Замах на життя мера Праги через пам’ятник маршалу Конєву? Як Роcія використовує радянське минуле для атаки на Чехію

Влада Праги пообіцяла згодом перемістити монумент у ще не створений Музей ХХ століття. Однак це викликало хвилю незадоволення в РФ. У МЗС Росії демонтаж пам’ятника Конєву назвали «ударом по власній історії Чехії», а Слідчий комітет РФ навіть порушив кримінальну справу за фактом «плюндрування символів військової слави Росії».

До того ж, наприкінці квітня чеські медіа написали про ймовірний замах на вбивство мера Праги та глави району столиці, де донедавна стояв пам’ятник Конєву. Згідно з версією видання, празьких чиновників збирався отруїти представник російських спецслужб — його перебування в країні підтвердив і голова контррозвідки Чехії Міхаїл Коуделка. Через це обоє столичних чиновників уже кілька тижнів — під цілодобовою охороною поліції. А Міністерство закордонних справ Чехії заявило, що планує посилити заходи безпеки для своїх дипломатів в Росії після скандалу з демонтажем памʼятника Конєву.

Погрози з Росії

У розпал карантину на початку квітня до празького міжнародного аеропорту імені Вацлава Гавела прибув «співробітник російської спецслужби». З аеропорту його забрало авто російського дипкорпусу і доставило до посольства Росії у Празі. При собі чоловік мав дипломатичний паспорт на ім’я громадянина РФ, а ще, вірогідно — порцію отрути рицину, яка призначалась для глав двох районів чеської столиці Ондржея Коларжа і Павла Новотни та мера Праги Зденека Гржиба. Цю інформацію вперше 26 квітня оприлюднило чеське видання Respekt — і у Празі поставились до ситуації дуже серйозно.

За два дні чеський Інститут глобальних загроз та вивчення демократії виступив із заявою, де зазначив, що Кремль «продовжує практику політичного тероризму у формі замахів на вбивство іноземних політичних діячів». А Коларжу, Новотни і Гржибу забезпечили цілодобову охорону. Дехто з чиновників каже, що й раніше отримував погрози з боку Росії чи помічав стеження.

«На жаль, я нічого не можу стверджувати напевне щодо того, чи хотіли російські спецслужби отруїти мене рицином, “Новачком” чи полонієм. Однак я можу сказати, що ще на початку березня я звертався до поліції із заявою, бо поблизу мого будинку мене переслідував якийсь чоловік. Він поводився неприродно і точно не був схожий на людину, яка опинилась у цьому місці випадково», — розповідав Гржиб.

Якщо усі звинувачення щодо замаху на празьких чиновників Росія відкидає, то щодо самого факту демонтажу пам’ятника Конєва російська сторона висловлювалась дуже активно. У МЗС Росії такі дії місцевої влади назвали «злочином, який стане довгостроковим подразником двосторонніх відносин з Чехією» та пообіцяли, що не залишать акцію без відповіді. А міністр оборони РФ Сергій Шойгу просив чеського колегу передати пам’ятник Росії, втім у чеському відомстві пояснили, що це — виключно прерогатива району Прага 6.

У Слідчому комітеті Росії, який за фактом демонтажу пам’ятника порушив кримінальну справу, теж виступили із заявою.

«Як вважає слідство, подібними цинічними діями муніципальна влада міста Прага грубо порушила взяті на себе Чеською республікою зобов’язання в межах двосторонніх домовленостей з Російською Федерацією, продемонструвавши своє нехтування спільною пам’яттю та історією боротьби радянського народу з фашизмом», — наголосили в комітеті.

Крім російської влади, за празький пам’ятник Конєву заступились і протестувальники з незареєстрованої в Росії партії «Другая Россия», які 5 квітня влаштували агресивні акції біля чеської дипустанови у Москві.

На все це президент Чехії Мілош Земан, відомий своєю прихильністю до Росії, в інтерв’ю Чеському радіо заявив: «Я би дуже хотів, щоби ніхто — а якщо я кажу “ніхто”, то якраз це і маю на увазі — ніхто не втручався у наші внутрішні справи».

Водночас Земан категорично не стає на бік празьких градоначальників, називає демонтаж пам’ятника «дурницею» та спробою «незначних політиків хоча б у такий спосіб привабити до себе увагу».

Своєю чергою очільники Праги відзначили несподівану і «невідповідну» реакцію Росії на ситуацію з пам’ятником. Так, про це зазначив у своєму відкритому листі до президентки Європейської комісії Урсули фон дер Ляєн Ондрей Коларж. У листі він просив європейські установи засудити напади Росії на державу-члена Європейського союзу і наголосив, що «Росія веде гібридну війну проти ЄС, полем битви якого зараз є Прага».

«Акт зняття статуї з п'єдесталу викликав абсолютно невідповідну реакцію з боку Російської Федерації, яка у відповідь на це цілком законне рішення Праги 6 вирішила реагувати загрозливим і зовсім невідповідним втручанням у внутрішні справи Праги 6, Праги як такої та загалом держави Чехія», — зазначив міський голова.

Що не так з пам’ятником?

Пам’ятник двічі Герою Радянського Союзу маршалу Івану Конєву, який командував численними операціями Червоної армії під час Другої світової війни, у Празі стояв з 1980 року. Коли його спорудили, він мав бути символом подяки Конєву за звільнення Праги від фашистських військ у ході празької наступальної операції. У травні 1945-го її провів Перший Український фронт під командуванням маршала Конєва.

Та нині для багатьох пражан він є радше нагадуванням про радянський тиск у країнах Східної Європи. Саме війська очолювані Конєвим у 1956-му придушували народне повстання проти комуністичної влади в Угорщині та брали участь у підготовці вторгнення в Чехословаччину в 1968 році. На час спорудження Берлінського муру, який на майже тридцять років розділив Німеччину, Конєв був головнокомандувачем радянських військ у цій країні.

Росія звернула увагу на пам’ятник у 2017-му році, коли на монументі додалися таблички про роль Конєва у подіях 1948-го та 1956-го років й почала закидати адміністрації Праги 6 «переписування історії».

Через суперечливу репутацію маршала його пам’ятник постійно стає жертвою нападів вандалів — щороку напередодні роковин «Празької весни» його обливають фарбою. Так сталося влітку 2019-го, коли невідомі написали на пам’ятнику «Ні кривавому маршалу! Не забудемо!» та числа «45, 56, 61, 68». Але цього разу очільник Праги 6 Ондржей Коларж заявив, що не поспішатиме відновлювати пам’ятник, бо «за останні кілька років ми витратили сотні тисяч крон з бюджету Праги 6 на його очищення, ремонт і відновлення». 

Тоді Коларж вперше заявив про намір демонтувати пам’ятник та запропонував російському посольству встановити його у себе. Кремлю така ідея не сподобалась, і у відповідь міністр культури РФ Володимир Мединський назвав Коларжа «гауляйтером» (лідером регіонального осередку нацистської партії — ред.).

До інших празьких високопосадовців у Кремля подібні «історичні претензії». Так мер Праги Зденек Гржиб у лютому 2020-го ініціював перейменування площі Під каштанами (Pod Kaštany) на площу Бориса Нємцова (російського опозиціонера, убитого 27 лютого 2015 року в Москві). Після цього Посольство Росії в Празі, яке розташовувалося якраз на цій площі, на знак протесту змінило свою юридичну адресу. А голова празького району Ржепор’є дозволив встановити меморіал Російській визвольній армії (російською - РОА), яка у 1945 році підтримала Празьке повстання. Росія, яка вважає РОА колабораціоністами, а її головнокомандувача, генерала Власова зрадником, виступала проти цього пам’ятника.

Інформаційна гігієна не менш важлива за особисту. Ми працюємо навіть в умовах карантину і піклуємось про новини, які ви отримуєте! Підтримайте нас на Спільнокошті! Підтримайте незалежну журналістику!

Що все це означає?

Чеські медіа уже проводять паралелі в історії із очільниками Праги з отруєнням Скрипалів у Солсбері, бізнесмена Еміліана Гебрева у Софії і вбивством чеченського польового командира Зелімхана Хангошвілі в Берліні. В усіх цих гучних справах останніх років підозрюють представників російських спецслужб. Як зазначає у коментарі hromadske старший аналітик Центру політики безпеки та європейських цінностей у Празі Давід Стулік, такі порівняння не безпідставні.

«З боку Росії знову є певна ескалація таких схем, тому що нині російському керівництву треба відвернути увагу від щоденних проблем у своїй країні, пов’язаних з коронавірусом. І Кремлю треба постійно посилювати градус своїх дій, щоби суспільство звертало на це увагу. До того ж в Росії немає параду на 9 травня, але є “війна наративів”, а тут ще якісь "фашисти" в Європі кажуть, що “наші” герої теж були злочинцями. Росіянам важливо думати: наша влада захищає наші інтереси за кордоном», — пояснює Стулік.

На думку експерта, малоймовірно, що Росія у випадку з пам’ятником Конєву здатна піти далі погроз. Натомість такий напрямок російської пропаганди цілком може знайти відгук всередині Чехії, яка зараз і так розділена багатьма питаннями, зокрема історичними: «Зараз з’явилося багато закликів до фізичної ліквідації цих трьох політиків (мера Праги та очільників двох празьких районів — ред.) з боку місцевих “корисних ідіотів”. Чехія на політичному рівні роз’єднана цією справою, є конфлікт, є політичні суперечки — це лише на користь Росії, бо послаблює країну зсередини. Більшість людей — на боці празьких очільників, і вони зараз дуже злі на уряд, на міністерство закордонних справ через їхню бездіяльність — і це підриває довіру до демократичних інституцій».

Частина чехів підтримує позицію президента Мілоша Земана, який критикує очільників Праги. Для нього це суто політичне питання: і Новотни, і Коларж, і Гржиб — представники трьох різних партій (Новотни — правоконсервативної Громадянської демократичної партії, Коларж — ліберально-консервативної, Гржиб — Чеської піратської партії), і всі — відверті опоненти колишнього комуніста Земана.

«Хоча Земан не має особливих конституційних повноважень, він має реальний вплив. Тому міністерство закордонних справ дуже слабко й повільно реагує на цей російський наратив у країні, — зазначає Стулік. — Питання пам’ятників у різних частинах міста — компетенція місцевих органів влади, тож вони взяли на себе ініціативу й почали зносити пам’ятники чи змінювати таблички. Таким чином дії місцевої влади стали предметом міжнародної політики. Але на національному рівні уряд усе ще пасивний, у нас відсутня державна політика щодо Росії, тож виглядає, що це конфлікт між Росією й чеськими органами місцевої влади — і ці дії просто коментує президент Земан. У нас в країні немає єдиного голосу, який би жорстко відповів на ці російські провокації».