Контрактна армія, призов за жеребом і жінки-військові. Мобілізаційний досвід Ізраїлю, США та України

Новий закон про мобілізацію набуває чинності 18 травня, після чого військовозобов’язані матимуть 60 діб на оновлення інформації про себе. Тим часом на фронті підсилення потребують ще «на позавчора», бо росіяни продовжують наступати й, за повідомленнями посадовців, розглядають план нового вторгнення на Харківщину та Сумщину.

За таких умов самою мобілізацією не задоволені з усіх сторін: для декого вона повільна, м’яка та неефективна, а хтось навпаки скаржиться на жорстокість і несправедливість. У таких дискусіях повсякчас як приклад використовують досвід інших країн — передусім Ізраїлю та США, часто поширюючи історичні міфи чи й відверту дезінформацію. Тому hromadske вирішило розібратися, як залучають людей до лав чи не найбільш боєздатних і організованих збройних сил у світі.

Досвід Ізраїлю

В Ізраїлі проходити обов'язкову військову службу повинні як чоловіки, так і жінки. Ухилянтів карають за законом незалежно від статі. За кожен рік ухилення від служби в збройних силах світить 30–45 днів у в'язниці.

Перебуваючи в перманентному конфлікті з низкою арабських держав, що оточують Ізраїль майже з усіх боків, країна використовує всі наявні людські ресурси для зміцнення обороноздатності. Будь-яка слабкість та непослідовність у питанні мобілізації може обійтися дорого.

Уродженка Києва та прем'єр-міністерка Ізраїлю Голда Меїр колись сказала: «Ми хочемо жити. Наші сусіди хочуть бачити нас мертвими. Це залишає не надто багато простору для компромісів».

Обов'язковий призов до ЦАХАЛу там діє з моменту заснування держави Ізраїль у 1948 році. Призовний вік для чоловіків становить від 18 до 29 років, для жінок — від 18 до 26 років. Однак громадяни мають право відмовитися від служби в армії з релігійних міркувань або за станом здоров’я. 

Тривалість строкової служби в Армії оборони Ізраїлю також варіюється залежно від статі: жінки служать два з половиною роки, а чоловіки — три роки. Якщо раніше жінки служили переважно в тилу, виконуючи обов’язки медсестер або штабних працівниць, то зараз вони вступають до лав ізраїльських збройних сил на паритетних засадах із чоловіками.

У 1995 році Верховний суд Ізраїлю постановив, що жінки та чоловіки мають рівне право на військову службу в бойових підрозділах збройних сил.

Жінки складають близько 40% усіх новобранців і 25% усіх офіцерів збройних сил країни. У бойових підрозділах, станом на 2016 рік, служили близько 7% жінок. А от у військах протиповітряної оборони, наприклад, близько 60% особового складу — саме жінки.

Останніми роками в ізраїльській армії спостерігається стійка тенденція до збільшення кількості жінок у бойових підрозділах, — зазначив у розмові з hromadske Дмитро Мінка, військовослужбовець ЦАХАЛ у прикордонному загоні швидкого реагування. Служба в підрозділах, що виконують бойові завдання, є престижною та популярною у суспільстві, тому туди намагаються потрапити як чоловіки, так і жінки.

За словами Дмитра Мінки, дедалі важче знайти спеціальність у Збройних силах Ізраїлю, яку б не опанували жінки. Попри високі вимоги до фізичної підготовки, військові-жінки є й у танкових екіпажах, і серед пілотів винищувачів або гелікоптерів. 

Ізраїль — вільна та відкрита країна. Незалежно від статі кожен має рівні права та обов'язки. Жінки прагнуть служити так само, як і чоловіки. Усі розуміють свою відповідальність перед країною.Дмитро Мінка, військовий ізраїльської армії

Саботаж військового призову в Ізраїлі призводить до відторгнення ухилянтів від суспільства. Вони стикаються з соціальним осудом, а також із проблемами в розвитку цивільної кар’єри. Бути повноцінним і успішним громадянином Ізраїлю і водночас незаконно уникати військової служби — майже неможливо.

Між іншим, якщо в Україні з 18 травня працюватиме електронний кабінет військовозобов’язаного, то в Ізраїлі подібних онлайн-сервісів для громадян досі не передбачили. Якщо хтось ухиляється від служби в армії, його справу відразу передають у військову поліцію. А ще ухилянтам відмовляють у праві на виїзд за кордон.

Під час строкової служби ізраїльські військовослужбовці отримують лише 15–20% від мінімально встановленої зарплати. Однак коли громадян мобілізують, викликаючи з резерву, держава повністю виплачує зарплату в тому ж розмірі, який людина мала на постійному місці роботи до мобілізації, — розповів hromadske Дмитро Мінка.

Важливо, що після строкової служби громадяни Ізраїлю лишаються частиною збройних сил: щонайменше раз на рік вони зобов'язані прибути в розташування закріпленого за ними армійського підрозділу для виконання завдань або тренування. Такі відрядження тривають один місяць на рік і є обов'язковими для ізраїльтян аж до 42 років включно. 

Ба більше, у прикордонних районах, де безпекові ризики є найвищими, жінки та чоловіки, які вже пройшли строкову службу, мають право на зберігання у себе вдома вогнепальної автоматичної зброї — її в користування надає ЦАХАЛ.

Моя дружина стріляє краще за мене. Під час служби в армії я помітив, що жінки зазвичай є вправнішими стрільцями, а також точнішими й акуратнішими у виконанні бойових завдань під тиском. Жінки — важливий актив для збройних сил. Було б безвідповідально і нерозумно не залучати жінок до військової служби.Дмитро Мінка, військовий ізраїльської армії

Який вигляд має військовий облік у США?

На відміну від Ізраїлю, у США жінки та чоловіки вступають до лав збройних сил виключно на добровільних засадах — армія там суто контрактна. Проте перспектива мобілізації на випадок великої війни все ж існує. Хоча обов’язкової строкової служби в Америці й немає, там приділяють увагу вдосконаленню мобілізаційних механізмів.

Був час, коли уряд Сполучених Штатів  для комплектації збройних сил покладався на інститут жеребкування — проводив лотереї серед людей призовного віку. Той, на кого падав жереб, підлягав обов’язковому призову.

Президент встановлював для кожного призовного округу квоту набору, а військовозобов’язаних відбирали, витягуючи з круглого барабана записки з іменами зареєстрованих осіб. Звісно, призову не підлягали громадяни, які мали фізичні та психічні розлади.

Так, масову комплектацію збройних сил шляхом лотереї проводили й у період двох світових воєн, і під час війни у В'єтнамі.

Втім, інститут жеребкування у США був вкрай непопулярним і викликав гострі суперечки. Відбір до армії у такий спосіб і обов'язковий призов до збройних сил загалом скасували наприкінці 1970-х років — саме після війни у В'єтнамі, яка поляризувала американське суспільство. 

Попри те, що в США нині немає обов'язкового призову, положення про систематичне оновлення даних про кожного чоловіка призовного віку прописане у федеральному законодавстві країни. Усі чоловіки з 18 до 26 років зобов'язані стати на облік у Системі військової повинності.

Тим, хто ухиляється від реєстрації, загрожує п'ятирічне тюремне ув'язнення або чималий штраф — до 250 тисяч доларів. Також законом передбачена довічна заборона обіймати посади на федеральному рівні, а в деяких штатах — і на рівні місцевого самоврядування.

Варто зазначити, що резерв Збройних сил США комплектується виключно на добровільній основі. Попри суворе законодавство щодо реєстрації чоловіків призовного віку, до лав американської армії вступають лише добре вмотивовані рекрути, які бажають служити своїй країні. 

Крім постійної армії, у США є також резервні сили та Національна гвардія, вступ до лав яких також є добровільним. У разі кризових ситуацій або військових конфліктів, уряд США може ухвалювати рішення про мобілізацію резервістів і Національної гвардії з-поміж громадян, зареєстрованих у Системі військової повинності.

Жінки та чоловіки мають право служити в армії США на паритетних засадах — можуть добровільно вступити до лав збройних сил, підписавши контракт на певний термін служби. Для цього необхідно пройти низку співбесід, тестів на фізичну витривалість і психологічну стійкість. 

Під час служби американське Міноборони пропонує військовослужбовцям паралельно освоїти цивільні спеціальності, щоб після завершення армійської кар’єри вони могли реалізувати себе в іншій сфері діяльності.

Середня річна зарплата рядового або сержанта армії США складає близько 32 тисяч доларів. Офіцер в середньому отримує не менше 64 тисяч доларів на рік. Зарплата залежить і від вислуги років. Пентагон також надає американським військовим великий соціальний пакет, у складі якого понад 140 пільг.

Наприклад, страхування обходиться військовослужбовцю уп’ятеро дешевше, ніж звичайному громадянину США. Медичне обслуговування включає навіть компенсацію вартості пластичних операцій. А ще держава оплачує американським військовим будь-які витрати на освіту та проїзд у громадському транспорті.

Отже, матеріальної мотивації служити в найпотужнішій армії світу вистачає. У такий спосіб Сполучені Штати підвищують престиж військової професії та запевняють самих армійців, що держава подбає про добробут тих, хто заради неї ризикує життям і здоров’ям. Американський приклад демонструє, що пільги та достойна грошова компенсація працюють у комплексі з суворим покаранням для тих, хто ухиляється від військової служби.

Мобілізаційний потенціал України

То в яких умовах Україна вибудовує власну мобілізаційну політику? Хіба на третій рік війни вона не мала б бути відточена? І чи не вистачить тих, хто вже став на захист батьківщини? Адже за словами президента Зеленського, станом на січень 2024-го, в Збройних силах України служить уже близько 880 000 військовослужбовців. Загалом же в Силах оборони нині приблизно 1,1 мільйона. Ще декілька років тому таку чисельність ЗСУ важко було й уявити.

Почнімо з очевидного: чим довше триває війна, тим більша потреба в нових мобілізованих. Захисники гинуть, зазнають поранень, потрапляють у полон, виснажуються від важких боїв і місяців окопного життя «на нулі». Цих людей не просто треба замінити, але й встигнути належно підготувати нових, щоб зменшити майбутні втрати.

Ворог, крім відновлення своїх сил, накопичує резерв і створює чисельну перевагу для наступу — отже й ми маємо нарощувати чисельність Сил оборони. Якщо цього не зробити — втратимо все. 

Тривожні новини з фронту дещо згладило рішення Конгресу США про військову допомогу Україні на 61 мільярд доларів. А втім, ці гроші не підуть воювати за нас. Тож незадовго до рішення американців наш парламент ухвалив новий закон про мобілізацію.

Експерти переконані, що цей закон — компромісний. А отже зміни навряд сподобаються всім.

Мобілізація — процедура, близька до хірургічного втручання. Вона не буде зручною ні для кого, ніколи та ніде.Сергій Грабський, військовий оглядач та полковник ЗСУ у відставці

Водночас від початку повномасштабної війни майже 7 мільйонів платників податків виїхали з країни, ще істотна кількість залишилася на окупованих росією територіях. 

До повномасштабного вторгнення в Україні було близько 10 мільйонів чоловіків мобілізаційного віку (від 18 до 60 років). За підрахунками видання Texty.org.ua, упродовж останніх двох років близько 688 тисяч покинули країну й отримали тимчасовий захист за кордоном — переважно в країнах Європейського Союзу. ще 570 тисяч лишилися на окупованих територіях. Тож станом на зараз в Україні близько 5 мільйонів чоловіків, яких потенційно можуть мобілізувати до лав ЗСУ.

Крім цього, тимчасовий захист у ЄС отримали й близько 2 мільйонів українських жінок у віці від 18 до 64 років — це 15% від загальної кількості, які жили в Україні до повномасштабного вторгнення. Наразі жіноче населення України у цій віковій групі складає близько 5,6 мільйона осіб. До чого тут жінки? За новим законом про мобілізацію, жінки можуть добровільно вступати до Збройних сил, хоч і не є військовозобов’язаними. 

А ще охочі жінки матимуть право пройти базову військову підготовку разом із чоловіками — така підготовка замінить строкову службу для призовників у віці від 18 до 24 років. Базова загальновійськова підготовка триватиме 3 місяці під час воєнного стану та 5 місяців у мирний час. Цю підготовку можна буде пройти у вищих навчальних закладах. Її включать у навчальну програму як окрему дисципліну.

Під час повномасштабної війни вкрай важливо, щоб якомога більше категорій громадян долучалися до військової справи — зокрема й жінки. Наразі у ЗСУ вже служить понад 60 тисяч жінок — усі вони долучилися до армії добровільно.

У разі оголошення обов’язкової мобілізації для жінок, які не мають дітей, резерв ЗСУ змогли б поповнити 3 мільйони осіб. Однак зараз про це не йдеться. На думку військового оглядача Сергія Грабського, поки в Україні немає потреби в обов'язковому призові жінок до армії.

Тим часом уряд заохочує залучення жінок до протимінної діяльності. Близько 30% усіх українських земель потребують розмінування — це територія, яка в 4,5 раза більша за Швейцарію. Проблема ще довго лишатиметься актуальною, а ресурсу для її розв’язання критично не вистачає, тому жінки можуть посилити цей сектор.

Гендерна рівність розглядається як невіддільна частина політики України, що базується на принципах інтеграції, інклюзивності та цілісності. Це стосується всіх видів діяльності — зокрема, таких важливих напрямів, як розмінування. На цей час в Україні є помітні результати: середній рівень залучення жінок серед усіх державних і недержавних операторів розмінування сягає близько 30%.Юлія Свириденко, міністерка економіки

Зауважимо, що йдеться саме про цивільне розмінування. Хоч це й небезпечна робота з наслідками війни, вона не є власне військовою.