Закон про мову: у «Самопомочі» кажуть, що документ про захист, в «Опоблоці» — суперечить Конституції
У фракції «Самопоміч» кажуть, що новий закон про мову спрямований на захист та регулювання української мови, а в «Опозиційному блоці» — що він суперечить Конституції України.
«Узагалі про інші мови сьогодні не йдеться у цьому законі. Виключно регулювання використання української мови як державної згідно з Конституцією України й захист української мови», — сказав депутат від партії «Самопоміч» Олег Березюк у кулуарах Ради 28 лютого.
Депутат від «Опозиційного блоку» Вадим Новинський, коментуючи новий закон про мову, вказав, що його фракція виступає за те, «щоб інтеграція в єдине українське суспільство не відбувалася шляхом асиміляції різних народів».
Новинський заявив, що в законі зафіксоване навчання у вишах, навчальних закладах середньої ланки та професійно-технічних училищах «виключно державною мовою» — «що також суперечить Конституції та засадничим принципам».
Утім ініціаторка законопроекту, депутатка від партії «Самопоміч» Олена Сотник в ефірі програми Громадського «Нині вже» зазначила, що в частині 2 статті 10 закону вказано, що представник національної меншини має можливість отримати первинну освіту мовою нацменшини.
«Усі ці міфи, які зараз будуть промотуватися «Опозиційним блоком» і проросійськими силами, їх дуже просто спростувати, відкривши закон», — сказала Сотник.
Раніше Олена Сотник заявила, що новий закон про мову не регулює сферу особистого життя.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ Закон про державну мову передбачає безкоштовні курси української — автор проекту
Нагадаємо, 4 жовтня Верховна Рада ухвалила у першому читанні законопроект №5670-д, який визначає статус української мови як офіційної державної мови в Україні й передбачає адміністративну та кримінальну відповідальність за порушення норм закону. Сьогодні, 28 лютого, Рада має розглянути закон у другому читанні.
Згідно із законопроектом, єдиною державною мовою в Україні є українська, а «спроби запровадження в Україні офіційної багатомовності» всупереч Конституції України «провокують мовний розкол країни, міжетнічне протистояння та ворожнечу і спрямовані на насильницьку зміну чи повалення конституційного ладу». Проект передбачає, що українською мовою має володіти кожен громадянин України, а також усі претенденти на українське громадянство. Також українською мовою мають розмовляти усі високопосадовці та керівники силових структур, депутати усіх рівні, судді, адвокати, керівники вишів, медпрацівники тощо.
Закон про мову покликаний унормувати законодавство України про мову після того, як Конституційним судом був скасований ухвалений у 2012 році так званий закон «Колесніченка-Ківалова». Він передбачав можливість офіційної двомовності в регіонах, де чисельність нацменшин перевищує 10%.
28 лютого 2018 року Конституційний суд України визнав ухвалений у 2012 році Закон «Про засади державної мовної політики», який відомий як мовний закон «Ківалова-Колесніченка», незаконним. Йдеться про рішення у справі за поданням 57 народних депутатів щодо відповідності Конституції цього закону.
Закон «Про засади державної мовної політики», який внесли колишні депутати Вадим Колесніченко та Сергій Ківалов, набув чинності у 2012 році. У лютому 2014 року Рада скасувала закон про регіональні мови, однак тоді в. о. президента Олександр Турчинов відмовився підписувати це рішення. Тому до 28 лютого 2018 року цей закон був чинним. Він передбачав можливість офіційної двомовності в регіонах, де чисельність національних меншин перевищує 10 %. Низка обласних та місцевих рад визнали російську мову регіональною. Окрім того, регіональною у західних областях було визнано угорську мову, молдовську та румунську.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Ігри патріотів: як закон про захист мови став інформаційним прикриттям продовження спецстатусу Донбасу