«Я не парашутист, я зять», — брат Медведчука і кандидат в народні депутати

Сергій Медведчук зник з української політики у 2004 після Помаранчевої революції, каже, що вона йому «отруїла душу». Утім, вирішив повернутися через 15 років. На позачергових виборах до Верховної Ради 2019-го балотувався на Луганщині від «Опозиційної платформи — За життя», у списку якої його рідний брат — кум Путіна Віктор Медведчук — третій номер. 

Та успіх брата його не спіткав — на цьому окрузі, за попередніми даними, перемогла кандидатка від «Опозиційного блоку» Вікторія Гриб. За словами Медведчука, він позивається до суду на голову ОВК, а також Центрвиборчком. Тим часом навколо будівлі досі чергує багато поліції та важка техніка. 

Громадському Сергій Медведчук розповів про стосунки з братом, пироги тестя та як досягти миру на сході України. 

Ви балотуєтеся у прифронтовому невеликому містечку Луганської області Щастя. Чому?

Послали. На крайній рубіж. Ви чули, як на площі говорили про це Шуфрич і Німченко, це перше. По-друге, у мене тут родичі. Моя дружина зі Станиці Луганської. Я не парашутист, я зять.

Хто ваша дружина?

Лебедєва Ольга Анатоліївна, лікар. Лебедєв Анатолій Миколайович проживає тут. Як мешкав, так і мешкає в Станиці Луганській.

Ви часто буваєте в Станиці Луганській?

Не часто буваю, але був 3-4 дні тому був в нього в гостях. Часто не буваю, не можу похвалитися. Далеко дуже.

Звідси близько.

Ну звідси так, але тут ви бачите, що коїться. Як я можу поїхати на пироги до тестя? Це несерйозно.

Вас не було в політиці з 2004 року. Чому вирішили повернутися?

Мене покликали і запропонували, я вирішив повернутися.

Як вас переконали?

Переконали, що треба всім взятися разом і принести мир у країну. Мовляв, твій брат має таку активну позицію, а ти стоїш осторонь і займаєшся тихо бізнесом. Мене переконали дуже швидко, я взяв і погодився.

Звідси до лінії розмежування буквально два метри. Яке ваше бачення ситуації? Позиція вашого брата нам відома, чи відрізняється ваша?

Не відрізняється нічим. Мені додати нічого. Мій брат дуже грамотний, в політиці дуже грамотний юрист. Все, що він каже — це чиста правда і реальні кроки для того, щоб це втілити в життя.

Як ви вважаєте, що повинно бути першим, другим, третім пунктом?

Прямі переговори — перший пункт, а далі — виконання Мінських угод. Альтернативи сьогодні немає, ви прекрасно знаєте, всі грамотні. Всі читають, всі новини слухають.

А чому спершу прямі переговори?

Тому що треба сісти і домовитися спершу про припинення вогню, відведення військ, а потім врегулювати всі наступні питання.

Розкажіть, чому свого часу ви випали з політичного процесу.

Не цікавило, цікавила більше сім'я, справа. Я ж економіст, бізнесмен, я і до політики був бізнесменом, до служби був бізнесменом, і не поганим. Я вирішив повернутися.

Розкажіть, чим займалися останній рік?

Я президент великої компанії, яка виробляє будматеріали. Ось цим і займалися, будували, де можна. Щоправда останніми роками дуже важко це робили. Самі розумієте, чому, не буду навіть пояснювати, але займалися. Сплачували податки, виплачували людям зарплати, тобто робили щось корисне.

Що ви обіцяєте мешканцям Щастя, крім миру?

Відновлення мирного життя — у це вкладається все, відновлення економіки. Це реальні речі. Якщо сьогодні принести до Верховної Ради закон про спеціальний статус таких регіонів, як місто Щастя, в яке можна внести і вільну економічну зону, і спеціальні субвенції для людей, які постраждали за 5 років, і відновлення всього, що наробила війна, справді можна допомогти місту Щастя.

А ви вважаєте, що це реально зробити?

Авжеж, раніше справді були зони, і вони процвітали. При мені, коли я був у політиці, на службі.

Так, але раніше влада була в інших партій. Нині у нас монобільшість.

Яка різниця? Має бути бачення. Повинна бути мета, я думаю, що це, можливо, те, про що я говорю.

Розкажіть ще трохи про Віктора Володимировича. Як часто з ним спілкуєтесь?

Як брат з братом, по всякому буває. У нього своя сім'я, у мене своя.

Останні кілька місяців. 

Ну, спілкуємося телефоном. Звісно, він зайнятий. Важко перетнутися, я на виборах, він по телефону. Але спілкуємося, звісно, ми ж брати все-таки.

А ось ці 15 років, коли ви не були в політиці, ви обговорювали з братом політику?

Я не обговорював, навіть не питав, навіть не заходив туди, не цікавило. Отруїв душу революцією Ющенка в 2004 році. Отруїла мені душу, та як виявилося, не на все життя. Час прийшов.

Ви бачите, що відбувається. Голова ОВК займається фальсифікацією виборів. Він надав неправдиві відомості, це стаття Кримінального кодексу. Я сьогодні подав позов до Київського апеляційного адміністративного суду на ЦВК і особисто на Чернічкіна (голова ОВК — ред.). Їх прийняли і розглядатимуть.

З позовом ознайомилися члени окружної комісії і тимчасово відсторонили його до з'ясування ситуації.

Ви чули про порушення, розбіжність у підрахунку бюлетенів, подвійне чи потрійне голосування деяких громадян на різних дільницях. Не буду перераховувати, вони всі зафіксовані в окружної комісії, є позовні заяви, є оформлені акти.

«Опозиційна платформа — За життя» взяла понад 62%, по-моєму, так, 62 з чимось, а я навіть половини не набрав. Навіть половини. А моє прізвище, між іншим, Медведчук. Чи не дивно? Ні, ну я розумію. Та не думаю, що люди дурні і не розуміють, що відбувається.

Ну, це нонсенс, вибачте, будь ласка. Всяке буває, але не в цьому випадку. Ви бачили, люди мене знають, як приймають, як розмовляють.

Мене знає майже кожен мешканець цього міста. Припустимо, спершу особисто ніхто не знав, але всі знають мого брата, передають привіт: нехай брат тримається, ми хочемо миру, ми його підтримуємо. В такому разі, виходить, що хтось ззовні приїхав і проголосував проти? Ну як ще можна це пояснити?

Ну, містоутворююче підприємство ТЕС ...

Звідти теж приходили до мене, сказали, що тиснуть просто черевиком в обличчя, щоб голосували за Гриб. У мене таких заяв знаєте скільки лежить? І лякали, що закриють ТЕС.

Щодня збирав і шантажував. Це я не придумав, люди приходили і розповідали мені.

Ну, це справа цього кандидата і цих людей. Я їх заспокоював як міг, вони всі мені казали: ми за нього не голосуватимемо.

Знаєте, Революція Гідності була, пам'ятаєте? Вона ж, напевно, не даремно була, чогось люди хотіли. Щоправда їх використали не гарно, як і в 2004-му. Знову використали. І ці люди точно такі ж. Вони хочуть свої права захистити, і вони точно, коли на них тиснуть, голосуватимуть проти.

Кажуть, що ваші люди начебто компенсували невиплачені у 2014 році пенсії напередодні цих виборів. Це правда?

Ні це не правда. Як ми можемо платити пенсії, ми що Пенсійний фонд?

Ми пробували вирішити їхню проблему, зібрати заяви, і передавали до Пенсійного фонду України, адже в Новоайдарському районі не хочуть розглядати їхні заяви. Саме цим ми займалися і займаємося далі. Але платити — це дурість.