Гривня — заручниця війни. Чому Нацбанк дозволяє українській валюті девальвувати

Що відбувається з гривнею?

12 липня українська національна валюта на міжбанківському ринку вперше пробила позначку в 41 гривню за один американський долар. Цей курс зафіксував і Нацбанк, до того ж вказавши і на послаблення гривні відносно євро — до 44,7 грн.

Загалом від початку 2024 року наша валюта втратила 7% своєї вартості відносно основних іноземних.

Нацбанк пояснює, що така політика — необхідність у нашій економічній ситуації. Проте мільйони українців усе ж турбуються, чи не сягне девальвація гривні геть некомфортного рівня.

«Це — природний розвиток подій. Якби НБУ не хотів цього, то не робив би таких кроків», — пояснює Дмитро Боярчук, виконавчий директор експертного центру Case Ukraine.

Послаблення обмежень — це своєрідна ставка монетарної влади на обмін добровільними кроками. Тепер у Національному банку у відповідь очікують позитивної поведінки від бізнесу.Дмитро Боярчук, виконавчий директор експертного центру Case Ukraine

Завдяки валютним послабленням українські компанії почали доволі активно виводити гроші за кордон — задля виплати дивідендів і сплати за взятими кредитами. А втім, значний попит на валюту формує не лише корпоративний сектор, а й населення. Узяти валюту в таких обсягах можна лише в резервах НБУ. Вони, за планом, цьогоріч не мають падати нижче за 40 мільярдів доларів.

Нині державний регулятор активно задовольняє попит: у травні Нацбанк продав із власних резервів 3,1 мільярда доларів, а в червні — ще 3 мільярди. Ці показники вже виходять за межі плану — адже два місяці тому очільник НБУ Андрій Пишний оцінював вартість політики валютної лібералізації на рівні 5,5 мільярда доларів.

«Будь-які заходи з валютної лібералізації на перших етапах генерують попит на іноземну валюту. Лише в перспективі, коли бізнес та іноземні інвестори переконаються, що все працює, вони призведуть до припливу інвестицій», — повідомив Нацбанк у коментарі hromadske.

Які свободи отримав бізнес?

Фактично НБУ відкрив валютні кордони для грошей українських компаній — від 4 травня запрацював цілий пакет послаблень:

• зняття обмежень на переказ валюти для імпорту робіт і послуг;
• можливість сплати дивідендів закордонним акціонерам українських компаній за період роботи з 1 січня 2024 року;
• доступ до валюти для обслуговування нових зовнішніх кредитів та сплати відсотків за старими валютними кредитами;
• право переказувати валюту за лізинг та оренду;
• пом’якшення обмежень на виплати материнським компаніям українських юридичних осіб (якщо вони зареєстровані за кордоном).

Ба більше, такі кроки у керівництві Національного банку не вважають достатньою лібералізацією. Тож уже 10 липня НБУ продовжив строк повернення експортного виторгу для аграрних виробників з 90 до 120 днів (із зобов’язанням строгого контролю). Саме на аграріїв припадає дві третини експорту українських товарів. Подальшому поступу цього сектору сприяє і перспектива відновлення «зернового коридору» в Чорному морі — задля цього Туреччина, Румунія та Болгарія на початку липня почали розмінування західної частини водного шляху.

Послаблення ввели не лише для аграріїв. Уже 11 липня бізнесу точково дозволили виводити валютні кошти за кордон. Так, якщо українське підприємство працює за кредитною схемою з міжнародною фінансовою організацією — наприклад, з Європейським інвестиційним банком або Європейським банком реконструкції та розвитку — воно зможе переказувати гроші за кордон за цими зобов’язаннями.

Свою частку свободи отримали й українські оборонні компанії, яким скасували дедлайни для проведення розрахунків за міжнародними контрактами.

Окрім цього, український бізнес тепер може сплачувати закордонним контрагентам гроші у межах страхування воєнних ризиків. А волонтери отримали додаткову можливість здійснювати міжнародні транзакції для придбання деталей для безпілотних літальних апаратів.

Більшість цих кроків стосується великих українських компаній. Саме вони беруть позики в ЄБРР чи ЄІБ та експортують зерно, соняшник, олію, сою. Вони ж мають і зобов’язання перед закордонними акціонерами та кредиторами. Тому, роблячи ставку на обслуговування потреб великого українського бізнесу, Національний банк насамперед дбає про «хребет» української економіки, а не про її периферійні органи.

Опитані hromadske економісти зазначають, що такі кроки регулятора повинні призвести до позитивного економічного ефекту — головне, щоб виведення валюти не вийшло за межі встановлених норм. 

Експерти Ukraine Economic Outlook Григорій Кукуруза й Олександр Любченко зазначають, що зняття обмежень на імпорт робіт і послуг дозволило бізнесу позбутися неприємної бюрократичної тяганини.

На їхню думку, послаблення щодо зовнішніх кредитів — теж дуже вагомий крок: «Фактично такі дії дозволили зменшити залежність бізнесу від власних валютних надходжень, спростивши отримання позик».

В НБУ пояснили, що бажаний ефект від лібералізації має декілька рівнів: «У короткостроковій перспективі розраховуємо на збільшення обсягу позикових коштів і, відповідно, комерційної активності українського бізнесу. У середньостроковій — на приплив інвестиційного капіталу в Україну».

Хто скористається моментом?

Валютна лібералізація стала відповіддю на запит українських компаній до Кабінету Міністрів. Компанії, які висловили таке прохання, мають потребу вивести за кордон 1,8 мільярда доларів. Серед них — відомі гіганти української економіки: ДТЕК і «Метінвест» Ріната Ахметова, «Кернел» Андрія Веревського, «Інтерпайп» Віктора Пінчука та мобільний оператор Vodafone Ukraine. Уряд пристав на це прохання і звернувся до Національного банку.

Хоча мотивацію корпорацій можна зрозуміти, навряд чи доцільно говорити, що у великого українського бізнесу немає суттєвої валютної «заначки» за кордоном. Приміром, група TAC бізнесмена Сергія Тігіпка ще в лютому 2023-го придбала великий пакет акцій австрійського виробника вагонів TransAnt. Того ж року власники мережі будівельних гіпермаркетів «Епіцентр» — подружжя Герег — заявили про план придбати польську компанію з продажу спортивних товарів Intersport, інвестуючи в її розвиток 10 мільйонів євро. А засновник компанії Roshen Петро Порошенко знайшов гроші, щоб придбати державні облігації США, Угорщини, Іспанії та Румунії.

Що ж стосується Ахметова та його компаній, то хоч ДТЕК і зробив запит на виведення коштів для розрахунку з кредиторами, насправді план був дещо іншим, адже у липні компанія DTEK Renewables Finance домовилася з кредиторами про відстрочку з виплати зобов’язань за зеленими єврооблігаціями на три роки — до листопада 2027-го. Тож нагальна потреба виводити валюту для сплати за кредитами у неї навряд чи є.

Загалом протягом перших двох місяців валютної лібералізації 173 компанії вивели кошти, щоб розрахуватися за процентами до старіших зовнішніх позик, а 167 компаній — вивели для дивідендів на користь закордонних акціонерів.

Швидкість виведення валюти за кордон доволі інтенсивна: 2,6 мільйона доларів на день для виплати кредитів, 4,6 мільйона щодоби для розрахунків за дивідендами.

Дмитро Боярчук зауважує, що теперішня ситуація не зовсім унікальна: Нацбанк уже проводив валютну лібералізацію 2016 року, коли намагався привести економіку до тями після окупації росіянами Криму та частини Донецької й Луганської областей.

У 2016-му НБУ теж був обережним. Були побоювання щодо лібералізації, але бізнес тоді почав звикати, економіка відновлювалася. Зараз відбувається щось подібне.Дмитро Боярчук, виконавчий директор експертного центру Case Ukraine

Григорій Кукуруза з Ukraine Economic Outlook додає: «Нацбанк, реалізуючи власну стратегію через заходи, що мають обмежений вплив на відтік валюти, намагається добитися поступового поліпшення інвестиційного клімату й можливості для залучення коштів українськими компаніями».

Вибухи штовхають людей купувати долари та євро

Якщо український бізнес формує попит на валюту для її виведення поза межі охопленої війною України, то громадяни та громадянки традиційно скуповують іноземну валюту в кризові моменти. Інтерес до цього способу заощаджень традиційно залишається високим.

Так, від початку року українці придбали вже на 5,2 мільярда доларів більше, ніж продали. Це число перевищує показник усього 2023-го. Вочевидь, на настрої населення впливають і бомбардування росіянами української енергетичної інфраструктури.

За підрахунками Ukraine Economic Outlook, готівкові накопичення поза банками за пів року виросли на 6,7 мільярда доларів. «Посилення курсових ризиків призведе до подальшого збільшення попиту на валюту у 2024 році», — прогнозують економісти Любченко та Кукуруза.

Для збереження грошей від інфляції та інших негативних чинників у пригоді також могли б стати гривневі депозити в комерційних банках. Для порівняння, за ті ж січень-травень 2024-го обсяг залучених депозитів у національній валюті зріс лише на 41 мільярд гривень. Помітно, що іноземна валюта цікавить українців більше, ніж банківські вклади у гривні.

«Послаблення гривні відбувається з благословіння НБУ», — наголошує Дмитро Боярчук із Case Ukraine.

Національний банк реагує на помітне збільшення попиту на валюту тим, що добре вміє, — продає залишки зі своїх резервів. Лише минулого тижня він запропонував ринку 532 мільйони доларів, аби покрити попит і корпоративного сектору, і домогосподарств.

«Травневі кроки з пом'якшення валютних обмежень очікувано призвели до певного зростання попиту на іноземну валюту, яке, втім, не було визначальним для кон'юнктури валютного ринку», — зазначають у Національному банку.

Війна та чутливість гривні

Подальший курс гривні значною мірою залежатиме від подій на фронті. Суттєве погіршення воєнної ситуації автоматично підштовхуватиме людей купувати долари та євро. За таких умов працює правило «колективної поведінки»: громадяни беруть приклад одне з одного, користуються порадами знайомих і чітко вірять, що долар та євро щонайменше не втратять у ціні. Але такий розрахунок не враховує умови поза межами України.

Федеральний резерв США цього року, ймовірно, теж увімкне політику здешевшання американського долара для потреб свого фінансового ринку. Європейський центральний банк, своєю чергою, вже почав таку політику. Америка та ЄС не хочуть, аби їхні валюти були надмірно дорогими, інакше на них не буде попиту. А відсутність попиту зрештою призводить до дефіциту продуктивних інвестицій.

Не варто забувати, що під час війни можуть траплятися й інформаційно-психологічні операції росіян з метою розхитування курсу гривні. Тут уже залишається сподіватися на грамотну інформаційну політику та витримку людей.

У нас загалом не дуже приємне інформаційне тло, тому інформаційні атаки росії навряд чи щось змінять радикально. Якщо ж з'являтимуться новини, що росіяни, скажімо, почали новий наступ на Київ, то курс відреагує.Дмитро Боярчук, виконавчий директор експертного центру Case Ukraine

Щойно девальвація гривні перейде на некомфортну територію — наприклад, курс до долара впаде нижче за 42 чи 43 гривні — Національний банк реагуватиме. Він або призупинить дію політики валютної лібералізації, або введе суворіші квоти на виведення коштів за кордон, або ж продовжить масштабно продавати свої резерви. 

У продажу резервів не було б нічого поганого, якби вони постійно поповнювалися. Без коштів міжнародної фінансової допомоги втримати курс буде вкрай складно. За підрахунками Міжнародного валютного фонду, Україна цьогоріч має потребу в зовнішньому фінансуванні на рівні 43 мільярдів доларів, а донори можуть надати лише 33 мільярди. В організації Ukraine Economic Outlook дають свою оцінку: цілком може бути, що залучити вдасться навіть не 33 мільярди, а лише 24.

Депутат і очільник парламентського фінансового комітету Данило Гетманцев — більш оптимістичний: «Маємо повну ясність із зовнішнім фінансуванням до кінця 2024 року, а також набагато більшу впевненість на 2025 рік після ухвалення політичного рішення щодо надання нам 50 мільярдів доларів коштом прибутків від російських активів. Це підтримає резерви та національну валюту в короткостроковій перспективі».

Водночас цьогоріч державний бюджет передбачає девальвацію української валюти до 42,1 гривні за один американський долар. Та поки НБУ декларує готовність продовжувати й навіть поглиблювати лібералізацію. Щоправда, депутат Гетманцев вважає, що регулятор не поспішатиме з цією політикою.

Нацбанк рухатиметься поступово, щоб не зашкодити відносній макрофінансовій стабільності, яка залишається одним із наших головних економічних досягнень в умовах війни. Відповідно, немає чітких часових орієнтирів, коли скасують ті чи інші валютні обмеження.Данило Гетманцев, голова фінансового комітету Верховної Ради

МВФ, зі свого боку, прогнозує зростання темпів виведення валюти з України за кордон. Цей індикатор має назву «платіжний баланс». У 2024 році його дефіцит упаде до 5,8% ВВП, а в наступному — до 6,9%. Саме стільки валюти, як очікується, залишить межі української економіки.

Депутат пояснює: «У середньостроковій перспективі єдиний шлях зменшувати ризики на стороні платіжного балансу і збільшувати приплив валюти у країну — нарощення експорту товарів та послуг, залучення прямих іноземних інвестицій та інше зовнішнє фінансування — як з боку держави, так і приватного сектору.

Водночас на всіх цих етапах має бути баланс між інструментами валютної лібералізації та валютного контролю, які б оперативно використовував НБУ».

Врятувати платіжний баланс може лише зовнішня фінансова допомога, — вважають опитані експерти. Економіст Кукуруза нагадує: «Заявлена міжнародна підтримка є головним елементом фінансової стабільності».

Дмитро Боярчук зауважує: «Ми не заробляємо достатньо, щоб утримувати наші валютні баланси. У перший рік війни великі валютні інтервенції НБУ перевищували резерви».

Отже, гривня продовжуватиме свою девальвацію — треба сподіватися, помірну. А от де Нацбанк вирішить зупинити цей процес — на рівні 42 гривень за долар чи навіть далі — визначатиме успішність українського уряду із залучення міжнародної допомоги: позик і грантів. Що більшими будуть резерви — то міцніша буде гривня.