«Олімпійське перемир’я» та Глобальний саміт миру у Швейцарії. Хто та як пропонує завершити війну в Україні

Хто ініціював Глобальний саміт миру?

Подію скликала сама Україна. Цього лютого під час виступу на форумі «Україна. Рік 2024» президент Володимир Зеленський наголосив: «Ми не хочемо, щоб нам нав’язували будь-які формати перемовин, будь-які “формули миру” країн, які сьогодні не тут, не у війні. Дуже важливо, щоб ініціатива виходила тільки від України».

А ще в січні Швейцарія погодилася прийняти з’їзд у себе. Президентка країни Віола Амгерд висловила надію, що на цій конференції вдасться затвердити «все, чого вже вдалося досягнути» раніше на зустрічах з обговорення «формули миру». Організаційну роль виконуватиме Федеральний департамент закордонних справ Швейцарії. 

А що пропонує Україна?

Глобальному саміту миру передували зустрічі з обговорення «формули миру», яку Володимир Зеленський презентував ще у листопаді 2022 року на саміті лідерів Також відома як G20 — форум 19 держав із найбільшими економіками світу, а також представників Африканського та Європейського Союзів. До нього ситуативно долучаються інші держави та міжнародні організації.«Великої двадцятки».

«Формула» складається з 10 кроків, що покликані відновити мир та територіальну цілісність України:

1. Радіаційна та ядерна безпека.
2. Продовольча безпека.
3. Енергетична безпека.
4. Звільнення всіх полонених і депортованих.
5. Виконання Статуту ООН і відновлення територіальної цілісності України та світового порядку.
6. Виведення російських військ і припинення бойових дій.
7. Повернення справедливості.
8. Протидія екоциду.
9. Недопущення ескалації.
10. Фіксація закінчення війни.

Це офіційна позиція України щодо того, як справедливо завершити війну. Президент і його команда неодноразово стверджували, що Україна не погодиться на жодну форму замороженого конфлікту чи територіальні втрати.

Уже провели чотири зустрічі з обговорення «формули миру» на рівні радників глав держав — остання відбулася в січні цього року під час Міжнародного економічного форуму у швейцарському місті Давос. У події взяли участь представники 81 країни та міжнародної організації. Це більше, ніж було на подібному заході на Мальті в жовтні 2023 року, але менше, ніж попередньо планують бути в Люцерні в червні 2024-го.

Під час кожної зустрічі радники лідерів держав опрацьовували окремі пункти для встановлення миру. Так, у Давосі розглянули виведення російських військ, відновлення справедливості, екологічну безпеку, недопущення ескалації та повторення війни, а також підтвердження її закінчення.

Керівник українського Офісу президента Андрій Єрмак на зустрічі в Давосі пояснив, що тепер необхідна платформа, яка «зафіксує конкретні частини нашого комплексного плану».

Така платформа дозволить узятися за розробку детальних дорожніх карт для кожного з пунктів «формули». Країни, що візьмуться стати лідерами відповідних напрямів «формули», могли б прийняти тематичні конференції — і там фіналізувати реалізації рішень.Андрій Єрмак, голова Офісу президента України

Вочевидь, за задумом української влади, таким майданчиком стане Глобальний саміт миру.

Раніше «формулу миру» підтримала Генеральна асамблея ООН, а також глави держав і урядів 46 країн на саміті Ради Європи.

Що кажуть у росії?

За день до того, як український президент та швейцарська президентка Віола Амгерд на спільній пресконференції підтвердили домовленість про проведення саміту в Люцерні, міністр закордонних справ цієї країни Ігнаціо Кассіс заявив, що росію доведеться включити до процесу мирних переговорів, хоч і погодився, що в кремлі не виявляють інтересу до припинення вогню.

Водночас президент Зеленський казав, що Україна не очікує на представників росії на першому Глобальному саміті миру. За його словами, спершу учасники розроблять план розв’язання кожної з криз, які принесла війна, а потім на його основі підготують документ, який передадуть росії.

Ми хочемо отримати результат — справедливий мир для України. Тому спочатку цивілізовані країни розроблять план, а вже потім будуть залучати представників росії, які захочуть справедливого миру.Володимир Зеленський, президент України

На думку українського лідера, тільки після цього з’явиться можливість провести другий саміт миру. Однак у самій росії «формулу миру» називають «відірваною від реальності» та відкидають пропозицію добровільного виведення своїх військ з окупованих територій Донецької, Луганської, Запорізької та Херсонської областей і півострова Крим.

Не погоджується москва і на перспективу виплати репарацій та видачу міжнародному трибуналу воєнних злочинців. Натомість російське МЗС виклало своє бачення «досягнення сталого миру», у якому від України вимагають:

• повернутися до позаблокового статусу та закріпити без’ядерний статус;
• міжнародно визнати «нові територіальні реалії» — тобто окупацію території чотирьох українських областей і півострова Крим;
• провести «демілітаризацію» та «денацифікацію»;
• усунути «усі загрози, що походять з її території»;
• зафіксувати «гарантії дотримання прав російськомовного населення» та національних меншин.

До партнерів України москва також висунула вимоги — припинити військову допомогу та перестати, як там стверджують, направляти «найманців». Також очікувано кремль прагне скасування всіх санкцій та позовів проти росії в міжнародних інстанціях.

Заступник голови Ради безпеки рф дмитро медведєв висунув іще більш принизливі для України вимоги — повну капітуляцію, втрату суб’єктності та входження до складу росії. А ще він наполягає, що Україна повинна виплатити компенсації рф та провести під контролем ООН «примусову денацифікацію» всіх органів влади.

Зрештою речниця російського міністерства закордонних справ марія захарова оголосила, що рф не братиме участі в першому саміті миру, який відбудеться у Швейцарії, навіть якщо її туди запросять.

А Китай?

КНР, яка називає російське вторгнення «українською кризою», вперше долучився до обговорення «формули миру» у серпні 2023 року — на зустрічі в Саудівській Аравії. Наступного дня після конференції міністр закордонних справ Ван Ї провів телефонну розмову з російським колегою сергієм лавровим, запевнивши його, що Пекін «відстоюватиме незалежну та неупереджену позицію, виступатиме об’єктивно та раціонально, активно сприятиме мирним переговорам та шукатиме політичне рішення для будь-якої міжнародної багатосторонньої події».

Ще раніше, у лютому 2023-го, Китай оприлюднив свою позицію врегулювання «української кризи». Той план містив 12 пунктів:

1. Повага до суверенітету всіх країн.
2. Відмова від «менталітету холодної війни», яка передбачає відмову від зміцнення та розширення військових блоків.
3. Припинення бойових дій.
4. Відновлення мирних переговорів.
5. Розв’язання гуманітарної кризи.
6. Захист цивільного населення та військовополонених.
7. Убезпечення атомних електростанцій.
8. Зниження стратегічних ризиків, запобігання застосуванню хімічної, біологічної чи ядерної зброї.
9. Сприяння експорту зерна.
10. Припинення односторонніх санкцій.
11. Підтримання стабільності промислових ланцюгів і ланцюгів постачань.
12. Сприяння постконфліктній відбудові.

Міністерство закордонних справ КНР підкреслює, що «немає простого розв’язання складної проблеми», а всі сторони мають «сприяти створенню збалансованої, ефективної та стійкої архітектури європейської безпеки».

Тоді очільник МЗС рф сергій лавров відповів, що росія погоджується з «мирним планом» Китаю. Прикметно, що і європейські посадовці зраділи участі КНР у дводенному саміті в Саудівській Аравії, назвавши це головною подією заходу.

Після анонсування Глобального саміту миру у Швейцарії, китайський уряд одразу дав зрозуміти, що для Пекіна надзвичайною важливою є участь у заході інших країн Міжнародний економічний альянс, до якого також входить росія.БРІКС — Бразилії, Індії, Китаю та Південної Африки.

Згодом посол КНР у Швейцарії Ван Шитін в інтерв’ю місцевій газеті Neue Zuercher Zeitung припустив, що його країна може взяти участь у події. Проте й досі під питанням: чи приїде до Люцерна делегація з Пекіна?

Володимир Зеленський заявив, що Китай справді може допомогти відновити справедливий для України мир та стабільність у міжнародних відносинах.

Та попри таку приязну до Китаю позицію українського лідера, представник КНР нагадав, що спроби врегулювати ситуацію без залучення росії — марні.

«Олімпійське перемир’я» — нова пропозиція Макрона

Якщо встановлення миру — історія довготривала, то перемир’я можна досягнути значно швидше. Принаймні на це сподіваються у Франції. Через місяць після Глобального саміту миру в Парижі розпочнуться Літні Олімпійські ігри. Президент Макрон, який раніше припустив відправлення французьких військ до України, тепер хоче встановити «олімпійське перемир’я» в Україні та Секторі Гази.

Емманюель Макрон також зазначив, що проситиме Китай допомогти в цьому питанні. Сам китайський лідер Сі Цзіньпін планує відвідати Францію вже на початку травня. 

Американське видання Politico з посиланням на джерела розповідало, що КНР намагається переконати Європу дозволити росії взяти участь у мирних переговорах. В іншому ж разі — Пекін подібні зустрічі бойкотуватиме.

Перед цим у квітні візит до Китаю здійснив канцлер Німеччини Олаф Шольц. Він теж закликав голову КНР «повпливати» на росію, щоб та припинила війну проти України.

То чи має Глобальний саміт перспективи?

Директор Інституту зовнішньополітичних досліджень, доктор політичних наук Григорій Перепелиця сумнівається, що Глобальний саміт миру здатний принести прогрес у врегулювання російсько-української війни. Політолог певен, що росія погодиться вести переговори лише за умови капітуляції України та Заходу.

«Є певні умови, за яких сторони йдуть на переговори. Наприклад, коли обидві сторони розуміють, що фінальні цілі недосяжні у війні з обидвох сторін. Або ж, скажімо, коли не вистачає ресурсів, а тоді Піррова перемога — перемога ціною величезних втрат, більшими, ніж у ворога. Така перемога рівносильна поразці.перемога виявиться пірровою», — пояснює Григорій Перепелиця.

Серед інших умов для перемир’я — готовність сторін дотримуватися досягнутих домовленостей і довіряти одна одній. Натомість путін не хоче відмовлятися від поставлених цілей — знищення України як держави й українців як нації, підкреслює Перепелиця.

Це конфлікт ідентичностей. Неможливо досягти миру, якщо росіяни не хочуть визнавати нашу українську ідентичність — і так уже впродовж 300 років. Водночас визнання українців як незалежної нації поставить хрест на ідентичності росіян, яким доведеться переглянути свою історію.Григорій Перепелиця, директор Інституту зовнішньополітичних досліджень

Політолог нагадує, що путін поставив ціль — відновити контроль росії над усією Центрально-Східною Європою, як було за часів Холодної війни. Це, мовляв, дало б йому змогу мати вплив на весь світ.

Перепелиця як приклад наводить проєкт із «гарантіями безпеки» з боку США та НАТО, які російське міністерство закордонних справ опублікувало 17 грудня 2021 року. У документах рф вимагала від НАТО не розширюватися на схід і не включати до Альянсу держави, які раніше входили до СРСР, — серед них і Україну.

«США і НАТО відхилили ці вимоги. Тоді путін розпочав війну, і тепер він не збирається зупинятися», — каже політолог.

З такого погляду російсько-українська війна — лише початок Третьої світової за новий перерозподіл світу. Тому інший світовий лідер — Китай — намагається перетворити «американоцентричний однополярний світ на китаєцентричний». А відтак КНР теж не зацікавлена в перемозі України, бо для Пекіна це — передусім перемога Заходу. Навіть якщо у китайських «12 пунктах» прямо про це не йдеться, у КНР зацікавлені в продовженні війни чи успіху в ній росії, — вважає Перепелиця.

Китай хоче усунути США від глобального лідерства, глобального домінування, і для цього йому потрібен такий союзник, як рф. У цьому стратегічні інтереси росії та КНР збігаються.Григорій Перепелиця, директор Інституту зовнішньополітичних досліджень

А втім, професор вважає своєчасним Глобальний саміт миру, адже Україна займає у такий спосіб проактивну позицію в хиткій міжнародній ситуації. росія зруйнувала світовий порядок, а наявні інституції, як-от ООН, виявилися неспроможними запобігти війні, а тепер і припинити її. 

Тому союзники зацікавлені в майданчику для вироблення нової концепції світової безпеки. Важливо, що Україна у першій частині «формули миру», у якій йдеться про ядерну безпеку, продовольчу та енергетичну безпеку, закладає підвалини для такої системи. 

Проведення Глобального саміту миру, зрештою, позитивно вплине на дипломатичний імідж України, але в короткостроковій перспективі навряд зможе принести завершення війни, — підсумував Перепелиця.