На чиєму боці Китай у російсько-українській війні? Про що свідчить зустріч Сі Цзіньпіна та путіна

Останнім часом Китай демонструє неабияку дипломатичну активність на європейському напрямку. Після квітневого візиту німецького канцлера Олафа Шольца до Китайської Народної Республіки правитель КНР Сі Цзіньпін вирушив у континентальне турне, відвідавши Францію, Сербію та Угорщину. 

Однією з важливих тем у переговорах з європейськими лідерами було бачення завершення російсько-української війни. А вже після цих зустрічей Сі Цзіньпін провів у Пекіні переговори з володимиром путіним — за їхніми підсумками росія і Китай підписали спільну декларацію, де згадано й про Україну.

Про що між собою домовилися диктатори, якою є позиція Китаю щодо війни та які важелі впливу Пекіна на москву — у матеріалі hromadske. 

 Як КНР допомагає росії?

Сі Цзіньпін неодноразово підкреслював, що Китай не є «стороною конфлікту» і прагне зберігати нейтральну позицію в російсько-українській війні. Пекін ніколи не виступав із заявами, які б засуджували російську агресію. Ба більше, китайське керівництво уникає навіть слова «війна», називаючи її «українською кризою» навіть після повномасштабного вторгнення.

Публічну позицію КНР можна описати як «і вашим, і нашим»: з одного боку, Китай закликає поважати суверенітет і територіальну цілісність усіх країн; а з іншого — виступає за припинення «односторонніх санкцій» проти росії. Але попри те, що Китай на словах підкреслює свій нейтралітет, на ділі реальність має інший вигляд.

За понад два роки великої війни КНР лише одного разу проголосувала за резолюцію Генасамблеї ООН, у якій росію було названо агресором. Ідеться про рішення щодо співпраці Організації Об’єднаних Націй з Радою Європи, яке Генеральна асамблея ухвалила 26 квітня 2023 року. 

Цей документ прямо засуджує російську агресію проти України та Грузії. Раніше ж представники Китаю незмінно утримувалися або навіть голосували проти резолюцій ООН, які засуджували вторгнення росії в Україну.

Того ж дня Сі Цзіньпін уперше від початку повномасштабного вторгнення поговорив телефоном з Володимиром Зеленським. Розмова з ініціативи української сторони досі лишається єдиним офіційним контактом лідерів Китаю та України з лютого 2022 року.

Натомість китайський глава не цурається контактів з володимиром путіним. Зокрема, свій перший закордонний візит після третього «обрання» на посаду голови КНР навесні 2023-го Сі Цзіньпін здійснив саме до Москви. Лише після зустрічі у кремлі він провів першу і єдину телефонну розмову з українським президентом — чим підкреслив пріоритет Китаю.

До речі, після російських «президентських виборів» свій перший закордонний візит після інавгурації у травні цього року володимир путін здійснив саме до Пекіна.

А втім, інтенсивність дипломатичних контактів росії та КНР — не єдине свідчення глибокого партнерства між цими країнами. Китай нині є найбільшим у світі імпортером сирої нафти, а от найбільшим постачальником нафти в цьому напрямку є саме росія.

Пекін продовжує ігнорувати західні санкції та купувати російську нафту з великими знижками. Минулого року Китай імпортував 107 мільйонів тонн російської нафти. На противагу цьому продовжують зменшуватись обсяги імпорту сирої нафти із Саудівської Аравії. Саме ця країна була найбільшим постачальником паливного ресурсу на початку великої війни в Європі. Нині ж імпорт аравійської нафти до Китаю становить 86 мільйонів тонн.

За словами Юрія Пойта, китаїста й наукового співробітника Інституту досліджень національної оборони та безпеки у Тайбеї, КНР ніколи не відмовиться від імпорту дешевих російських енергоресурсів і далі надаватиме кремлю великі прибутки.

Отримуючи дешеві енергоресурси з росії, Китай забезпечує свою конкурентоспроможність на світовому ринку. Крім того, у контексті можливої військової агресії Китаю проти Тайваню доступ до російських енергоресурсів зможе компенсувати втрату експорту нафти з Близького Сходу, якщо Військово-морський флот США заблокує постачання з цього регіону.Юрій Пойта, науковець-китаїст

Отже, дешеві російські енергоресурси є наріжним каменем міцного стратегічного партнерства між Китаєм і росією. Після втрати доступу до нафтогазового ринку Європи через західні санкції зростання експорту російської нафти в Азію допомагає кремлю отримувати гроші, значну частину яких інвестують у виробництво зброї та підтримку військово-промислового комплексу.

Зростає і загальний товарообіг між рф та КНР, який сягнув рекордних 240 мільярдів доларів США у 2023 році. В обмін на імпорт російських енергоресурсів Китай експортує до рф широкий спектр товарів подвійного призначення, частину з яких росіяни використовують для виробництва зброї.

Саме з Китаю країна-агресорка імпортує напряму 90% електроніки та 70% верстатів, необхідних для безперебійного функціонування російського військово-промислового комплексу. КНР постачає росії, зокрема, низку критично важливих компонентів для виробництва крилатих ракет, безпілотників та військової оптики для танків і бронетехніки.

Чиновники адміністрації президента США, які  на умовах анонімності провели у квітні цього року брифінг для журналістів, заявили, що без китайських компонентів російському ВПК «буде важко підтримувати свої військові зусилля в Україні».

Крім того, за даними американської розвідки, китайські та російські компанії співпрацюють у виробництві безпілотників на території рф. Також китайці, ймовірно, експортують росіянам нітроцелюлозу — ключовий інгредієнт, який використовують у виробництві боєприпасів. Про це повідомляє Associated Press із посиланням на анонімні джерела в адміністрації президента США.

Наприкінці квітня 2024-го Міністр закордонних справ в американському урядідержсекретар США Ентоні Блінкен заявив, що американський уряд готується вжити заходів, аби позбавити рф китайської підтримки. За словами Блінкена, Сполучені Штати попередили КНР про негативні наслідки співпраці з росією — наголосивши на неприпустимості експорту товарів військового та подвійного призначення, які допомагають рф виробляти зброю.

«Ми сказали Китаю: очікуємо, що ви будете діяти, і якщо ви цього не зробите, то діяти будемо ми», — повідомив Ентоні Блінкен.

Після публічних попереджень держсекретар США вирушив до Пекіна з триденним візитом. Перебуваючи в КНР, Блінкен заявив, що його китайські колеги не бачать проблеми у збільшенні об’ємів експорту товарів до росії та не вважають, що успіх москви на полі бою в Україні залежить від Китаю. Натомість представники уряду КНР запевнили, що торгівля з росією нічим не загрожує третім країнам, — додав Блінкен.

А втім, США не залишили таку політику Пекіна безкарною. Через кілька днів після візиту держсекретаря Блінкена до КНР Сполучені Штати запровадили санкції проти понад десятка китайських компаній за «їхню підтримку війни росії в Україні».

Китай і надалі намагатиметься всіляко підтримувати росію, але робитиме це так, щоб уникнути санкцій, — такою думкою в розмові з hromadske поділився політичний оглядач Віталій Портников.

США не вдасться переконати Китай відмовитися від підтримки росії. А втім, якщо будуть запроваджуватися санкції проти китайських фінансових інституцій, то це, звичайно, працюватиме.Віталій Портников, політичний оглядач

Європейські лідери також чинять тиск на Китай. Під час свого візиту до Пекіна у квітні 2024-го канцлер Німеччини Олаф Шольц повідомив Сі Цзіньпіну про необхідність припинити експорт із Китаю до росії товарів, які можуть бути використані для виробництва зброї. А вже на початку травня у Пекіні почули подібні вимоги й від французького президента Емманюеля Макрона.

Достеменно невідомо, чи може москва впоратися з тиском західних санкцій і продовжувати нарощувати виробництво озброєнь без співпраці з Китаєм. Однак таке співробітництво, безумовно, посилює позиції агресора.

 Чи вигідний для України китайський мирний план?

Окрім тісної економічної співпраці, Китай активно підіграє росії й на дипломатичній арені. Іноді представники китайського уряду роблять суперечливі заяви стосовно України, використовуючи наративи російської пропаганди.

Так, у квітні минулого року посол КНР у Франції Лу Шає заявив, що країни, які входили до складу Радянського Союзу, «не мають ефективного статусу в міжнародному праві». За словами китайського дипломата, нібито не існує міжнародної угоди, яка б «формалізувала» статус суверенних країн, коли йдеться про держави, що входили до складу СРСР. Посол Китаю також піддав сумніву український статус окупованого росією Криму — зазначивши, що все залежить від того, «як ви сприймаєте проблему».

«Існує історія. Крим від самого початку належав росії. Саме Хрущов передав Крим Україні за часів Радянського Союзу», — сказав Лі Шає в інтерв’ю французькому телеканалу LCI. 

Попре те, що через кілька днів після резонансних заяв Лі Шає речниця МЗС Китаю Мао Нін заявила, що КНР поважає суверенітет усіх держав, які входили до складу СРСР, її формулювання були дещо розмитими та не розвіяли неприємний присмак від слів колеги. 

На запитання про те, чи визнає КНР Україну як суверенну державу, Мао Нін відповіла, що тільки суверенні держави можуть стати офіційними членами ООН, а Україна належить до їхнього числа. Проте українці так і не дочекалися вибачень за слова Лі Шає.

Що стосується російсько-української війни, то КНР активно просуває своє бачення «шляхів досягнення миру». До першої річниці російського вторгнення в Україну, 24 лютого 2023 року, Міністерство закордонних справ Китаю оприлюднило «мирний план» закінчення війни через переговори. Документ під назвою «Позиція Китаю щодо політичного врегулювання української кризи» містить 12 пунктів, ключовими з яких є заклик до негайного початку перемовин і досягнення повного припинення вогню. Водночас у китайському «мирному плані» немає жодного слова про необхідність виведення російських військ з території України.

Варто зазначити, що Україна позицію Китаю не підтримує. Наша влада пропонує власний мирний план, який передбачає виведення російських військ з усієї території України. 

А от у москві мирні ініціативи Китаю знаходять розуміння. В інтерв'ю китайському інформаційному агентству «Сіньхуа» 15 травня володимир путін заявив, що росія не проти китайського «мирного плану» і «відкрита до діалогу та переговорів».

Віталій Портников вважає, що китайський «мирний план», який передбачає замороження війни без будь-яких гарантій безпеки для України, — це спільний план росії та КНР. Він покликаний знецінити українські мирні ініціативи, пропонуючи альтернативний порядок денний тому, який розглядатимуть на Глобальному саміті миру в червні цього року у Швейцарії. Там очікують участі глав держав з усіх континентів. Сам лідер Китаю вирішив утриматись від з’їзду, наполягаючи на тому, що без участі росії мирний саміт не матиме успіху.

Хоча участь Китаю у швейцарському саміті миру поки що не планується, країни Глобального Півдня, для яких добрі відносини з москвою та Пекіном є надзвичайно важливими, будуть там представлені. На початку травня спеціальний представник КНР із врегулювання російсько-української війни Лі Хуей вирушив у дипломатичне турне низкою країн так званого Глобального Півдня. Представники цих держав братимуть участь у саміті миру у Швейцарії. Зокрема, Лі Хуей відвідав Туреччину, Об’єднані Арабські Емірати, Єгипет і Саудівську Аравію. Там він, серед іншого, просував китайський мирний план під час переговорів з представниками МЗС та радниками з національної безпеки.

Вже ясно, що лише українського та західного порядку денного на саміті миру у Швейцарії не буде. З’являться альтернативні пропозиції. Це стало можливим через дипломатичний наступ росії, яка використовує різні важелі. Китай як стратегічний партнер росії допомагає їй у цьому.Віталій Портников, політичний оглядач

Саміт миру у Швейцарії навряд чи зможе переконати країни Глобального Півдня пристати на нашу позицію стосовно завершення війни. Віталій Портников переконаний, що ці держави не мають намірів ухвалювати рішення, які негативно вплинуть на їхні стосунки з росією та Китаєм. Тож українському дипломатичному корпусу та західним партнерам доведеться не лише формулювати мирні пропозиції, а й шукати міцні важелі впливу, щоб їх зрештою вдалося втілити.

Візит путіна до Пекіна оголив слабкі місця росії та Китаю

Вочевидь, Китай не виявляє жодних ознак зацікавленості в тому, щоб російсько-українська війна закінчилась на умовах України. Водночас із кожним днем цієї війни залежність росії від Китаю посилюється. А втім, китайське керівництво навряд чи має намір сприяти тому, щоб російсько-українська війна тривала до нескінченності, оскільки підтримувати рф без ризику потрапити під західні санкції стає дедалі важче.

Економіка Китаю сильно залежить від експорту до країн Заходу, які підтримують Україну. Тому відкрита конфронтація з демократичним світом не відповідає китайським інтересам. Тож у чому саме полягають інтереси Китаю, коли йдеться про російсько-українську війну?

На думку Віталія Портникова, Китай прагне створити біполярний світ, де буде ділити пальму лідерства разом зі Сполученими Штатами. Водночас росія прагне до створення багатополярного світу. В цьому інтереси Китаю та рф розходяться.

«Китай зацікавлений у послабленні росії та Заходу. Водночас він зацікавлений і в перемозі росії, але так, щоб це не вплинуло на його співробітництво із Заходом. Китай намагається зберегти певний баланс: росія послаблюється, Захід не виграє, рф зберігає своє обличчя, але посилюється її залежність від КНР, а сам Китай при цьому нічого не програє й не наривається на санкції», — зазначив Віталій Портников у коментарі hromadske.

Під час дводенного візиту володимира путіна до Китаю цього тижня голова КНР зазначив, що занепокоєний через санкційні дії Сполучених Штатів проти китайських компаній та фінансових інституцій, які співпрацюють з росією. Водночас Сі Цзіньпін заявив, що Китай «завжди буде хорошим партнером» росії.

«Це ваш перший закордонний візит від початку нового президентського терміну, і він є переконливим свідченням тієї уваги, яку ви особисто і російський уряд приділяєте китайсько-російським відносинам. Ми високо цінуємо це. Китай готовий працювати разом з росією, щоб відстоювати чесність і справедливість у світі», — сказав Сі Цзіньпін володимиру путіну під час їхньої зустрічі в Пекіні.

Глава росії пообіцяв зробити все від нього залежне, щоб налагодити тіснішу співпрацю між Китаєм та рф у сферах промисловості та високих технологій, атомної енергетики, штучного інтелекту, відновлюваних джерел енергії та космічних технологій. Із собою до Китаю путін привіз новопризначеного міністра оборони андрія бєлоусова, а також міністра закордонних справ сергія лаврова, секретаря Ради безпеки сергія шойгу, радника кремля із зовнішньої політики юрія ушакова, 20 губернаторів і керівників низки державних компаній та бізнесу.

Чисельність російської делегації підкреслила наміри рф поглиблювати співпрацю з Китаєм. Вочевидь, лідери КНР та росії намагалися продемонструвати, що стабільності російсько-китайського партнерства нічого не загрожує. Увага, яку путін приділяє зміцненню співпраці з Китаєм, може означати, що зменшення товарообігу між двома країнами боляче вдарило би по росії.

Після багатогодинних переговорів володимир путін та Сі Цзіньпін підписали спільну заяву про поглиблення партнерства та стратегічної взаємодії, у якій знайшлося місце й для України. У цій заяві путін та Сі зазначили, що росія і Китай виступають проти «затягування» війни в Україні.

«Сторони наголошують на необхідності припинення будь-яких кроків, що сприяють затягуванню бойових дій та подальшій ескалації конфлікту, закликають запобігти його переходу в неконтрольовану фазу, підкреслюють важливість діалогу як оптимальної форми розв'язання української кризи», — ідеться в заяві.

Тож поїздка російського лідера до Китаю засвідчила, що КНР та рф намагаються виробити спільне уявлення про те, як закінчити російсько-українську війну якомога швидше. Також під час переговорів з володимиром путіним Сі Цзіньпін заявив про неприпустимість конфіскації суверенних активів, продемонструвавши, що ця тема хвилює не тільки керівництво росії.

«Такий інструмент як конфіскація активів викликає побоювання не тільки у володимира путіна, але і в Сі Цзіньпіна. Те, що вони обговорюють необхідність припинення вогню, може бути пов’язано з цією небезпекою для росії, а отже, потенційно і для майбутнього Китаю», — зазначив Віталій Портников.

Останнім часом дискусія про можливу конфіскацію російських активів на сотні мільярдів доларів, які були заморожені в банках ЄС та США з початком повномасштабного вторгнення росії в Україну, дедалі більше переходить у практичну площину. В той час як у ЄС триває робота над розробкою законодавства, що дасть змогу Україні отримувати гроші з дивідендів на заморожені російські активи, у Сполучених Штатах Конгрес уже ухвалив закон, який дає змогу президентові США конфісковувати заморожені російські активи й передавати їх Україні.

Візит російського диктатора до свого китайського колеги показав, що інструмент конфіскації заморожених активів є ахіллесовою п'ятою для агресорів, які порушують міжнародне право або мають такі наміри.