За завісою деокупації: Як Порошенко й Турчинов домоглися продовження дії закону про особливий статус Донбасу

Опівдні 4 жовтня на офіційному акаунті у Twitter посольства США в Україні з’явилося повідомлення: «Ми підтримуємо зусилля Верховної ради продовжити дію особливого статусу, що дасть можливість урегулювати конфлікт на сході України». За кілька годин аналогічний допис опублікувало й посольство Німеччини.

Особливий статус, згаданий у повідомленні, — це закон «Про особливий порядок здійснення місцевого самоврядування в окремих районах Донецької та Луганської областей». Документ,  ухвалений Верховною радою у вересні 2014-го, фактично надає особливий статус у складі України територіям, що нині контролюються так званими «ДНР» та «ЛНР».

Україна зобов’язалася ухвалити закон у рамках Мінських домовленостей — єдиного документу, що нині гарантує припинення повномасштабних бойових дій на Донбасі. Ухвалили його на три роки, тож 18 жовтня його дія спливає. Жодне з його положень на практиці не реалізували.

Водночас ухвалення документу разом із ухваленням у першому читанні змін до Конституції, які закріплювали його норми в Основному законі, було аргументом на користь того, що Україна таки виконує Мінськ.

Натомість Росія за останні три роки не виконала більшості зобов’язань — не забезпечила роззброєння сепаратистів, не вивела своїх військових, не повернула Україні контроль над державним кордоном. Це давало підставу міжнародним партнерам України — США та Євросоюзу — продовжувати санкції проти Кремля.

Припинення дії закону про особливий статус фактично позбавляє президента Петра Порошенка на міжнародних переговорах аргументів на користь того, що Україна готова виконувати свою частину зобов’язань у рамках Мінська. А це, своєю чергою, давно прагне довести міжнародній спільноті президент Росії Володимир Путін, щоби домогтися скасування міжнародних санкцій.

За кілька годин після повідомлення посольства США у Twitter,  президент Порошенко вніс до парламенту закон про продовження дії особливого порядку самоврядування на непідконтрольній частині Донбасу до 18 жовтня 2019 року. Чому українська влада до останнього намагалася не акцентувати увагу на необхідності його ухвалення, та як Порошенко зрештою домігся голосів парламенту — у матеріалі Громадського.

Припинення дії закону про особливий статус Донбасу фактично позбавляє президента Петра Порошенка на міжнародних переговорах аргументів на користь того, що Україна готова виконувати свою частину зобов’язань у рамках Мінська. А це, своєю чергою, давно прагне довести міжнародній спільноті президент Росії Володимир Путін, щоби домогтися скасування міжнародних санкцій (на фото зліва направо — президент України Петро Порошенко, президент Білорусі Олександр Лукашенко та президент Росії Володимир Путін 11 лютого 2015 року під час зустрічі в Мінську) Фото: EPA/TATYANA ZENKOVICH/POOL

Болюче питання

У законі «Про особливий порядок здійснення місцевого самоврядування в окремих районах Донецької та Луганської областей» зафіксовано, що Україна гарантує, зокрема, недопущення притягнення до кримінальної відповідальності та покарання «учасників подій на території Донецької та Луганської областей».

Також закон передбачає проведення місцевих виборів, призначення прокурорів та суддів за погодженням із місцевими органами влади та створення загонів «народної міліції». Крім того, Україна зобов’язалася фінансувати фактично окуповані території із державного бюджету.

Верховна рада ухвалила його 16 вересня 2014 року, майже одразу після перших переговорів у Мінську президента Петра Порошенка та його російського візаві Володимира Путіна, за посередництва канцлерки Німеччини Ангели Меркель і тодішнього президента Франції Франсуа Олланда. Перемовини відбувалися в умовах військового тиску — вторгнення на територію Донбасу російської армії та «Іловайського котла». Результатом стали Мінські домовленості, що мали покласти край війні на Донбасі. Серед іншого, вони передбачали й ухвалення цього закону.

У 2014-му народні депутати ухвалювали закон у закритому режимі. Тоді Петро Порошенко майже півгодини з трибуни парламенту переконував народних обранців підтримати документ. Він розповідав про катастрофічний стан української армії та нездатність України продовжувати прямий збройний конфлікт із Росією.

Олександр Турчинов, що тоді був спікером парламенту, схитрував — у момент голосування в сесійній залі вимкнулось електронне табло, яке фіксує результати. А відтак повідомив, що документ підтримали 277 народних обранців.

Що буває, коли парламент ухвалює закони, які стосуються Донбасу у відкритому режимі, країна побачила за рік — 31 серпня 2015 року. Тоді Верховна рада в першому читанні ухвалила зміни до Конституції, зокрема, стосовно особливого порядку самоврядування на Донбасі. Під стінами Верховної ради зібрався мітинг, що переріс у сутички з поліцією, один з його учасників жбурнув у загін Національної гвардії бойову гранату — 4 бійця загинули. Іще два  десятки дістали поранення.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ Граната під Радою: два роки потому

Тож не дивно, що влада до останнього намагалася не виносити в публічну площину обговорення, чи потрібно продовжувати дію закону про особливий статус Донбасу. Натомість із червня цього року країна стежила за підготовкою іншого закону — «Про особливості державної політики із забезпечення державного суверенітету над тимчасово окупованими територіями Донецької та Луганської областей».

Документ підготував секретар Ради національної безпеки та оборони Олександр Турчинов. Він називає документ простіше — «Законом про деокупацію Донбасу».

Поки президент Петро Порошенко (ліворуч) усіляко відстоював продовження дії закону про особливий статус, секретар РНБО Олександр Турчинов (праворуч) підготував інший документ — «Закон про деокупацію Донбасу»Фото: Михайло Палінчак/POOL/УНІАН

Два чи один

У проекті вперше непідконтрольні території Донецької та Луганської областей називали окупованими, а Росію — агресором. Замість антитерористичної операції пропонувалося запровадити об’єднаний штаб для протидії агресорові. На початку липня керівництво держави обговорювало проект на засіданні РНБО, але в підсумку до парламенту його вирішили не вносити. Як повідомив сам Турчинов — через зауваження міжнародних партнерів. Громадське детально аналізувало проект цього закону.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ Закон про деокупацію Донбасу: декларація про наміри

У неофіційних розмовах західні дипломати неодноразово підкреслювали: закон про деокупацію обговорювати не хочуть, просто через те, що його не буде. Натомість наголошували, що  ключове питання — продовження дії особливого статусу для Донбасу. Оскільки саме він є частиною Мінських зобов’язань України. У посольствах натякали, якщо дію закону не продовжать, міжнародні партнери України можуть скасувати санкції проти Росії.

Восени, після поновлення роботи парламенту, Турчинов продовжив лобіювати свій проект. Зрештою минулого тижня співробітники Адміністрації президента неофіційно поінформували журналістів, що остаточна редакція законопроекту погоджена з міжнародними партнерами — США, Німеччиною та Францією, — а президент, який саме повернувся із США, де зустрічався з Дональдом Трампом, готовий унести документ до парламенту.

У порівнянні з первісним варіантом, фінальна версія містила два принципові моменти. Уперше в українському законодавстві фіксувалися пріоритетність виконання безпекових положень Мінська. А саме Мінського протоколу від 5 вересня 2014 року, Мінського меморандуму від 19 вересня 2014 року та «Комплексу заходів» від 12 лютого 2015 року з метою створення необхідних умов для політичного врегулювання, відповідно до норм і принципів міжнародного права та законодавства України.

А головне — законопроект передбачав продовження дії закону про особливий порядок самоврядування на Донбасі.

«Голосування за цей законопроект — момент істини для українських політиків. Це перевірка їх на прагматичність», — запевняв Громадське минулої п’ятниці співрозмовник в АП.

2 жовтня фінальний текст законопроекту президент обговорював за зачиненими дверима з членами так званої «Стратегічної ради». Окрім Порошенка, до складу неформального органу входять Олександр Турчинов, колишній прем’єр Арсеній Яценюк, діючий очільник уряду Володимир Гройсман, спікер парламенту Андрій Парубій, голова АП Ігор Райнін, його попередник Борис Ложкін, генпрокурор Юрій Луценко та голова МВС Арсен Аваков.

За інформацією Громадського, члени Стратегічної ради обговорювали, яким чином домогтися схвалення законопроекту Верховною радою. Пропозиції було дві: направити до парламенту проект закону про деокупацію з пунктом про те, що цей закон продовжуватиме дію закону «Про особливий порядок самоуправління на Донбасі». Або зареєструвати окремий законопроект щодо продовження дії цього закону. Зрештою, вирішили зупинитися на ідеї двох окремих проектів, які вчора президент і направив у парламент:

— «Про особливості державної політики із забезпечення державного суверенітету над тимчасово окупованими територіями Донецької та Луганської областей» (номер 7163) — визнання Росії країною агресором, а частини Донбасу — окупованою територією, припинення АТО, створення Оперативного штабу для протидії агресорові.

— «Про створення необхідних умов для мирного врегулювання ситуації в окремих районах Донецької та Луганської областей» (номер 7164) щодо продовження на рік дії закону про порядок самоуправління окремих районів Донбасу.

Співрозмовники Громадського в оточенні президента пояснюють: пропозиція продовжити дію закону про порядок самоуправління на Донбасі окремим проектом збільшувала шанси на його ухвалення. Адже цю пропозицію були готові підтримати депутати від «Опозиційного блоку» та мажоринарники зі східних областей.

Натомість за «Закон про деокупацію Донбасу», який визнає Росію країною-агресором, вони голосувати категорично відмовлялися. Однак була проблема: продовжувати дію закону про самоуправління Донбасу не хотіли депутати від «Народного фронту». Вони застерігали — згодом Росія наполягатиме на проведенні там місцевих виборів, натомість військових з Донбасу все одно не виведе.

Була у «фронтовиків» і претензія до кінцевої редакції закону. Адже там згадувалися Мінські домовленості. Це викликало обурення не лише соратників Турчинова з «Народного Фронту», а й частини депутатів від БПП, зокрема Мустафи Найєма.

«Фактично цим документом ми легалізуємо Мінські домовленості в рамках правового поля України. Із формальної точки зору вони не можуть уважатися джерелом права, зокрема міжнародного, тому що їх не підписували суб’єкти міжнародного права», — запевняє Найєм.

В Адміністрації президента та посольствах міжнародних партнерів України з аргументами Найєма та його однодумців не погоджуються. Мінські домовленості вже зафіксовані в нормах міжнародного права, — нагадують вони. Зокрема в резолюції 2202 Ради безпеки ООН від 17 лютого 2015 року. У документі зазначається, що Радбез ООН схвалює комплекс заходів на виконання Мінських домовленостей від 12 лютого 2015 року.

Редакція закону про самоуправління Донбасу викликала претензії не лише у «фронтовиків», а і в частини депутатів від БПП (на фото в центрі — Мустафа Найєм, фракція БПП, на засіданні Ради 5 жовтня) Фото: Олександр Космач/УНІАН

Гості в Раді

Для пошуку голосів у Петра Порошенка залишалося менше доби. Адже він розраховував, що документи парламент розгляне вчора. Тож зранку приїхав до Верховної ради й виступив перед депутатами від БПП. За словами співрозмовників Громадського, Порошенко наголосив: якщо парламент не продовжить дію закону про самоврядування на Донбасі, шанси того, що міжнародні партнери знімуть санкції із Росії, значно зростуть.

«Головне для нас зараз — зберегти міжнародну коаліцію на підтримку України», — переказують слова Порошенка депутати. Своєю чергою заступник голови Адміністрації Президента Костянтин Єлісєєв пояснював депутатам, що припинення дії закону фактично означатиме, що Мінські домовленості більше не працюють, що розв’яже руки Росії для ескалації конфлікту.

Тим часом Олександр Турчинов на засіданні фракції «Народного фронту», що також відбувалося вчора зранку, шукав варіанти як змусити соратників також проголосували за продовження дії закону про самоуправління на Донбасі ще на рік.

У результаті «фронтовики» погодилися зробити це, але за однієї умови, яку оформили у вигляді поправки: він працюватиме, якщо з неконтрольованої території виведуть незаконні збройні формування.

Перед обідом президент уніс на сайт Ради доповнений документ із цією правкою.

«Фронтовики» погодилися голосувати за проект одразу в цілому. Тоді як закон «Про особливості державної політики на непідконтрольних територіях Донбасу» коаліціянти вирішили підтримати лише в першому читанні, а до другого доопрацювати без статті 7, яка стосується саме Мінських домовленостей.

Тактичний відступ

Олександр Турчинов особисто представляв депутатам законопроект про деокупацію. Натомість проект про продовження дії особливого порядку самоврядування на Донбасі мала презентувати віце-спікерка Ірина Геращенко. Та затвердити обидва документи вчора не вдалося.

Турчинов особисто представляв народним депутатам законопроект про деокупацію Донбаса Фото: Олександр Космач/УНІАН

Депутати від фракції «Самопоміч», що мали альтернативний законопроект щодо відновлення суверенітету України над тимчасово окупованими територіями, заблокували парламентську трибуну. Спікер Андрій Парубій оголосив перерву і зібрав керівників коаліції на нараду.

Порадившись із Турчиновим та проконсультувавшись телефоном з президентом, Парубій вирішив закрити засідання Ради, щоби не провокувати поглиблення конфлікту в сесійній залі. Адже трибуну можна було розблокувати лише фізичним утручанням. Також спікер повідомив, що з тексту проекту виключили згадку про Мінські домовленості.

Народні депутати від фракції «Самопоміч» увечері 5 жовтня заблокували парламентську трибуну. Спікер Андрій Парубій був змушений закрити засідання Ради. Голосування перенесли на наступний день Фото: Андрій Кримський/УНІАН

Тим часом до парламенту приїхав Петро Порошенко. Він зібрав засідання фракції БПП, де попросив депутатів приїхати до ради зранку й нарешті розглянути обидва законопроекти, адже не секрет, що в п’ятницю більшість народних обранців до парламенту взагалі не приходять.

«Поплічники Кремля в сесійній залі, які заблокували трибуну і зірвали ухвалення закону, який визнавав Росію країною агресором, відповідатимуть за свої дії», — сказав президент.

Аналогічну заяву зробив і Олександр Турчинов.

«Ми порадились і вирішили: ліпше, щоб із вечірніх випусків новин країна дізналася — «Самопоміч» зірвала голосування про визнання Росії країною-агресором, аніж про те, що парламент із бійками цей закон ухвалив», — пояснив Громадському депутат, який був на засіданні в кабінеті спікера.

Сьогодні зранку депутати від БПП та НФ завчасно обступили трибуну парламенту, щоби не дати можливості опозиціонерам знову її заблокувати. Спікер Верховної ради Андрій Парубій по черзі поставив на голосування два президентські законопроекти. 233 голоси «за» — і закон про деокупацію Донбасу ухвалили в першому читанні (голоси віддали БПП, НФ, «Радикальна партія» та група «Воля народу»). Спецстатус для Донбасу до 2018 року підтримали 229-ма голосами.

Народні депутати від БПП та НФ на ранковому засіданні 6 жовтня завчасно обступили трибуну парламенту, щоби не дати можливості опозиціонерам знову її заблокувати Фото: Олександр Космач/УНІАН

Продовживши на рік дію закону про спецстатус, який за три попередні роки так і не запрацював на практиці, керівництво України продемонструвало міжнародним партнерам, що дотримується Мінська.

Водночас ухвалення закону про деокупацію Донбасу в першому читанні можна розцінити як натяк президента Заходу — Україна готова і до радикальніших дій. Адже Росії навряд чи сподобається, що Україна офіційно визнає її країною-агресором. Однак історія ухвалення змін до Конституції засвідчила — у Верховній раді не завжди доходить справа до ухвалення закону в другому читанні.

Підписуйтесь на наш канал у Telegram