожніли колись людні туристичні місця, економіка зазнає чималих втрат. Людям рекомендують не виходити з дому без нагальної потреби.
Лікарні на півночі Італії переповнені, не вистачає персоналу та апаратів штучної вентиляції легень, лікарі стоять перед жорстоким вибором, кого рятувати. Італійці, які ще тиждень-два тому скептично ставилися до вимог уникати скупчень і сидіти вдома, нині зрозуміли серйозність ситуації і погодилися на вимушений «домашній арешт». Як вони переживають карантин? Про це мешканці Італії розповіли hromadske.
На вулицю? Лише за продуктами і в аптеку
Порожніми вулицями їздять поліцейські автомобілі, з них через гучномовець лунають заклики залишатися вдома. Цю картину можна спостерігати нині чи не в усіх містах Італії. Згідно з розпорядженням влади, в Італії зачинені всі заклади, крім продуктових крамниць та аптек.
Щоби вийти з дому, потрібно мати з собою документ, що підтверджує нагальну потребу це зробити, розповідає Катерина Саділова, мешканка міста Лоді на півночі Італії, неподалік Мілана — самого епіцентру епідемії.
«Потрібно скачати з сайту Міністерства внутрішніх справ документ і заповнити його, вказавши, чому саме ти виходиш на вулицю. Це стосується не тільки поїздок до супермаркетів, а, наприклад, і дітей-підлітків, які хочуть провідати своїх друзів — а це заборонено. Патрулі поліції перевіряють, чи дійсно є потреба вийти на вулицю». За словами Катерини, у Ломбардії поліція виписує чимало штрафів порушникам карантинного режиму.
Багато компаній по всій Італії перевели своїх співробітників на дистанційну роботу. Серед них — неурядова організація, в якій працює в Палермо, що на Сицилії, українка Марина Манченко.
«Моя організація і всі мої колеги поставилися дуже серйозно до цього питання, бо для нас дуже важливо, щоби розповсюдження вірусу зупинилося. Особливо на півдні, де не так багато заражених людей поки що, але також не так багато лікарень, які б могли запропонувати необхідну допомогу людям у важкому стані», —каже вона.
На півдні Італії випадків захворювання поки що значно менше, ніж на півночі — однак їх кількість зростає. Ще й тому, що багато вихідців з півдня, які працюють у багатших північних регіонах, вирушили додому після спалаху в Ломбардії.
Ще кілька тижнів тому в Італії закрили на карантин школи та університети. Але навчальний процес триває, розповідає Юлія Гончарова, яка працює в школі маленького містечка в провінції Бергамо.
«Ми проводимо заняття в режимі онлайн: так можемо бачити учнів, спілкуватися з ними, пояснювати нові теми. Даємо їм домашні завдання, вони надсилають їх електронною поштою», — каже Юлія.
Аби ми створювали більше важливих матеріалів для вас, підтримайте hromadske на Спільнокошті. Будь-яка допомога має велике значення.
На роботу — тільки з дозволом
Однак не всі можуть працювати дистанційно. Поїздка на роботу — ще одна поважна причина, з якої дозволено вийти з дому. Але вона теж має бути підтвердженою документально.
Ірена Романюк працює в Мілані менеджеркою з персоналу однієї з мереж готелів. Їй доводиться їздити на роботу — для цього компанія видала їй довідку, яку Ірена показує поліції під час перевірок:
«У цьому документі написано, що, відповідно до закону від 8 березня 2020 року, для запобігання розповсюдженню вірусу я маю бути на своєму робочому місці, і говориться, що я не можу виконувати свою роботу з дому. Завдяки цьому документу я можу без проблем пересуватись Міланом — таку довідку видали всім співробітникам».
Проте не всі працівники, яким доводиться ходити на роботу, задоволені цим. Співробітники кількох фабрик на півночі Італії оголосили страйк, вимагаючи гарантувати їм безпечні умови праці або відпустити додому.
Літні люди — в групі ризику
Виходити з дому в Італії не рекомендують навіть для того, щоби відвідати своїх родичів, особливо літніх людей, які у групі ризику.
Камілла Коррадін із села Маростіка в північному регіоні Венето розповідає, що не може провідати батьків, які мешкають за кілька кілометрів:
«Ми намагаємося менше контактувати з літніми людьми, які найбільше ризикують, якщо захворіють. Водночас з’явилися цікаві ініціативи, щоб допомогти людям похилого віку. Наприклад, дехто возить стареньким продукти, а також книжки, щоб тим не доводилося виходити».
Часто продукти і речі для літніх людей залишають під дверима, щоб обмежити контакт і не заразити їх.
Коли італійці таки виходять за продуктами, у супермаркети вони заходять по одному і намагаються триматися подалі одне від одного, розповідає Камілла.
«Люди роблять те, чого в звичних умовах не робили б — наприклад, не зупиняються привітатися зі знайомими, не спілкуються одне з одним чи з продавцями, тримають дистанцію».
Для говірких італійців це — дуже серйозна зміна способу життя.
Коли звичні речі стають недоступними
Переживати карантин та домашню ізоляцію особливо важко психологічно, діляться чи не всі мешканці Італії, з якими спілкувалося hromadske.
«Коли тобі радили просто бути вдома і не виходити, але ти знав, що можеш вийти, це одне. А зараз ти знаєш, що не можеш вийти, бо можуть бути наслідки дуже суворі, від штрафу до ув'язнення», — каже Катерина Саділова з регіону Ломбардія, яка є епіцентром епідемії.
«Уся країна, моє місто, дороги, площі — все порожнє. Стоїть дуже важка тиша, і це дуже сумно», — описує атмосферу мешканка міста Терамо в центральній Італії Ліліана Онорато.
«Така ситуація має дуже серйозні психологічні наслідки, — каже вона. — Адже всі речі, які ми сприймали як належне — гуляти, їсти в ресторанах, бути з друзями — неможливі. Але ми сподіваємося, що разом зможемо зупинити цей вірус».
За підтримки Медиасети