Підвищення податків. Як уряд намагається мобілізувати українську економіку
Західні партнери дедалі активніше закликають Україну покладатися на власні сили. Якщо на початку року Україні вдавалося фінансувати бюджетні витрати по-старому (повнокровна допомога від Євросоюзу та США здебільшого закривала невоєнні урядові видатки), то вже в середині літа уряд визнав, що має серйозні проблеми з фінансуванням оборонних витрат упродовж року.
Через це 18 липня Кабінет Міністрів подав до Верховної Ради законопроєкт про підвищення податків для громадян та бізнесу. Мета уряду — закумулювати додаткові 500 млрд грн для сектору безпеки й оборони, серед яких 125 млрд грн планують залучити завдяки підвищенню ставок військового збору, розширенню сфери його застосування, а також введенню нових акцизів.
«Війна триває вже третій рік і кожного дня потребує в середньому 5,6 млрд грн», — пояснив логіку законопроєкту міністр фінансів Сергій Марченко у своїй колонці.
Збільшення воєнного бюджету пов’язане з посиленням мобілізації військовозобов’язаних чоловіків, а це — доволі дорога справа. Так, ще на початку року, коли масштаби мобілізаційної кампанії лише обговорювалися, очільниця бюджетного комітету Ради Роксолана Підласа оцінила вартість цієї ініціативи у 700 млрд грн, передбачаючи мобілізацію 400-500 тисяч військовозобов’язаних.
Окрім залучення більшої кількості громадян та громадянок до служби в Силах оборони, уряд має профінансувати й виконання воєнних завдань цього року. В нещодавньому інтерв’ю для британської газети Guardian головнокомандувач Збройних сил Олександр Сирський заявив про існування плану роботи щодо цілей у Криму. А згодом президент Володимир Зеленський підтримав ідеї Сирського, зазначивши: «Україна має силу, щоб досягати своїх цілей».
Як би не розгорталися воєнні дії в наступні місяці, Зеленський планує представити план досягнення стійкого миру до кінця листопада. А це означає, що Сили оборони потребуватимуть усе нових витрат, аж доки мирні ініціативи глави держави дадуть бодай якийсь результат.
Це все коштує грошей. Тоді як сама ідея підвищення податків для забезпечення стабільного фінансування Сил оборони суперечок практично не викликає, пропонований урядом метод це зробити призвів до палких обговорень.
«Гратися з військовим збором? Тут багато дискусій», — зазначає Олександр Паращій, очільник аналітичного відділу інвестиційної компанії Concorde Capital. Але додає: «Якщо нововведення бізнес не вбивають, то жалітися йому на вищі податки якось дивно».
«Уже другий рік поспіль Мінфін виходить у своєму плануванні з того припущення, що активні бойові дії закінчаться до середини року, а цього не стається, — каже Дмитро Боярчук, виконавчий директор експертного центру Case Ukraine. — Зараз Мінфін в авральному режимі починає щось вигадувати».
Як глибоко сягне рука Мінфіну?
Нинішня мобілізація бюджету почалася з того, що уряд у перші місяці 2024 року був змушений авансувати 6 мільярдів доларів на закупівлю необхідного озброєння й техніки з наступних періодів.
«Причиною були затримки з постачанням зброї, яку обіцяли партнери», — пояснили в Мінфіні.
І понеслося. Підняття акцизу на пальне з 1 вересня — і цей показник зростатиме аж до 2028 року. Верховна Рада підтримала цей крок.
Далі уряд попросив Раду підняти акцизи на алкоголь, маючи аналогічний план щодо акцизів на тютюн. На що Рада теж погодилася.
Обидва кроки уряд пояснив необхідністю виконувати акцизні норми Євросоюзу. Однак ці заходи і близько не можуть перекрити потребу в додаткових 500 млрд грн на оборону.
Перший етап підвищення акцизів до європейського рівня може принести до кінця року лише 16,9 млрд грн. Тому Кабмін пішов далі й нині воліє, аби Верховна Рада підтримала таке підвищення податків:
- Підвищення ставки військового збору з 1,5% до 5%.
- Введення військового збору для юридичних осіб розміром 1% від обороту (йдеться про юросіб, що є платниками податку на прибуток, і платників єдиного податку третьої та четвертої груп).
- Запровадження військового збору для ФОП, які є платниками єдиного податку першої, другої та четвертої груп, розміром 5% від двох мінімальних зарплат на місяць (потрібно буде додатково сплачувати 800 грн).
- Встановлення військового збору для ФОП, котрі є платниками єдиного податку третьої групи, на рівні 1% від доходу.
- Військовий збір за ставкою 5% від вартості операцій фізичних та юридичних осіб з банківськими металами.
- Військовий збір за ставкою 30% від вартості проданих ювелірних виробів.
- Військовий збір на рівні 15% під час першої реєстрації легкових автомобілів.
- Військовий збір за ставкою 5% від продажу нерухомого майна.
- Військовий збір для мобільних операторів розміром 5% від вартості послуг.
- Щомісячні авансові внески з податку на прибуток для підприємств, які продають пальне, з розрахунку 0,5 мінімальної зарплати на 1 кубічний метр резервуарів для зберігання пального.
- Акциз на солодку газовану воду за ставкою 0,1 євро за літр.
- ПДВ для імпортних товарів за ціною понад 45 євро й до 150 євро.
Уже цього року Мінфін хоче залучити через ці інструменти 125 млрд грн, а наступного — 342 млрд грн. Очільник міністерства Сергій Марченко закликав народних депутатів ухвалити саме такі податкові зміни: «Я розраховую на вашу підтримку та рішучість. Окреслена ініціатива має пройти повну процедуру: вона буде розглянута в комітетах, у двох читаннях у Верховній Раді».
Та оскільки навіть такого суттєвого підвищення податків не досить, аби назбирати додаткові 500 млрд грн, Мінфін очікує цього року заробити також на таких речах:
75,8 млрд грн — перевиконання плану доходів держбюджету в першому півріччі 2024-го (переважно через девальвацію гривні);
65,7 млрд грн — економія видатків на обслуговування державного боргу після досягнення угоди з іноземними кредиторами 22 липня;
- 220,1 млрд грн від додаткового випуску ОВДП (а втім, у змінах до державного бюджету Мінфін усе ж просить врахувати лише 165 млрд грн від додаткового продажу внутрішніх облігацій).
Ось такий вигляд має сувора реальність української системи державних фінансів у 2024-му. За оцінками Національного банку, дефіцит держбюджету цього року сягне 23% ВВП, тоді як у Євросоюзі нормою вважається цифра дефіциту до 3% ВВП. Але ж війна — це війна.
Саме лише Міністерство оборони додатково потребує 373,7 млрд грн цього року, переважно для виплати зарплат військовослужбовцям та одноразової фінансової допомоги в разі загибелі або інвалідності українських захисників. Решту з необхідних 500 млрд грн отримають інші силові відомства — МВС, ГУР МО, СБУ.
«Додаткова потреба становить близько 500 млрд гривень на 2024 рік. Усі ці кошти потрібні для Збройних сил та забезпечення їх необхідними грошовими виплатами, а також зброєю, дронами, обладнанням, медикаментами, для розбудови власних потужностей з метою виробництва озброєння», — пояснюють hromadske у Мінфіні.
Дмитро Боярчук, економіст із Case Ukraine, не впевнений, що урядові ініціативи допоможуть заробити 500 млрд грн для оборонного бюджету країни цьогоріч. Цей же сумнів висловлено у зверненні аналітичних центрів до Кабінету Міністрів, де сказано, що урядові фінансові плани виглядають сумнівно.
«Раніше ми бачили, що іноземне фінансування становило дві третини бюджетних видатків, а цього року все значно скромніше, — пояснює Паращій з Concorde Capital. — Треба показувати іноземним партнерам, що ми покращуємо самодостатність, а не розраховуємо лише на них».
ПДВ чи не ПДВ?
Доки урядовий законопроєкт на розгляді у Верховній Раді, дискусії про нього стають дедалі гарячішими.
Як стало відомо hromadske, навіть президентська партія «Слуга Народу» дещо критично оцінює запропоновані Мінфіном ідеї. По-перше, політсила чекає, що уряд окремо представить законопроєкт для депутатів, відповість на всі запитання і візьме на себе відповідальність за підвищення податків.
По-друге, президентська партія все ж хотіла збільшити ставку основного бюджетоутворювального податку — ПДВ — з 20% до 24%, а не підвищувати велику кількість інших податків та зборів.
ПДВ — давно відомий податківцям інструмент, який вони вміють адмініструвати, тоді як нові податки — як-от акциз на солодку воду — є проблемними з погляду організації їхнього збору.
Зрештою, підвищення ПДВ усе-таки підняло б ціну на товари, але громадяни мали б вибір — купувати знайомі речі за більшою ціною чи перейти на дешевші аналоги. А от коли підвищується військовий збір для фізичних осіб, вибору не залишається, і сімейний бюджет несе тяжче навантаження.
Мінфін натомість бентежиться, що підвищення ПДВ ударить по пенсіонерах та інших вразливих верствах, тому воліє обкласти додатковими податками саме працездатне населення.
«Важко сказати, що буде менш болісно для економіки, але я б усе-таки підвищував ставку ПДВ та деякі акцизи», — говорить інвестиційний аналітик Олександр Паращій.
Опитані експерти сходяться на думці, що нинішнім урядовим ідеям з наповнення бюджету існує дуже непогана альтернатива. Так, можна ще раз вдатися до оподаткування прибутків банків за підвищеною ставкою — цей захід і бюджет поповнює, і фінансовий стан банківської системи залишає в нормальному вигляді.
Так, у 2023-му ставка оподаткування прибутків банків становила 50%, але цього року її знизили до 25%. Перевага такого податку в тому, що він забирає кошти до держбюджету з прибутку, тобто профіциту комерційної діяльності, а не з доходу, на який ще накладаються різноманітні видатки.
Поки що Мінфін продовжує активно заробляти гроші в бюджет на державних банках. Цього року вони вже перерахували для потреб уряду 36,1 млрд грн податку на прибуток, ще очікується 11,1 млрд грн до завершення 2024-го. Також цьогоріч вони сплатили дивіденди — 24,4 млрд грн.
«Що стосується галузевих податків (ринок авто, нерухомість, ювелірна галузь, продаж солодких напоїв), то там є певний потенціал для зростання бюджетних доходів, у цьому напрямі можна рухатися, але не різко», — зазначає Паращій.
Різні країни проводять податкові реформи по-різному, залежно від урядових завдань. Але якщо порівнювати українську фіскальну політику із західною, то слід зауважити, що західні економіки задають конкретні часові терміни для податкових нововведень.
Так, податкова реформа американського президента Дональда Трампа, яку він провів у 2017 році, передбачала зниження податкового навантаження до кінця 2025-го. Натомість український Мінфін закладає вищі податки через необхідність фінансувати війну, проте мовчить про можливість повернення їх до попереднього рівня після завершення війни.
Мінфін лише зазначає, що військовий збір у разі підвищення буде діяти до нового рішення парламенту, а нові акцизи — на тютюн, пальне, газовані солодкі води — діятимуть безстроково.
Життя знову стане дорожчим
Яку б із версій податкової реформи не ухвалили — урядову чи депутатську з підвищенням ставки ПДВ — її основним наслідком буде зростання цін. Відомий американський фінансист Джон Кокрейн якось зауважив: «Бізнес насправді ніколи не платить податки, він перекладає їх на кінцевого споживача».
Національний банк уже погіршив власний прогноз щодо інфляції: у нинішньому році вона становитиме 8,5%, а у 2025-му — 6,6%, хоча наразі ціни зростають з динамікою 4,8%.
«Частину податкових змін, наприклад підвищення ставки акцизів на тютюнові вироби, було враховано у попередніх макропрогнозах НБУ. Загалом зміни в акцизній політиці ми врахували у липневому прогнозі», — пояснюють у регуляторі.
Так, підвищення ставки акцизів на тютюнові вироби та пальне, а також переприв'язка акцизів на алкогольні напої з гривні у євро спричинять зростання інфляції приблизно на 0,4%, якщо порівняти з квітневим прогнозом.
У Міністерстві фінансів у відповідь на наш запит наголошують, що зростання цін пов’язане не лише зі збільшенням акцизів, а й визначається балансом попиту та пропозиції, глобальними цінами на енергоносії та логістику. Нагадують і про медичну логіку — скорочення споживання шкідливої продукції.
Головне інфляційне занепокоєння викликає оподаткування компаній військовим збором з обороту.
«Ефекти від запровадження 1% військового збору з доходу від будь-якої діяльності юридичних осіб на інфляцію є додатковим ризиком для прогнозу. Якщо цей збір буде запроваджений, і компанії активно переноситимуть додаткові витрати на ціни, це може суттєвіше пришвидшити інфляцію цього року, ніж передбачено базовим сценарієм липневого прогнозу», — підсумовують в НБУ.
Там сподіваються, що бізнес не перекладатиме нові податки на споживачів повністю, а погодиться на зменшення власних прибутків через меншу маржинальність.
«Щодо податку з обороту буде жорсткий спротив, — прогнозує економіст Дмитро Боярчук. — До того ж реєстрація нових ФОПів може впасти, адже є види діяльності, залежні від обігу. Якщо маржинальність невисока, то для них кожен відсоток з обороту дуже чутливий, тоді постає потреба щось вирішувати».
А от галузі, що зазнають додаткового фіскального навантаження (продаж авто та нерухомості, продаж солодких напоїв, ювелірний ринок) ці заходи мають витримати.
«Буде звуження попиту, частина гравців буде змушена піти, це закономірний розвиток подій. Але сама галузь і ринок нікуди не подінуться», — говорить Боярчук.
«Бізнес любить звітувати про кошти, перераховані на потреби оборони та безпеки, але з підняттям податків він буде давати менше грошей на різні волонтерські програми — це серйозний наслідок податкової реформи», — додає Паращій із Concorde Capital.
Що ж до планів Мінфіну додатково продати ОВДП щонайменше на 165 млрд грн, то й тут не без турбот. Так, державні банки та державні компанії завжди можна змусити в адміністративний спосіб вкладати вільні кошти у державні боргові папери. У крайньому разі придбати їх може й Нацбанк.
Однак для стійкості фінансового ринку краще було б, якби попит на ОВДП був органічним.
«Якщо ми говоримо про вільний ринок, то треба розширювати коло його учасників, зокрема залучаючи іноземців. Але їм потрібні гарантії, що вони зможуть вивести кошти з України», — каже інвестиційний аналітик Олександр Паращій.
Натомість у Міністерстві фінансів не мають сумнівів, що вони зможуть продати додаткові обсяги ОВДП.
«За розрахунками Мінфіну, заплановані показники додаткового залучення ОВДП відображають потенційну спроможність ринку і є абсолютно реалістичними, — пояснюють у відомстві. — Активно нарощують обсяг купівлі державних цінних паперів, зокрема, фізичні особи».
Так, з початку великої війни громадяни збільшили обсяг купівлі ОВДП у 2,5 раза — до понад 63 мільярдів гривень.
Зрештою, сам державний бюджет на цей рік передбачає зростання економіки на 4,6%, тоді як навіть оптимістична версія прогнозу НБУ передбачає лише 3,7% зростання. Це теж може вдарити по дохідній частині виконання головного фінансового документа країни.
А що стосується іноземної фінансової допомоги, то в НБУ кажуть, що все ж розраховують на збереження темпів її надходження.
«Базовий сценарій оновленого макропрогнозу НБУ передбачає збереження значних обсягів зовнішнього фінансування України: очікується, що у 2024 році міжнародні партнери нададуть близько 38 мільярдів доларів пільгових кредитів і грантів, — розповіли у пресслужбі регулятора. — Якщо в I півріччі Україна отримала близько 14 мільярдів доларів, то прогноз на II половину року становить 24 мільярди доларів».
Мінфін підтверджує цифру зовнішньої допомоги: «У поточному році потреба в зовнішньому фінансуванні — 38 мільярдів доларів. Очікується, що Україна отримає кошти повністю. Партнери дали відповідні запевнення. Ці кошти спрямовуються на соціальну та гуманітарну сфери, тобто на невійськові видатки. Перегляд суми не планується. Наступного року потреба в зовнішній підтримці зберігатиметься».
Усім приготуватися
Державна податкова служба вже запланувала на цей рік понад 3,3 тисячі перевірок компаній та ФОПів. Відповідно, виконання нових фіскальних норм буде під пильним наглядом регуляторів.
Очікуючи на податкову реформу, приватний бізнес уже почав звітувати про падіння прибутковості, а українці масово купують нові автомобілі, щоб не переплачувати за них після того, як нові норми запрацюють.
Мінфін «атакує» «Велику сімку», аби вона швидше передала для потреб України 50 млрд доларів позики, забезпеченої замороженими російськими активами. Можливо, успіх у цьому напрямі дозволить провести податкову реформу в полегшеному варіанті.
Проте найголовніше — це виконання всіх фінансових зобов’язань перед Силами оборони України. Якщо методи податкової реформи викликають дискусії, то мета такого заходу — досить очевидна, не погодитися з нею складно.
Тож тепер слово за Верховною Радою, яка, ймовірно, розгляне підвищення податків наприкінці серпня.
- Поділитися: