«Не користуйтесь каналізацією, інакше всі будемо в лайні!». Як виживають кияни на межі гуманітарної катастрофи
— У нас нема ні тепла, ні світла, ні води, ні каналізації, нічого!
— У нас теж 16 годин не було світла!
— У вас проблема — не проблема. Ідіть поплавайте в такій ванній! — жінка показує іншій фото води з фекаліями у ванній кімнаті.
У житлово-експлуатаційній організації Голосіївського району стоїть галас. Мешканці різних будинків переходять на крик, доводячи, у кого ситуація катастрофічніша. Керівниця ЖЕКу не витримує: закриває очі руками, відвертається й заходиться плачем.
Мешканці ж бідкаються на комунальний колапс: окрім того, що понад два тижні без тепла, — вже декілька днів як у них не працює каналізація. У туалетах — лід. Фекалії ллються просто у квартири.
У туалет — у пакети для сміття
«Тільки готуйтесь: там не дуже гарно пахне», — каже Наталя, яка живе в багатоповерхівці на Академіка Заболотного, 86, проводжаючи на технічний поверх. Біля під’їзду зібрались мешканці, які по всіх усюдах просили розголосу.
У цьому й сусідніх, так званих кутових будинках усі комунікації не в підвалі, а нагорі — над арками. Житлові поверхи починаються із четвертого, другий і третій — технічні. Тому вони й швидше замерзають, а труби лопаються — скаржаться жителі.
«У нас просто катастрофа. Стіни тут ніякі, тому все промерзло. На всьому четвертому поверсі порвало батареї. У мене фекалії у ванній плавають. Я вже виїхала», — каже Світлана, яка мешкає на четвертому поверсі.
На технічних поверхах з аварійників — нікого. Хоч труби тут у жахливому стані: якісь порвало, з якихось течуть нечистоти. Труби промерзли до квартир поверхом вище — у туалетах замерзла вода. Тому мешканців просять не користуватися каналізацією — бо все опиняється в домівках.
Опалення в нас не було з 9 січня. У туалет не можна ходити з 19 числа. Але кудись — не набігаєшся… Є пакети для сміття. То потім повиносимо. А що робити. Кажу так, як є.Людмила, мешканка багатоповерхівки в Голосіївському районі
«Батареї на нашому (четвертому — ред.) поверсі всі полопались. Каналізація замерзла. Все, що сусіди спускають зверху, — воно в мене на підлозі» — проводжає до квартири Світлана.
У туалеті — ганчірка й відро з нечистотами. В унітазі лід. На термометрі — мінус 1 градус.
У кімнаті працює бригада залізничників: знімають тріснуту від замерзлої води батарею. Комунальників жінка тут не бачила. Хоч хлопці й запевняють — ті їх координують.
«Наш головний інженер приїжджає в ЖЕК, а потім каже: „Хлопці, ось вам будинок, ось вам слюсар“. Він розказує, що нам робити, і ми робимо. Ми вже не перший раз у цьому будинку», — каже небагатослівний молодий ремонтник.
Але на запитання, що робити із замерзлою каналізацією, розводить руками: «Ми що… Ми тільки можемо труби розігріти».
«Ми там виправляємо, а тут усе рветься. До квартир не потрапиш»
Трохи віддалік у схожому за плануванням будинку крізь арку, паруючи на морозі, стікає вода. Залишаючись крижаними потьоками на стінах і довжелезними бурулями у стиках. Так тут скінчилася спроба запустити опалення.
«Ой-йо-йой, який страх у вас тут!» — заходить жінка у під’їзд, де нічого не видно далі своєї руки через густу пару.
«Зараз нарешті намагаються дати опалення — бачте, лопнуло. А у квартирі мешканця немає», — пояснює їй інша.
Тут метушаться аварійні бригади залізничників. Хто звідки: хто зі Львівщини, хто з Дніпра. Кажуть, в одну з квартир не могли потрапити, а там розірвало батарею. Через це й відбувся прорив.
«Ми працюємо на багатьох будинках. Зараз на 14, а взагалі на сьогодні за нами — 30», — каже Сергій Панфілов, який координує залізничників з аварійно-відновлювальних робіт.
Усюди, каже, ситуація схожа: через невчасно злиту воду з мереж лопаються батареї і труби. Але на комунальників він не нарікає.
«Воду зливали, але в деяких місцях вона залишилась у Повітрозбірник — це елемент трубопроводу, призначений для накопичення повітря, яке потрапляє в систему разом з водою. Тут залишається вода, навіть якщо систему «зливали», тому в сильний мороз вони можуть замерзнути першими.повітрозбірниках і просто замерзла. Через це в деяких будинках повністю не злилася вода. Але ми заварюємо, міняємо. Зараз от поміняємо вентиль і будемо запускати [опалення]. Повірте: я особисто цілий день на зв’язку з ЖЕКом і керівною компанією. Ми з ними координуємо всі наші роботи», — запевняє Сергій.
Тим часом у підвалі, де вузол управління центрального опалення, по пояс води.
— У мене істерика. Ми там виправляємо, поварили все. А тут воно все рветься, до квартир не потрапиш, ніх*ра не поперекриваєш, — бурчить один з аварійників.
— Ти мені не мітингуй, — каже тоном начальника Сергій. — Нумо, напрягайтесь. Йдіть на всі точки одночасно — і пропускаємо далі.
«Тут було все в гівні»
— А яка у вас ситуація? — запитую чоловіка з баклажками води в кутовому будинку поруч.
— Гірше, ніж всюди, — тільки й каже той.
Промовистіше говорить оголошення на дверях під’їзду: «Терміново! Не користуватись каналізацією! По стояку [вода] вже замерзла до 5-го поверху! Якщо цього не зробити — усі будемо в лайні!».
«Ідіть! Зайдіть, гляньте, що робиться…» — запрошує у свою квартиру на п’ятому поверсі Світлана. Розповідає: мешканці тут уже тиждень без води й третій тиждень без тепла. Нині його намагаються запускати, але по стояку ліворуч — усе в кризі.
«Оцей стояк повністю замерз. І все стікає до мене. Ось це я вже вибрала у відрі… Тут було все в гівні, чесне слово. Я вже відхлорувала. Це просто жах», — ледь не плаче жінка.
Люди кажуть: «Нам уже так набридло». Кажу, я вас розумію, а мені виносити відрами цю нечистоту?! Я розумію, що і дітки, і все. Але в мене теж чоловік після інсульту. І я мушу цілодобово бігати. Я вже не можу.Світлана Розлач, мешканка будинку на Академіка Заболотного, 108
Її чоловік прикутий до ліжка в сусідній кімнаті. І так уже десятий рік. Жінка купила електропростирадла — гріються, як дають світло. Сама ж Світлана працює прибиральницею в сусідньому торговельному центрі. Загалом не нарікає. Розуміє, що сантехніків мешканці «розривають на частини», але і бігати й носити відрами нечистоти, каже, — не має сил.
«Я не знаю, де той сантехнік. Тут наші активісти за ним бігають, він розривається на три будинки. Хлопці-“укрзалізничники” вбиваються тут з ранку до ночі, але таке відчуття, ніби вони тиждень ходять по колу», — каже жінка.
На технічному поверсі тут метушаться декілька мешканців, спритно перелізаючи через труби й виносячи мішки зі сміттям.
«Сьогодні тут нікого немає. А нам сказали поприбирати стару обмотку з труб», — пояснює чоловік. І додає: «Прийде сантехнік і буде показувати, як із пластикових труб какашки вибивати».
Він проводить далі в каналізаційні нетрі: «Оце така тут каналізація. Ці замерзлі труби — це вже нові, які поставили. І вони з новою силою замерзли».
Це не розраховано на такий армагедон
Біля тутешніх будинків поставили біотуалети. Без опалення в цьому мікрорайоні лишаються приблизно 20 будинків. Мешканці з різних проблемних адрес прийшли до будівлі ЖЕКу — зриваючись на емоції, кому що болить.
«Люди добрі, ви розумієте, у які часи ми живемо?» — не витримуючи, плаче керівниця підприємства. Та заспокоївшись додає: сантехніки працюють цілодобово, у денні й нічні зміни.
Ми працюємо. Але зрозумійте: слюсарі в мене ж не розраховані на такий армагедон. У мене сім людей. А мікрорайон величезний. Сьогодні хлопці йдуть, запускають усе, що можна. Я позбирала всіх. І попросила про допомогу навіть тих сантехніків, які позвільнялися.Ольга Демянчук, керівниця Житлово-експлуатаційної організації-109
Зізнається: вони й самі не очікували, що технічні поверхи в будинках промерзнуть аж до інею на стінах. Їх треба було б утеплити. Але це дорого, тому — «не до снаги ЖЕКу».
«У нас немає на це грошей. Тому ми просимо допомоги в мешканців — будь ласка, допомагайте. Організовуйтесь. Як в одному з будинків чергують та обігрівають „дуйками“…
Розумієте, ми розморожуємо трубу — і [труба через напір води] починає тріскатись. Тут уже треба зварювання. Ми організовуємо слідом за розморожувальниками зварювальників, потім каналізаційників. От працюють залізничники… Але ж вони не сантехніки. Зараз уже будуть приїжджати [на підмогу] бригади саме сантехніків», — додає Ольга Демянчук.
Лише зараз, каже, у районі забезпечили генератори на станціях енерговодопостачання, і є змога, щоб працювало опалення. Бо донині, якщо вимикали світло, не було ні води, ні опалення.
— Дівчата, ми вас не кинемо. Ми всі працюємо. Будемо проходити кожен будинок… — Ольга заспокоює мешканок.
— Сподіваємось, що не залишите.
— Я все розумію, але ж я теж не Господь Бог, я не можу зробити все й одразу. А якщо завтра знову приліт — ми знову будемо без нічого…
— Це все ми розуміємо, так. Аби ж воно, падло, не літало…
***
Загалом у столиці залишаються без опалення понад 1200 багатоповерхівок. Президент України Володимир Зеленський закликав місцеву владу й урядовців «діяти швидше» для допомоги населенню.