«Ви — вдома». Жителі Олешків виїхали з окупації на підконтрольну Україні територію

Як людей зустрічали в Україні?

Журналісти hromadske побували на кордоні з Білоруссю — на місці, де зазвичай зустрічають звільнених із російського полону українців.

Українські служби підготували на кордоні пункт медичного огляду для допомоги жителям Олешків, а також колісні крісла й корм для тварин — раніше Лубінець говорив, що деякі жителі Олешків виїжджають із міста з домашніми улюбленцями, а на відео з Білорусі видно, як із літаків вивантажують клітки з тваринами.

На кордоні жителів Олешків зустрічали люди з плакатами з написами «Ви вдома», «Ви не самі», «Ви — Україна» та іншими.

Жителі Нових Яриловичів — села на Чернігівщині за 6 кілометрів від кордону — також зустрічали людей з Олешок, як і військовополонених, з прапорами.

Першими до України приїхали автомобілі з тваринами з Олешків — їх перевозили в клітках і вантажівками, а потім перенесли в інший транспорт. Серед домашніх улюбленців, яких вдалося врятувати, — собаки, коти, папуга і навіть єнот.

Після цього громадяни з Олешків перетнули кордон України на Чернігівщині, повідомив президент Володимир Зеленський. Усім їм нададуть необхідну допомогу.

«Відбулася гуманітарна операція з порятунку людей в Олешках на Херсонщині. Була встановлена тиша на Херсонському напрямку, і в цей час були розміновані дороги в Олешки, доставлені гуманітарні вантажі. Розраховуємо, що гуманітарний доступ до Олешків буде залишатись. І люди, які потребували евакуації, були вивезені з міста та навколишньої громади», — написав Зеленський.

Омбудсмен Дмитро Лубінець розповів, що найстаршій людині, яка виїхала, — 94 роки. Наймолодшій — трохи більше як рік. А ще одна жінка вже завтра святкуватиме своє 49-річчя.

Він також розповів кілька історій людей, які виїхали з російської окупації. Одна з родин буквально виживала у зруйнованому обстрілами будинку в Олешках. Через стан здоров’я батько не міг самостійно спуститися з восьмого поверху, адже сходи були зруйновані. Люди фактично опинилися в пастці, відрізані від доступу до їжі та води.

Ще одна історія — чоловіка, який народився в Олешках і пережив 16 атак російських дронів та чотири ракетні влучання у власний будинок. Один із вибухів стався буквально за метр від стіни його оселі. Попри все пережите, він дочекався можливості виїхати.

Скільки людей вивезли?

Маршрут олешківців пролягав через Анапу в Краснодарському краї росії, звідти — літаками до Білорусі, а далі автобусами до території, підконтрольній Україні. Український омбудсмен Дмитро Лубінець пояснював: до Олешків можна потрапити або через лінію фронту, де діють обмеження і «все заміновано», або через росію.

У день повернення жителів Олешків до України Лубінець в етері «Єдиних новин» наголосив, що на території росії не було Процес з’ясування персональних даних людей, їхніх соціальних контактів, поглядів та ставлення до держави, а також їхньої готовності співпрацювати з державою.фільтрації українських громадян. Про такий ризик напередодні почали говорити в мережі, коли люди дізналися, що жителі Олешків їхатимуть через росію і Білорусь.

«Жодної фільтрації не було, ба більше — були громадяни, які підходили і казали про проблеми з документами, але жодних проблем не було», — додав Лубінець.

Він каже, що весь час був із жителями Олешків під час гуманітарної місії, тому не тільки не було фільтрації, але й не було жодної перевірки телефонів і документів.

До повномасштабного російського вторгнення в Олешках проживало 24 тисячі людей. Станом на 2026 рік їхню кількість оцінювали до двох тисяч, розповіли hromadske в Олешківській МВА. У місті залишалися переважно літні маломобільні люди та ті, хто їх доглядає. А також близько 50 дітей.

Українська влада попередила, що не називатиме кількості вивезених. Прем'єр-міністр Сергій Корецький проговорився про понад пів тисячі людей, але згодом публічно перепросив і закликав не покликатися на ці дані. Як пояснював Лубінець, жителі Олешків були вільні у виборі, до якої сторони вони хочуть їхати — до росії чи на підконтрольну Україні територію.

За словами співрозмовників hromadske, є й ті, хто вирішив залишитися в рідному місті, — через вік та страх.

Замість Червоного Хреста — телекамери

Публічна частина місії за участі США, України та росії стартувала 23 жовтня. Сторони домовилися не називати цю операцію «евакуацією». Перша леді США Меланія Трамп оголосила, що домоглася локального перемир’я, щоб дозволити ввезення гуманітарної допомоги в Олешки та підготувати вивезення цивільних.

Меланія Трамп оголосила, що участь братимуть лише цивільні лідери України та росії. Замість міжнародних організацій «незалежними спостерігачами» в Олешках стали журналісти американської правоконсервативної телемережі Newsmax. Міжнародний комітет Червоного Хреста повідомив hromadske, що не отримував запитів про надання допомоги в межах операції. ООН також залишили без участі.

Водночас на кадрах Лубінця з Білорусі помітно працівників Білоруського Червоного Хреста, які допомагають жителям Олешків, які виходять із літаків.

Український журналіст Остап Яриш повідомив, що у США за план евакуації з Олешків відповідає певний Марк Бекман — співзасновник рекламного агентства, який створив компліментарний фільм «Меланія». В українському сегменті соцмереж поширилися побоювання, що операція стане PR-кампанією для Меланії Трамп і не гарантуватиме безпеку жителям Олешків.

Однак перша леді США заявила, що присутність американських журналістів «відіграватиме значну роль у забезпеченні сумлінного виконання побажань кожної родини» олешківців. А журналістка Newsmax Шелбі Вайлдер підкреслила: телеканал «чітко розуміє контекст того, що росія використовує гуманітарну операцію в Олешках як можливість для пропаганди й представлення себе рятівником мирних жителів міста, яке сама ж і окупувала».

З відеозвернення Дмитра Лубінця перед телекамерами в Армянську (окупований Крим) випливає, що гуманітарну місію супроводжував цілий пул російських пропагандистських каналів та американський Newsmax.

Омбудсмен заявив, що на місці були присутні й українські журналісти. У сюжеті «ТСН» журналістка повідомила, що серед двох українських журналістів в Олешках — оператор «1+1» Ілля Шинкаренко. Інший журналіст — кореспондент ICTV.

Обізнані співрозмовники hromadske розповіли, що перед приїздом камер вулиці Олешків стали чепурити. У місті, яке місяцями перебувало в режимі виживання, поприбирали сміття, тіла, що місяцями лежали непохованими, та фарбували бордюри.

Чому в Олешках виникла гуманітарна криза?

Олешки розташовані на лівому березі Дніпра, лише за 9 км від Херсона. Місто опинилося під російською окупацією ще на початку повномасштабного вторгнення і стало фактичною лінією фронту. А у 2023 році сильно постраждало від підриву Каховської ГЕС і підтоплення узбережжя.

Централізоване газо-, водо- та електропостачання в Олешках зникло. Окупанти визнавали проблеми з підвезенням продуктів, вказуючи на обстріли, але заперечували гуманітарну катастрофу. Ситуація загострилася на початку 2026 року, а вже навесні інформація про критичний стан міста масово висвітлювалася в медіа.

Голова Олешківської міської військової адміністрації Тетяна Гасаненко розповіла, що спроби завезти їжу закінчувалися людськими жертвами, а окупанти не забезпечували базових потреб населення, як цього вимагає міжнародне гуманітарне право.

Місцеві жителі розповідали hromadske про сотню тіл, які без світла зберігали в підвалі лікарні через руйнування моргу, розкидані узбіччям трупи, які розтягували собаки, та фактичну блокаду: у місто місяцями не потрапляли харчі та ліки, а окупанти або розстрілювали машини з допомогою, або розвертали їх на блокпостах.

Гуманітарній місії в Олешках передувала ціла низка заяв і звернень до світових лідерів. Папа Римський провів особисті розмови із Володимиром Зеленським та володимиром путіним, а віцепрезидентка Європарламенту оголосила голодування, щоб привернути увагу до ситуації в Олешках.

Омбудсмен Лубінець оголосив, що режим тиші для операції в Олешках уперше з 2022 року охопив настільки велику територію «фактичного фронту» і протривав найдовше: почався 29 жовтня і триватиме до кінця 1 листопада. У разі успіху приклад Олешків хочуть застосовувати для майбутніх гуманітарних місій.