Чому дешевшає гривня і яким буде курс на кінець 2025 року

За весь 2024 рік гривня втратила приблизно 10% своєї вартості: розпочавши рік на позначці 38 гривень за американський долар, завершила його на рівні 42,04. З настанням нового року цей процес не зупинився — і вже 9 січня НБУ зафіксував курс 42,2 гривні за долар, 43,4 гривні за євро. У валютних обмінниках вартість долара своєю чергою почала наближатися до 43 гривень.

Щоб урятувати гривню, Нацбанк вдався до валютних інтервенцій, тобто ринкового продажу іноземної валюти із власних резервів. Так, у грудні 2024-го НБУ продав банкам майже 5,3 мільярда доларів, тоді як за весь минулий рік — 35 мільярдів проти 28,8 мільярда попереднього року.

Цього виявилося замало. Масштабна груднева інтервенція не зупинила девальвацію — гривня втратила 1% своєї вартості.

У перший тиждень нового року Нацбанк продав із власних запасів ще 774 мільйони доларів.

«Валютний ринок уже понад рік функціонує в умовах керованої гнучкості обмінного курсу. За такого режиму напрямок руху курсу визначається змінами в балансі між попитом та пропозицією валюти, — пояснили hromadske в пресслужбі Національного банку. — Зі свого боку НБУ покриває структурний дефіцит валюти на ринку, щоб курсова динаміка дійсно могла визначатися ринковими змінами за поточних умов, а також згладжує надмірні курсові коливання». 

Загалом у грудні переважно відбувалося зростання попиту на валюту на тлі сезонних чинників — традиційного збільшення видатків бюджету та операцій бізнесу наприкінці року. Як наслідок, гривня послабилася.Пресслужба Національного банку

«Нацбанк дотримується тактики, яка спостерігалася на ринку останні три місяці: обмежена волатильність [тобто обмеження надмірних коливань курсу] і поступова, керована девальвація національної валюти», — зазначає Юрій Крохмаль, керівник служби продажу казначейських продуктів банку «Авангард».

Щоправда, навіть той факт, що девальвація гривні — контрольована, не робить її чимось приємним для населення, адже втрата власної вартості національною валютою є однією з основних причин зростання споживчих цін і знецінення гривневих заощаджень.

Причини історичних мінімумів

Причин нинішнього циклу девальвації гривні декілька. Саме на грудень припала величезна кількість видатків державного бюджету — уряд витратив аж 704,7 мільярда гривень, якщо порівнювати з 426,3 мільярда в листопаді. Це сформувало попит на іноземну валюту з боку органів державної влади та державних компаній. 

«Зимова девальвація пов’язана з традиційно високими грудневими бюджетними витратами, суттєва частина яких спрямовується зовнішнім компаніям», — каже Адріан Пантюхов, економіст аналітичного центру Ukraine Economic Outlook.

Бізнес у кінці року також розраховувався за імпортними контрактами, тому теж формував попит на іноземну валюту. «Можна зробити припущення, що попит на валюту в грудні досяг свого піку, з огляду на фактор закінчення року, традиційно великі витрати державного бюджету та прагнення бізнесу розрахуватися за імпортними контрактами», — пояснює Юрій Крохмаль з банку «Авангард».

Це — дві базові причини девальвації гривні, але насправді їх більше.

Так, прямі іноземні інвестиції в Україну у 2024-му впали аж на 14% — вони становили близько 4 мільярдів доларів протягом одинадцяти місяців минулого року. Це вочевидь обмежило пропозицію іноземної валюти на українському фінансовому ринку.

До того ж минулого року імпорт товарів переважав над експортом на 29,1 мільярда доларів — це рекордний показник за всю історію української незалежності. А імпортні товари купують за валюту, це ще більше підсилило попит на неї з боку компаній-імпортерів.

Крім того, у 2024 році населення придбало 30,7 мільярда доларів (на 33,5% більше, ніж 2023 року), а продало лише 18,5 мільярда. 

Економіст Адріан Пантюхов вказує ще на такі причини девальвації гривні: вимушені мігранти витрачають за кордоном з українських карток 1,1-1,3 мільярда доларів щомісяця, а трудові мігранти надсилають в Україну дедалі менше коштів. Погіршує ситуацію зростання світового попиту на долар: євро ослабло щодо долара США за рік на 5,5%.

Зростання попиту на іноземну валюту у громадян України пов'язане з війною, інфляцією та економічними чинниками, які спонукали людей шукати більш стабільний актив у вигляді іноземної валюти. Багато українців намагалися зберегти свої заощадження від знецінення гривні, віддаючи перевагу валютам інших країн.Пресслужба «Ощадбанку»

До того ж чимало українців продовжують виїжджати за кордон, а для цього їм потрібна іноземна валюта. Зростає й кількість тих, хто навчається за кордоном і мусить сплачувати валютою за таке навчання.

«Також попит на валюту має сезонні коливання, так само як і напередодні великих свят або перед початком навчального року», — говорять в «Ощадбанку».

Девальвація на цей час є цілком закономірною: у країні з 2022 року триває війна, що, звичайно, негативно впливає на економіку, пояснює Діляра Мустафаєва, керівниця аналітичного департаменту центру «Фінансовий пульс».

«Спостерігається пошкодження виробничих потужностей та зниження ділової активності, триває руйнування логістичної та енергетичної інфраструктур, збільшується дефіцит робочої сили. І все це на тлі значних воєнних видатків, що закономірно призводить до дефіциту бюджету та інфляції, що своєю чергою безпосередньо впливає на девальвацію національної валюти», — додає економістка.

Чи загрожує девальвація українській економіці

Ключовий ризик для української економіки — неконтрольована девальвація. За такого сценарію понад 800 мільярдів гривневих депозитів домогосподарств почнуть втрачати вартість, інфляція зросте, а довіра до національної валюти зникне, що лише підсилить девальвацію й запустить її по колу.Адріан Пантюхов, економіст аналітичного центру Ukraine Economic Outlook

Національний банк понад два роки активно працював над покращенням привабливості гривневих депозитів, гривневих державних облігацій, підвищивши свою ключову ставку до 13,5%. Девальвація гривні ставить під загрозу таку політику, адже вже в листопаді середні ставки за депозитами впали нижче за рівень інфляції.

«НБУ “заливає” попит валютою: у грудні 5,3 мільярда доларів з резервів витрачено на збалансування дефіциту. Що важливо — НБУ продовжуватиме це робити в контрольованих межах», — говорить Адріан Пантюхов з Ukraine Economic Outlook.

А втім, в НБУ впевнені, що мають достатньо резервів, аби покрити дефіцит іноземної валюти на українському фінансовому ринку. 

«Надходження міжнародної допомоги більш ніж компенсувало продаж валюти Національним банком у грудні. Обсяг міжнародних резервів за підсумками 2024 року перевищив 43,7 мільярда доларів, що на 8% більше, ніж станом на початок 2024 року, — розповідають у пресслужбі НБУ. — Такий рівень є достатнім, щоб НБУ і надалі міг підтримувати стійкість валютного ринку, зокрема компенсуючи структурний дефіцит валюти на ринку та згладжуючи курсові коливання».

Цього року, відповідно до урядових планів, Україна отримає від міжнародних партнерів ще 38 мільярдів доларів, що само собою є доброю новиною. Але те, що суттєву частину цих грошей доведеться витратити на підтримку курсу гривні, є радше неприємністю. Інвестиції в реальну економіку з метою створення нових, добре оплачуваних робочих місць допомогли б Україні більше. Та реальність є реальність.

«Мінусами девальвації є зниження купівельної спроможності громадян, знецінення вкладів в національній валюті, зниження доступності імпортних товарів, — каже Діляра Мустафаєва з “Фінансового пульсу”. — Нестабільність валюти підриває до неї довіру та підсилює попит населення на іноземну валюту з метою збереження коштів від інфляції, внаслідок чого девальвація підсилюється. Це можна вважати явищем замкненого кола».

Негативно впливає девальвація й на підприємців, що використовують у виробництві імпортні складники. Крім того, здорожчання імпорту змушує імпортозалежних національних виробників підвищувати ціни на вітчизняну продукцію, що призводить до подальшого підсилення інфляції. А на державному рівні  девальвація підсилює тиск на бюджет під час розрахунків за боргами в іноземній валюті.

Яких змін потребує українська валютна політика

Чи потрібні зміни у валютній політиці України, де девальвація гривні практично в усі періоди криз боляче б’є по гаманцях населення та бізнесу? Принаймні сусіди України, де існує той самий ризик, це розуміють та визнають.

Так, Молдова ухвалила рішення прив’язати курс власної валюти до євро замість долара. Тепер курс молдовського лея розраховується саме на основі євро.

«Відсьогодні євро стає базовою валютою для обмінного курсу в Молдові. Оскільки понад 60% нашої торгівлі та 70% грошових переказів здійснюються в євро, цей крок зміцнює наші економічні зв’язки з ЄС, приносячи більше стабільності та передбачуваності для всіх молдован», — пояснила цей крок президентка країни Мая Санду у своїй заяві 2 січня.

Національний банк України обдумує аналогічне рішення. Підстави для цього є. Український експорт стає дедалі більш орієнтованим на Євросоюз: за 2024 рік він виріс на 5,9% і становив 24 мільярди євро. Найбільше українських товарів купують Польща, Іспанія, Німеччина, Нідерланди та Італія.

«Україна прагне вступити до Євросоюзу, тому вибір євро як орієнтиру є зрозумілим. Крім того, Україна в період війни отримала значну частку іноземних кредитів саме в євро», — коментує Діляра Мустафаєва, керівниця аналітичного департаменту центру «Фінансовий пульс».

Рух до ЄС з часом призведе до зростання євро в торгівельних контрактах, тому орієнтація на євро спростить міжнародні розрахунки для підприємців. Але поки що прив’язка гривні до євро — це лише намір, політичний вектор, та навряд чи переорієнтація відбудеться в найближчій перспективі.Діляра Мустафаєва, керівниця аналітичного департаменту центру «Фінансовий пульс»

Проте економіст Адріан Пантюхов вважає, що зараз це матиме мінімальний ефект. «Використання більш ліквідної валюти має сенс, коли обсяги торгів по євро перевищать обсяги торгів по долару, але до цього ще далеко, — зазначає експерт. — Заміна долара на євро в межах інтеграції до Євросоюзу можлива, проте з огляду на те, що більшість операцій на міжбанку (імпорт і експорт) проводять в доларах, це наразі створить лише додаткові незручності».

Серед інших можливих змін у валютній політиці України одна вже сталася. Так, 3 січня Кабінет Міністрів розширив повноваження НБУ у сфері валютного регулювання. Тепер НБУ може фактично вручну встановлювати терміни валютних розрахунків за деякими видами експортних та імпортних операцій, включно з, наприклад, транспортуванням газу. Це дасть змогу регулятору тримати більше валюти в Україні, якщо виникне така потреба.

Підтримати

Девальвація не закінчилася

Якщо державний бюджет на 2025 рік припускає девальвацію гривні до рівня 45 гривень за один долар, то експертні оцінки валютного курсу на поточний рік різняться.

За попередніми прогнозами, на кінець 2025 року девальвація може становити 10-12%, якщо порівнювати з поточним курсом — до 46 гривень за один долар станом на кінець 2025 року. Але ситуація цілком залежить від того, як розгортатимуться подальші події на фронті, в економіці.Діляра Мустафаєва, керівниця аналітичного департаменту центру «Фінансовий пульс»

За прогнозом Сергія Мамедова, голови правління банку «Глобус», упродовж перших місяців року девальвація триватиме. «Є кілька версій, якою буде девальвація гривні упродовж перших трьох місяців року. За різними оцінками, вона може становити від 2,5% до 4%. Водночас фактичний “розмах” знецінення гривні багато в чому залежатиме від стратегії регулятора на валютному ринку», — каже банкір.

Як стверджує фахівець, не вважатиметься катастрофою, якщо наприкінці березня курс перебуватиме в коридорі від 42-42,8 гривні за долар.

Свій прогноз озвучив також Юрій Крохмаль з банку «Авангард»: 

На початку року традиційно може спостерігатися пожвавлення готівкового сегмента ринку, але навряд чи це спричинить сильний вплив на ситуацію на безготівковому ринку. З високою ймовірністю найближчим часом курс не вийде за межі 41,90~42,50.Юрій Крохмаль, керівник служби продажу казначейських продуктів банку «Авангард»

Для підтримання поточної динаміки курсу НБУ витрачає 2,7–3,4 мільярда доларів щомісяця на інтервенції, що можливо лише завдяки надходженню валютної допомоги. «З огляду на повністю покриті потреби у фінансуванні на 2025 рік, згідно із заявами міжнародних партнерів, валюти вистачить для поступової девальвації: до рівня близько 43–44 гривень за долар у 2025 році та близько 45–47 — у 2026 році. НБУ знайомий із такими темпами девальвації та в цих умовах контролює інфляцію зі змінним успіхом», — вважає економіст Адріан Пантюхов.

«Проте ключовим ризиком залишаються панічні настрої та втрата довіри до національної валюти, що може змусити населення активніше купувати долари та позбавлятися гривневих заощаджень, що лише посилить девальваційний тиск», — додає він.