Як два українські генпрокурори допомогли Трампу зробити з Байдена «корупціонера» — документи Держдепу
Два колишні генеральні прокурори України — Віктор Шокін та його наступник Юрій Луценко — допомогли команді президента США Дональда Трампа зробити з його опонента Джо Байдена «корупціонера». Це стало частиною одного з найбільших міжнародних скандалів, в якому фігурує Україна — розслідуванні щодо імпічменту президента США.
Як саме народилася історія про Байдена, дають краще зрозуміти документи, які днями на вимогу суду оприлюднив Державний департамент США. Позов подала американська неурядова організація American Oversight, аби перевірити факт тиску на керівництво України з боку Білого дому. 24 жовтня суд зобов’язав Держдеп оприлюднити документи протягом 30 днів.
Труднощі перекладу
Зі ста сторінок «записам Шокіна/Луценка» там присвячено п'ять (ст .66-72). Це, по суті, переказ двох інтерв’ю, які Джуліані та його асистенти провели з обома українськими генпрокурорами. Хто саме зробив нотатки зустрічі та передав їх до Держдепу, в документах не уточнюється.
Луценко почав спілкуватись із Джуліані у 2018 році. За допомогою адвоката Трампа він хотів звільнити послиню США в Україні Марі Йованович, з якою мав конфлікт. Шокін теж шукав вихід на команду Трампа. Звільнений у 2016-му на особисту вимогу Джо Байдена, на той — час віцепрезидента США, за два роки після цього він вирішив розказати свою версію подій. Луценко та Шокін переконували команду Трампа, що мають докази корупції Байдена.
Віктор Шокін у режимі відеозв'язку спілкувався з Джуліані 23 січня цього року. Слухали розмову і три «асистенти» Джуліані — Лев Парнас, Ігор Фруман та Джордж Бойл. Парнас перекладав Шокіна. Українському ексгенпрокурору теж допомагав перекладач.
Шокін розповів, що у 2015-2016 роках (коли він був генпрокурором) його підлеглі розслідували п’ять кримінальних проваджень проти Миколи Злочевського — міністра екології часів Віктора Януковича. Їхня суть полягала в тому, що Злочевський як міністр видавав власним компаніям дозволи на розвідку та видобуток газу й нафти. Вони входили до Burisma Holdings — компанії Злочевського, зареєстрованої на Кіпрі.
Після Революції Гідності Злочевський виїхав з України до Великої Британії. Навесні 2014-го до ради директорів Burisma увійшли колишній президент Польщі Олександр Кваснєвський, Хантер Байден (син на той час віцепрезидента США), Девон Арчер (пасинок Джона Керрі — на той час Державного секретаря США) та колишній співробітник ЦРУ Джозеф Блейд. На думку Шокіна, Злочевський взяв їх на роботу, аби захистити свій бізнес.
Тоді ж навесні 2014-го влада Великої Британії заарештувала 23 мільйони доларів, які Злочевський вивів туди з України. Шокін визнав, що Генеральна прокуратура передала до Британії фальшиві документи, які дозволили Злочевському «розморозити» ці кошти, та підкреслив, що ця історія трапилась до його призначення на посаду. Що ж до періоду своєї роботи у Генпрокуратурі, засвідчив: розслідування згаданих вище п'яти справ по Злочевському «зупинились через страх перед США».
Шокін згадує свою розмову в червні чи липні 2015-го з Джеффрі Пайєттом — на той час послом США в Україні. «Посол Джеффрі Пайєтт сказав йому (Шокіну — ред.), що розслідування має бути проведено у “білих рукавицях”, що Шокін розцінив як пораду не робити нічого», — сказано в документі.
Шокін пов’язав цю розмову із виступом Пайєтта в Одесі у вересні того ж року. За словами Шокіна, тоді Пайєтт звинуватив прокурора у нерозслідуванні справ та закликав звільнити Шокіна. Насправді Пайєтт тоді дійсно критикував роботу ГПУ, але через бездіяльність, яка дозволила Злочевському «розморозити» 23 мільйони доларів у Британії, а також через спротив розслідуванню справи «діамантових прокурорів». Про відставку Шокіна дипломат у тому виступі не згадував.
hromadske звернулось до Джеффрі Пайєтта за коментарем, однак на момент публікації матеріалу дипломат не відповів.
Голос згори
Про нібито причину звільнення Шокіна в «записах» сказано наступне: «Президент Петро Порошенко сказав Шокіну не розслідувати діяльність Burisma, тому що це не в інтересах Джо Байдена. Шокіна покликали до офісу Порошенка і сказали, що розслідування щодо Burisma, до складу ради директорів якої входив Хантер Байден, призвели до того, що Джо Байден призупинив надання Україні допомоги в 1 мільярд доларів». Далі Шокін засвідчив, що приблизно у квітні 2016-го Порошенко зателефонував йому і сказав, що його звільнять через це.
Жодних доказів цього наразі не існує. Натомість американські дипломати, які виступали у Конгресі в межах розслідування щодо імпічменту президента Трампа, засвідчили: Байден сам вимагав розслідувати справи проти Burisma, а на звільненні Шокіна він наполягав, бо той саботував реформу Генпрокуратури, яку фінансували США.
Відставки генпрокурора вимагали не тільки Байден та посольство США, але й посольства країн ЄС. За свідченнями американських дипломатів, Байден тільки озвучив рішення, яке визріло в американських дипломатів та в Державному департаменті США і підтримувалось європейцями.
hromadske звернулось до команди Петра Порошенка за коментарем, однак на момент публікації ми не отримали відповіді. Раніше Костянтин Єлісєєв, радник Порошенка з міжнародних питань, повідомив, що в розмовах із Порошенком Байден ніколи не згадував ані про Burisma, ані про свого сина.
«Повірте мені, слово “Burisma” або ім’я сина Байдена ніколи не згадувалося. В тому числі, ще раз підкреслюю, під час телефонних і будь-яких контактів з віцепрезидентом Байденом», — зазначив Єлісєєв.
hromadske не вдалось зв’язатись із Віктором Шокіним, редакція готова викласти його позицію щодо оприлюднених документів, якщо він побажає це зробити.
Післямова Луценка
У розмові з американцями Шокін підкреслив, що справи, в яких фігурувала Burisma, Генеральна прокуратура закрила в жовтні 2016-го — за його наступника Юрія Луценка. Джуліані інтерв'ював Луценка два дні — 25 та 26 січня цього року в Нью-Йорку. У документах йдеться, що на зустріч із адвокатом Трампа ексгенпрокурор прилетів із Глібом Загорією — на той час народним депутатом від БПП, та Гундузом Мамедовим (тоді — прокурор АР Крим, зараз — заступник генерального прокурора).
У спілкуванні з Джуліані Луценко не згадував про тиск на нього Порошенка чи Байдена в питаннях, пов’язаних із Burisma. Натомість продемонстрував «документ з Латвії», в якому йшлося, що Burisma виплачувала мільйони доларів членам ради директорів.
Зокрема, 1,1 мільйона отримав Кваснєвський, а 900 тисяч — компанія Rosemont Fonseca, одним з партнерів у якій був Хантер Байден.
«Відповідно до слів пана Луценка, рахунок у 900 тисяч доларів був за лобістські послуги Джо Байдена», — сказано у документі. На якій підставі Луценко дійшов такого висновку, в документі не сказано — Хантер Байден ніколи не заперечував, що отримував гроші за роботу в раді директорів Burisma, і заявляв, що ніколи не просив батька захищати інтереси її власника. Кваснєвський казав журналістам, що «правду кажучи, ми і не потребували такої допомоги».
Згодом, у березні 2019-го Юрій Луценко дав інтерв'ю виданню The Hill, в якому натякнув, що Байден вимагав відставки Шокіна через справи Burisma. Сам Шокін озвучив версію про корупцію Байдена в коментарі виданню The New York Times. Співавторкою тієї статті була Юлія Мендель — зараз прессекретарка Володимира Зеленського. Це стало початком публічної кампанії з дискредитації Байдена і послині США в Україні Марі Йованович, відставки якої вимагав Луценко.
За три місяці, в липні 2019-го, Трамп просив про послугу «рослідувати Байденів» вже нового президента України Володимира Зеленського, що зрештою і призвело до початку Конгресом процедури його імпічменту.
hromadske звернулось до Юрія Луценка з питанням, чи правильно зафіксувала його слова людина, яка робила записи його розмови з Джуліані та його асистентами. Також ми запитали колишнього генпрокурора, на підставі яких доказів він висловив твердження про те, що, перераховуючи гроші його сину, компанія Burisma оплачувала лобістські послуги Джо Байдена. На момент публікації матеріалу відповідь Луценка не надійшла. Редакція готова опублікувати відповідь Юрія Луценка, як тільки він її надасть.
Ситника — в президенти: про що ще йдеться у документах Держдепу
Серед оприлюднених Держдепом документів — дані про телефонні дзвінки глави Держдепу Майка Помпео. Як з’ясувалося, він говорив із Джуліані. На публічних слуханнях у справі імпічменту посол США в ЄС Гордон Сондланд засвідчив, що державний секретар Майк Помпео знав про так звану «тіньову» американську політику щодо України — зокрема, про роль у ній особистого адвоката Трампа Рудольфа Джуліані. Мовляв, «тіньовою» її назвати неможливо, оскільки все керівництво Держдепу та Білого дому було обізнано з роботою Джуліані.
Ми існуємо завдяки вам! Підтримайте незалежну журналістику – фондуйте нам на Спільнокошті та долучайтеся до спільноти Друзів hromadske.
У документах є згадки про два телефонні дзвінки — від 26 та 29 березня. Що цікаво, про другий телефонний дзвінок просив сам Помпео — на це вказує тема електронного листа.
Перед телефонним дзвінком помічник Джуліані питав у працівниці Білого дому Мадлен Вестергут «робочий номер» телефону Помпео, оскільки цей помічник «так і не зміг додзвонитися через офіційні канали».
На зустрічах Луценка й Джуліані не обійшлося й без згадки про Решенка (Reshenko): вочевидь, мається на увазі колишній нардеп Сергій Лещенко, який у травні 2016 року оприлюднив частину так званої «чорної бухгалтерії» «Партії регіонів». У ній згадувалося і прізвище тодішнього глави передвиборчого штабу Трампа Пола Манафорта, який через це буде змушений піти з посади, а пізніше — постати перед судом.
У документах ідеться про те, що Луценко згадував «чорну бухгалтерію», оприлюднену Лещенком. Заявляв, що нардеп і тодішня послиня США в Україні Йованович є близькими знайомими. Стверджував, що Йованович зверталася до нього з вимогою закрити три провадження, одне з яких було проти Лещенка.
Згідно з документами, Луценко говорив і про Національне антикорупційне бюро (НАБУ) та Спеціалізовану антикорупційну прокуратуру (САП) України: мовляв, вони були створені за фактичної вказівки США; їхні керівники — Артем Ситник і Назар Холодницький відповідно — постійно не ладнали один із одним; та й ефективність їхньої роботи, порівняно з розслідуваннями ГПУ, була низькою.
На одному із заходів Ситник, за словами Луценка, начебто заявив, що «хотів, аби [на президентських виборах 2016 року в США] перемогла Гіларі» Клінтон. А ще Йованович, стверджував ексгенпрокурор, витрачала гроші для піару “неефективного” НАБУ і колись заявила, що «зробить Ситника президентом».
Серед оприлюднених документів — також детальна хронологія дій Джозефа Байдена з українського напрямку зовнішньої політики США, а також копії статей The Hill, де міститься вже згадане інтерв’ю Юрія Луценка цьому виданню.
В оприлюднених документах Держдепу наводиться електронний лист Джона Хербста, п’ятого посла США в Україні, до заступника державного секретаря з політичних питань Девіда Гейла. Він містить датоване 5 квітня звернення, підписане шістьма колишніми американськими послами в Україні, на захист Йованович та проти дій Луценка.
«Статті [у виданні The Hill] показують відсутність розуміння української політики. [Журналіст Джон] Соломон сприймає слова генерального прокурора України за чисту монету й описує його як реформатора. Утім багато оглядачів в Україні та за кордоном вважають його реформістську діяльність на посаді генерального прокурора в кращому разі неоднозначною», — йдеться в листі.
Гейл переслав листа ще щонайменше двом працівникам Державного департаменту: раднику Ульріху Брехбулу та виконувачу обов’язків помічника держсекретаря з питань Європи та Євразії Філіпу Рікеру. А ще — таємному адресату, написавши в тілі листа: «Не певен, що з цим робити».
Ще одного листа із занепокоєнням щодо кампанії проти Йованович підготували 12 квітня конгресмени від Демократичної партії Стені Хоєр та Еліот Енґель безпосередньо на адресу Майка Помпео. Утім там ім’я Юрія Луценка не згадується. Аж 11 липня з Державного департаменту їм надіслали відповідь: Йованович пішла з посади в межах планованої ротації.