Тіньова політика щодо України та слово з трьох букв: як вплинуть свідчення посла США в ЄС на справу про імпічмент?

«Послуга за послугу» таки була, про тіньову політику США щодо України знали американські високопосадовці включно з державним секретарем Помпео — а за всім цим стоїть насправді не Джуліані, а Трамп.

Це короткий переказ найбільш резонансного свідчення у справі про імпічмент Трампа, яке 20 листопада дав донор передвиборчої кампанії Трампа, американський бізнесмен, посол Сполучених Штатів у Євросоюзі Гордон Сондланд.

Журналісти вже порівнюють його з Джоном Діном — колишнім юридичним радником Білого дому, свідчення якого стали ключовими в процесі імпічменту президента Річарда Ніксона в 1973 році. Тоді Ніксон пішов із посади добровільно, не дочекавшись завершення процедури.

Чому свідчення Гордона Сондланда американські ЗМІ називають ключовими і такими, що можуть кардинально перевернути хід розслідування щодо Трампа, пояснює hromadske.

«Чи був факт «послуги за послугу»? Відповідь — так»

У попередніх свідченнях Сондланд спершу не підтвердив факту «послуги за послугу» (латиною «quid pro quo») — тобто узалежнення американської військової допомоги Україні від розслідування нею справи щодо компанії Burisma (де раніше працював син одного з політичних конкурентів Трампа — Джозефа Байдена) і нібито втручання у вибори 2016 року в США.

Але за день до публікації стенограми допиту за зачиненими дверима Сондланд надіслав доповнення до свідчень, де підтвердив, що говорив про необхідність розслідувань для отримання військової допомоги помічнику Зеленського Андрію Єрмаку під час зустрічі у Варшаві 1 вересня.

Нині ж посол США в ЄС у своєму вступному слові прямо підтвердив факт «quid pro quo».

«Чи був факт «послуги за послугу»? Як я уже свідчив, що стосується дзвінка з Білого дому та зустрічі в Білому домі, про які просила [Україна], відповідь — так», — сказав Сондланд.

Але в розумінні Сондланда «quid pro quo» стосувалося не розмороження військової допомоги, а організації зустрічі між президентами США та України в Білому домі. Та й розслідування щодо компанії Burisma для Сондланда не означало розслідування проти конкурента Трампа Джозефа Байдена, на чому він неодноразово наголошував.

«Тепер я чудово знаю, що це [розслідування Burisma] означає. Тоді я цього не знав», — сказав посол.

Зв’язок між військовою допомогою та оголошенням Україною вищезгаданих розслідувань Сондланд провів самостійно десь наприкінці серпня — коли «всім стало зрозуміло, що все може бути взаємопов’язано». При цьому він усіляко підкреслював, що це його особиста думка і що він ніколи не чув від Трампа про зв’язок між допомогою та розслідуваннями.

«За відсутності будь-якого притомного пояснення затримки військової допомоги я пізніше прийшов до висновку, що розмороження військової допомоги не відбудеться доти, доки Україна не зробить публічну заяву, зобов'язуючись розпочати розслідування щодо начебто втручання у вибори 2016 року й компанії Burisma, чого й вимагав Джуліані», — сказав посол США в ЄС.

«Ми всі були в курсі»

Сондланд не випадково згадує Джуліані: особистий адвокат Трампа для нього, як і для решти учасників так званого тіньового каналу американської політики щодо України, був виразником волі президента США.

«Ми не хотіли працювати з Джуліані. Простіше кажучи: ми грали з тими картами, які нам випали, — сказав посол. — Ми всі розуміли: якби ми відмовилися працювати з Джуліані, то втратили б дуже важливу нагоду зміцнити американсько-українські відносини. Тож ми виконували накази президента».

Про вагому роль Руді Джуліані Сондланд говорив і під час свідчень за зачиненими дверима, але тепер він прямо пов’язав її з бажанням Трампа — а отже, і вже описаний факт «послуги за послугу».

Сам адвокат Трампа уже написав у твіттері: Сондланд «домислює», а займатися українським кейсом його запросив колишній спецпредставник США в Україні Курт Волкер.

Інше одкровення посла США в ЄС полягало в тому, що всі дії в межах так званого неофіційного каналу американської політики щодо України насправді не були неофіційними. Про них він та його персонал повідомляли Державний департамент та інших американських посадовців, і там їх навіть підтримували. Зокрема, Сондланд зацитував електронного листа від державного секретаря Майка Помпео від 3 вересня, де той писав послу, що він «робить чудову роботу».

«Усі були в курсі», — підсумував Сондланд. Це вперше свідок у справі імпічменту Трампа вказав на безпосередню причетність керівника Державного департаменту до неофіційних рішень щодо українського кейсу.

Сам Помпео сказав журналістам, що поки не бачив свідчень Сондланда,але водночас висловився на підтримку чинної політики його відомства щодо України.

Про «quid pro quo» Сондланд говорив і з чинним віцепрезидентом США Майком Пенсом — напередодні його зустрічі із Зеленським у Варшаві 1 вересня.

Ми існуємо завдяки вам! Підтримайте незалежну журналістику – фондуйте нам на Спільнокошті та долучайтеся до спільноти Друзів hromadske.

«Я згадав у розмові з Пенсом, що в мене було занепокоєння, що затримка військової допомоги пов’язана з питанням розслідувань», — засвідчив посол, додавши, що, крім нього, на зустрічі з Пенсом було ще кілька людей. Керівник апарату Пенса вже встиг спростувати факт будь-якої розмови про розслідування чи затримку військової допомоги із Сондландом.

«Ми з Трампом часто використовуємо слово на чотири букви»

Прокоментував Сондланд і свою телефонну розмову з Трампом 26 липня з київського ресторану, про яку стало відомо минулого тижня. Він підтвердив, що за допомогою звичайного мобільного телефона, а не захищеного каналу зв’язку, говорив із Трампом про розслідування, але не про Байденів.

«Я був би більше здивований, якби президент Трамп не згадав розслідування, особливо з урахуванням того, що ми чули від Джуліані щодо занепокоєнь Трампа», — заявив посол.

Коли в Сондланда запитали, чи справді він говорив тоді Трампу, що Зеленський «заглядає Вам до рота» (в оригіналі — «loves your ass»), той відповів: «Я б таке сказати міг», що викликало сміх у залі. «Так я і спілкуюся з президентом Трампом — часто вживаю слово на чотири літери. У цьому випадку — на три».

Пізніше в посла США в ЄС запитали про його іншу телефонну розмову з Трампом — від 9 вересня. Приводом до неї стало текстове повідомлення від Вільяма Тейлора, тимчасового повіреного у справах США в Україні, де той поділився своєю занепокоєністю через затримання військової допомоги.

«Я, зрештою, був у такому розпачі через смску пана Тейлора, що просто взяв слухавку, набрав президента і спитав: «Чого Ви хочете?», — згадує Сондланд.

Решту розмови для американських журналістів того ж дня люб’язно переказав Дональд Трамп: «Мені нічого не треба. Мені нічого не треба. Скажи Зелінському (Zellinsky), щоб він вчинив правильно. Це останнє слово від президента Сполучених Штатів».

«Гордонова проблема? Мене так дружина називає»

Тоді ж Трамп заявив журналістам, що не дуже добре знає Сондланда, хоча вважає його «непоганим чолов’ягою». Щоправда, чому при цьому цей не надто знайомий чолов’яга міг телефонувати президенту США зі звичайного телефона без захищеного зв’язку щонайменше два десятки разів, він не пояснив.

Оскільки інтерв’ю Трампа журналістам і свідчення Сондланда відбувалися одночасно, демократ Ерік Сволвел одразу ж запитав американського посла, чи справді той і Трамп були погано знайомі.

«Насправді це залежить від того, що ви маєте на увазі під добрим знайомством. У нас професійні, сердечні робочі відносини», — відповів Сондланд.

А за кілька годин до того посол так відповідав на питання республіканця Міка Тернера:

Тернер: Дональд Трамп — Ваш друг?

Сондланд: Ні, ми не друзі.

Тернер: Вам подобається президент?

Сондланд: Так.

Це був не єдиний курйозний момент під час свідчень. Наприкінці свідчень демократ Раджараджа Кришнаморті зауважив, що працівники американської Ради національної безпеки називають Сондланда «Гордоновою проблемою».

«Мене так дружина називає. Може, вони спілкуються [між собою]. Мені слід непокоїтись?» — ця репліка Сондланда вкотре викликала сміх у залі.

Після свідчень Гордон Сондланд сідав на літак до Брюсселя. І, як дізналась CNN, посол випадково поставив свій багаж не в той відсік. «У мене весь день такий був», — тільки й мовив він.

Так бізнесмен, який отримав посольську посаду через політичне призначення від Трампа, за один день став ключовим свідком у справі його ж імпічменту.