YouTube видалив канали військового уряду М'янми через насильство у країні
YouTube видалив канали військових, які 1 лютого захопили владу у М'янмі. Причиною такого рішення є зростання кількості насильства з боку правоохоронців під час протестів проти держперевороту. Про обмеження контенту у країні заявив і китайський відеосервіс TikTok.
Про це пише CNN.
Представник YouTube зазначив, що відеоплатформа уже закрила низку каналів і видалила відео. До переліку заблокованих каналів потрапили ті, які належали державним компаніям MRTV та Myawaddy Media.
Також про обмеження щодо контенту у М'янмі заявляє і китайський TikTok. У відеосервісі зазначили, що «пропаганді ненависті і насильства не місце» на цій платформі.
«Ми агресивно видаляємо контент у М'янмі, який порушує наші принципи, і продовжуємо стежити за ситуацією», — зазначив представник TikTok.
Раніше санкції щодо військового уряду М'янми запровадив Facebook. Там заявили, що значно обмежать поширення контенту від влади М'янми через систематичне розповсюдження дезінформації.
Військовий уряд М'янми, своєю чергою, заблокував для громадян Facebook, Instagram і WhatsApp, які використовували для організації протестів. Facebook є однією з найпопулярніших соцмереж у М'янмі — нею користується половина з 53 мільйонів населення.
Що відбувається у М'янмі?
У М’янмі військові 1 лютого влаштували державний переворот. Вони відсторонили від влади та затримали лідерку керівної партії «Національна ліга за демократію» (НЛД) Аун Сан Су Чжі та інших високопосадовців. Військові заявили, що затримання стали відповіддю на «фальсифікацію» парламентських виборів, які відбулися в країні в листопаді 2020 року.
Влада в М'янмі перейшла до головнокомандувача збройними силами Мін Аун Хлаіна. Раніше він погрожував скасувати Конституцію, якщо «закони не будуть виконуватися». Тоді військові заперечували, що головнокомандувач погрожував влаштувати державний переворот.
3 лютого Аун Сан Су Чжі звинуватили в незаконному зберіганні рацій удома, а пізніше — у нібито порушенні закону про ліквідацію надзвичайних ситуацій. А президента країни Віна М'їна звинувачують у «порушенні карантину». Обидвох посадовців затримали військові.
Правозахисні організації та міжнародна спільнота загалом засудили дії військових. Хоча деякі країни, як-от Китай і Росія, заявили про підтримку влади Мін Аун Хлаіна.
Після держперевороту в країні спалахнули масштабні протести проти влади військових. А поліція, своє чергою, вдалася до жорстких розгонів протестувальників. За інформацією Reuters, після держперевороту правоохоронці вбили щонайменше 50 демонстрантів.