В'їзд заборонено: як Умань без хасидів їхній Новий рік святкуватиме

Український урядоголосив про заборону в'їзду іноземцям з 28 серпня по 28 вересня через пандемію коронавірусу. Заборона припала саме на початок масового паломництва в Умань хасидів зі всього світу на святкування іудейського нового року Рош га-Шана.

Цьогоріч свято припадає на 18-20 вересня. Проте зазвичай хасиди починають з’їжджатися значно раніше. За день до рішення уряду, за оцінками місцевих мешканців, в Умань приїхало уже до пів тисячі паломників. Традиційно сюди на Рош га-Шана з’їжджається до 40-50 тисяч хасидів.

Ймовірно, така поспішна заборона уряду пов’язана саме з намаганням уникнути масового прибуття паломників. Ще до того, як це рішення ухвалили, в аеропорту «Бориспіль» 25 серпня без пояснень намагалися не пропустити пів сотні хасидів з Ізраїлю, який зараз в «червоній зоні» за статистикою COVID-19. Про аналогічні випадки в аеропортах Києва та Львова 27 серпня нам розповів представник єврейської громади в Україні Хаім Хазін, який мешкає в Умані і як місцевий підприємець з нетерпінням чекає паломників.

«Це був шок»

17 серпня під Офіс президента приїхав міський голова Умані Олександр Цебрій. Він вимагав, аби держава унеможливила масовий приїзд хасидів в місто через пандемічні загрози. Інакше обіцяв ставити блок-пости на під’їздах в місто.

22 серпня вказав на небезпеку від масового паломництва і керівник Центру боротьби з коронавірусом в Ізраїлі Ронні Гамзу. Він«наполегливо закликав» українського президента «ввести заборону на ці святкування». За його словами, масові зібрання в такі «смутні часи» призведуть до зараження як туристів, так і місцевих жителів. А потім інфіковані коронавірусом паломники повернуться додому й розноситимуть хворобу далі.

25 серпня Зеленський зібрав представників іудейських релігійних організацій України і попросив їх звернутися до єврейської громади із закликом уникати масового скупчення людей на Рош га-Шана цього року.

«А коли Кабмін ухвалив таке рішення (про заборону в’їзду іноземцям — ред.), це був шок для нас, бо з президентом на зустрічі не йшлося про заборону в'їзду», сказав нам головний рабин України Моше Реувен Асман.

Він не насмілився напряму пов’язати урядове рішення саме з паломниками, але сказав, що «якщо так вирішила держава, то ми будемо виконувати».

«Позиція нашої святої Тори — бережіть, отче, наші душі, тобто здоров’я. Турбота про здоров’я і життя людей — вище усього і скасовує багато заповідей».

Хоча рабин переконаний, що в цій ситуації можна було знайти компроміс. Наприклад, дозволити в’їзд невеликій кількості людей, яких зобов'язати здати тести на COVID-19 до вильоту і після прибуття. А з аеропорту організовано доставити людей до місця паломництва й там максимально обмежити контакт з місцевими.

Хасид іде по єврейському кварталу Умані, серпень 2020 рокуМар'яна П'єцух/hromadske

Що про це кажуть в Умані?

«Неможливо обмежити контакт. Вони вже ходять по місцевому базару і без масок», кажуть нам перехожі на центральній площі Умані.

«Наші діти сидять на карантині, а хасидів пускати? Ганьба!» обурюється чоловік пенсійного віку.

«Це тут в центрі люди проти, а хто працює на Пушкіна, той чекає хасидів. Як це їх не пустити? Вони вже аванси проплатили за житло, витратили гроші на квитки, вже пізно», бідкається молода сім’я з дитиною, чоловік у якій працює сезонно в обслуговування паломників.

Вулиця Пушкіна саме тут похований один з духовних лідерів хасидів раббі Нахман, і саме тут селяться та гуляють під час Рош га-Шана паломники. Всі вивіски та оголошення тут на івриті. І навіть Дональд Трамп з величезного банера вітає івритом.

В околицях Пушкіна вже налічують сорок невеликих готелів для паломників. Більшість з них будують самі хасиди, які врешті сюди переїхали жити та заробляти, зараз це близько семи десятків сімей. Як каже місцевий підприємець Хаім Хазін, 90% цих готелів побудовані без дозволів, бо місцева влада їх не дала. Тижневе проживання в готелі на Пушкіна та околицях у період Рош га-Шана обходиться від тисячі доларів.

Хаїм, власник сувенірної крамниці в УманіМар'яна П'єцух/hromadske

Хаім має власний сувенірний магазинчик, де майже весь товар виробляється в Україні. Тож каже від заборони паломництва постраждає не лише його сім’я, а й українці. «Оці кіпи плетуть бабці з навколишніх сіл. І за ці гроші вони живуть. Український турист, якщо сюди заходить, купує магнітик за 25 гривень. А хасид кіпу за 270 гривень, є різниця?», риторично запитує Хаім.

Біля магазину зібрались місцеві таксисти. Вже зараз чатують на прибулих паломників, але основні їхні «жнива» починаються ближче до днів святкувань. «Вони не лише тут сидять. А по могилах по всій Україні їздять Бердичів, Шепетівка, Гадяч, Меджибіж. Замовлень вистачає», каже таксист В’ячеслав.

«Від чого краще вмерти — від голоду чи від коронавірусу?» — втручається інший таксист.На запитання, чи не викликає страху те, що Ізраїль «червона зона», він каже: «І ”Софіївка” — червона! І на фонтанах – червона! Кругом червона зона! Але там чомусь люди можуть збиратися».

Тут часто можна почути обурення на тему масового туризму на вихідних в місцевий парк «Софіївка». Мовляв, у чергах за квитками збирається одночасно кількасот людей. А в «сухому» фонтані на центральній площі Умані постійно плескається тьма людей.

Біґборд із президентом США Дональдом Трампом у єврейській частині Умані, серпень 2020 року.Мар'яна П'єцух/hromadske

«В мера просто місцеві вибори. Треба якось рейтинг піднімати, бо хто не заробляє на Пушкіна, то ризикувати справді не хоче», додає таксист В’ячеслав.

«Коли мер їздив під Офіс президента ночувати, щоб заборонили паломників, — це був піар. Наші люди пішли туди його провідати вночі, принесли їсти, але мера там вже не було, він пішов ночувати в готель», сміється Хаім Хазін.

Адже місто добре заробляє на хасидах. У 2019 році бюджет Умані поповнився на 7,5 млн гривень від діяльності підприємців, які залучені в обслуговування святкування Рош га-Шана. Щоправда, третину з цих грошей довелося витратити на прибирання Пушкіна та околиць.

“Місто зараз втратить, коли будуть хворіти й умирати уманчани!”, категорично відрізав міський голова Цебрій на запитання про фінансові втрати для міста.