Боротьба за гривню. Як Нацбанк рятує національну валюту від знецінення — і чи вдасться це зробити

Купувати долари або євро, коли ситуація погіршується, — типова поведінка для українців. Війна, непередбачувані заяви та дії Дональда Трампа й уповільнення економічного зростання в Україні підштовхують громадян і компанії активно купувати іноземну валюту.

Це пряма загроза курсу гривні, однак Національний банк максимально згладжує курсові коливання. Так, нинішній курс гривні до долара на рівні близько 41,3-41,5 майже не змінився з початку року. В окремі дні гривня навіть зміцнюється.

Але коштує ця курсова стабільність досить дорого. З початку року НБУ шляхом проведення валютних інтервенцій продав зі своїх резервів близько 9 мільярдів доларів. Це при тому, що загальний обсяг міжнародної допомоги, яку очікує отримати Україна цьогоріч, становить 38 мільярдів доларів.

Таке вже було за часів президентства Януковича. Тоді НБУ «спалив» ледь не половину золотовалютних резервів, щоб підтримати курс гривні на рівні 8 за один долар. Та 2014-го Нацбанк таки мусив знизити курс гривні, попри попередні спроби її втримати на комфортному для населення рівні. 

Що ж може статися цього разу, — розбиралося hromadske.

Що робить НБУ для підтримання гривні

За один лише тиждень — з 24 до 28 березня — Національний банк продав на міжбанківському валютному ринку 845,6 мільйона доларів. Судячи з усього, те саме він муситиме робити й найближчими тижнями.

«Нацбанк майже щодня виходитиме на ринок з інтервенціями з продажу долара в межах від 70 мільйонів до 180 мільйонів доларів. Цього достатньо для контролю за курсом безготівкового долара на міжбанку», — прогнозує фінансовий аналітик Олексій Козирев.

«Значний обсяг валютних інтервенцій зумовлений особливостями функціонування валютного ринку в умовах повномасштабної війни. Значну частину фінансового ресурсу для покриття бюджетних видатків країна отримує від міжнародних партнерів у валюті. Щоб фінансувати бюджетні видатки в гривні, уряд конвертує цю валюту у гривню в Національному банку», — пояснюють у пресслужбі НБУ.

Почалася ця епопея з масштабними валютними інтервенціями, під час яких НБУ розпродує валюту з власних резервів, у жовтні 2023 року. Саме тоді, 2 жовтня, Нацбанк оголосив, що переходить від режиму фіксованого курсу гривні до режиму керованої гнучкості.

До цього, зокрема, закликав і продовжує закликати Міжнародний валютний фонд. У нещодавньому пресрелізі МВФ, де аналітики говорять про складність спрогнозувати перебіг війни, сказано: «Більша гнучкість обмінного курсу допоможе посилити економічну стійкість та зберегти резерви».

Але в тому-то й річ, що НБУ обирає все ж згладжувати курсові коливання, не даючи гривні бути «занадто гнучкою». Так, у січні нинішнього року регулятор продав 3,76 мільярда доларів, у лютому — ще 3,06 мільярда. Для порівняння, у січні 2024-го ця сума становила 2,55 мільярда, у лютому 2024-го — 1,54 мільярда. Маємо очевидне збільшення обсягів продажу валюти з резервів.

Перед цим Нацбанк дозволив певним категоріям компаній вивести деяку кількість валюти за кордон — це називається «політика валютної лібералізації», яку регулятор планує продовжувати.

Підтримати

Проте сам НБУ запевняє, що інтервенції — цілком нормальна практика, а жодних приводів для валютної паніки немає.

«Нагадаю, що за період дії воєнного стану станом на початок 2025 року Україна отримала від міжнародних партнерів понад 117 мільярдів доларів в еквіваленті. Із цієї суми: на валютні інтервенції було використано 86 мільярдів доларів; 15 мільярдів доларів було використано на платежі за зовнішніми зобов’язаннями уряду та НБУ; решта 16 мільярдів доларів — це чистий приріст міжнародних резервів», — зазначає Олександр Арсенюк, новопризначений директор департаменту відкритих ринків НБУ.

З пояснень НБУ стає зрозуміло, що міжнародна допомога спершу йде в резерви НБУ, а вже далі регулятор продає її — не лише у відповідь на попит населення, але й для потреб компаній-імпортерів, зокрема тих, що виконують державні замовлення, як-от замовлення від Міністерства оборони. Отже, без масштабних валютних інтервенцій ніяк.

«Основний попит на валюту формується: підприємствами, які отримують бюджетні замовлення й закуповують імпортні матеріали; імпортерами критичних товарів; населенням, що купує валюту для збереження коштів, — пояснює Діляра Мустафаєва, керівниця аналітичного департаменту “Фінансового пульсу”. — Нацбанк використовує режим “керованої гнучкості”, щоб згладжувати курсові коливання та забезпечувати потреби ринку. Так, валютні інтервенції — це необхідний механізм для підтримки макроекономічної стабільності в нинішніх умовах».

За даними дослідницької організації Growford Institute, у 2024 році НБУ витратив на валютні інтервенції 87% з отриманої Україною зовнішньої допомоги. Це стало своєрідним рекордом від початку війни. Адже 2023 року НБУ витратив на валютні інтервенції 68% отриманої міжнародної фінансової допомоги, а 2022-го — 75%.

«На вітчизняному валютному ринку спостерігається суттєвий дисбаланс попиту та пропозиції на валюту, який не вдалося нівелювати адміністративними методами у формі жорсткого контролю за виводом валюти за кордон. Так, на додаток до сурового контролю за всіма валютними операціями, НБУ здійснює активні інтервенції на міжбанківському валютному ринку для продажу валюти імпортерам», — пояснює Дмитро Чурін, очільник аналітичного департаменту інвесткомпанії Eavex Capital.

У простому розумінні, якби обсяги українського експорту перевищували обсяги імпорту, то, найімовірніше, проблеми з дефіцитом валюти не було б. Відповідно до офіційних даних, український експорт товарів і послуг за 2024 рік становив 56 мільярдів доларів, а імпорт — 92 мільярди доларів. Так, негативний торговий баланс становив 36 мільярдів доларів. За той самий 2024 рік НБУ продав на валютному ринку близько 35 мільярдів доларів, а купив лише 126 мільйонів доларів.

«Загалом ситуація з негативним торговельним балансом не нова для України, але раніше бізнесові вдавалося залучати зовнішні кредити та інвестиції, що зараз робити значно складніше», — додає Дмитро Чурін.

«Поточні дії НБУ показують, що регулятор вважає курс трошки вище 41,5 гривні за долар цілком комфортним і докладає зусиль для стримання подальшого ослаблення коштом більших інтервенцій. Валютний ринок наразі цілком стабільний із відносно великим, але усталеним дефіцитом. Це означає, що НБУ може зберігати такий підхід і найближчими тижнями, якщо не відбуватиметься різкого й значного збільшення купівлі валюти на міжбанківському ринку», — вважають аналітики інвесткомпанії ICU.

Але річ не лише в потребі фінансувати імпорт. Люди через невизначеність ситуації також спішать купувати валюту.

Так, за даними НБУ, у 2024-му чиста купівля населенням валюти на готівковому ринку — тобто різниця між купівлею та продажем — становила 11,1 мільярда доларів. Для порівняння, у 2023-му ця сума була лише 3,4 мільярда доларів.

Цьому є пояснення. Міністерство економіки стверджує, що за результатами 2024 року середня зарплата в Україні зросла на 20,3% — до 20 985 гривень. Отже, маючи більше доходів і, відповідно, більше вільних грошей, українські громадяни збільшили свої вкладення в іноземну валюту.

«Який би канал не використовувало населення, джерело для задоволення попиту на валюту в нас одне: інтервенції НБУ», — пояснює Олександр Арсенюк із Нацбанку.

І це, до речі, історія не лише про заощадження. У пресслужбі одного з найбільших банків країни — «Ощадбанку» — розповіли, що серед їхніх клієнтів нині спостерігається сталий попит на купівлю іноземної валюти: 

«Іноземна валюта є одним з інструментів заощадження. Також клієнти продовжують планувати поїздки за кордон, оплачувати навчання за кордоном. На попит може впливати сезонність, коливання спостерігаються перед великими святами або перед початком навчальних періодів».

«Динаміка попиту на валюту з боку населення залежить від курсових очікувань та дії сезонного чинника. Зокрема, останніми місяцями цей попит має тенденцію до зниження. Обсяг купівлі валюти клієнтами для розрахунків банків з міжнародними платіжними системами (як наслідок, операцій з картками українських банків за кордоном) залишається відносно стабільним, — розповідають в НБУ. — Водночас на валютному ринку України зростає роль євро».

«Структурний дефіцит валюти у приватному секторі залишається значним. НБУ і надалі покриватиме структурний дефіцит валюти й згладжуватиме надмірні курсові коливання», — додають у відомстві.

Начебто, з огляду на готовність Національного банку продавати достатньо великі обсяги валюти на ринку, можна було б і не турбуватися про курс гривні та її можливу девальвацію. Але ж питання ще в тому, як довго НБУ вистачатиме резервів, щоб задовольнити попит на валюту.

Наразі резерви Нацбанку становлять 42,4 мільярда доларів. Ба більше, резерви, найімовірніше, зростатимуть. Міжнародний валютний фонд очікує, що сьогодні є більша ясність щодо отримання коштів розміром 50 мільярдів доларів на основі заморожених російських активів, а тому резерви НБУ на кінець поточного року мають становити 56,8 мільярда доларів.

Але й тут не без «але». По-перше, українська сторона вже звернулася до МВФ із проханням перенести виплати для потреб українського бюджету на більш пізній період, адже наразі не зовсім зрозуміло, чи зможе Україна отримати якісь нові програми фінансової допомоги. Кошти потрібно посилено економити. Саме тому свіжий транш МВФ для потреб українського бюджету — всього 400 мільйонів доларів. Планувалося, що цьогоріч Україна отримає від фонду 2,7 мільярда доларів.

По-друге, як пояснює очільник фінансового комітету Верховної Ради народний депутат Данило Гетманцев, залучені в резерви НБУ нові гроші слід притримати на більш пізній час. Так, якщо Україна отримає в нинішньому році 17,5 мільярда доларів від заморожених російських активів (загалом заморозили 300 мільярдів російських активів, з їх використання Україні пообіцяли віддати сумарно 50 мільярдів), то вони будуть використані для фінансування бюджетного дефіциту у 2026-2027 роках (8,4 мільярда доларів) та створення буфера фінансування на випадок негативного розвитку подій (9,1 мільярда доларів) — наприклад, якщо війна продовжиться не лише до кінця поточного року, а й триватиме в 2026-му. Так, це може зменшити спроможність НБУ проводити подальші валютні інтервенції та задовольнити попит на валюту.

А вони можуть знадобитися. Вже в другій половині квітня аграрії зменшать продаж валюти, отриманої за експорт продукції, адже вони на той час уже завершать підготовку до посівної кампанії, закупивши необхідне насіння, паливо й добрива, а також сформувавши фонд витрат. Відтак пропозиція валюти на ринку зменшиться. НБУ доведеться знов активно діяти.

Чи девальвує гривня найближчим часом

Відповідно до опитування соціологічної групи «Рейтинг», 33% українців найбільше стурбовані зростанням цін, а 32% — можливим погіршенням економічної ситуації. Тим часом 27% опитаних побоюються посилення обстрілів, а 25% — ризику подальшої окупації українських територій.

«Люди вже пристосувалися до обстрілів і вже не сприймають цю небезпеку так, як сприймали раніше. Звичайно, вони тепер більше думають про певні економічні речі, економічні проблеми, з якими стикаються», — пояснює політолог Ігор Петренко.

Тому громадян турбує курс гривні, від якого залежить і подальше зростання споживчих цін, а вони вже зросли на понад 13%, порівнюючи з минулим роком. Турбує досить сильно. Що ж буде з курсом гривні далі?

«Завданням НБУ є збереження контрольованої ситуації на валютному ринку. Йдеться про такі коливання курсу в обидва боки, які не загрожуватимуть поверненню інфляції до цілі НБУ 5% на горизонті політики. І таке завдання виконується», — кажуть у пресслужбі НБУ.

Опитані hromadske аналітики озвучують стримані, доволі спокійні прогнози. 

«Якщо ситуація не зазнає кардинальних змін, до кінця 2025 року гривня може втратити 10-12% вартості, що відповідає курсу близько 46 гривень за долар. Бюджетний прогноз — 45 гривень за долар — теж є орієнтиром, але реальний курс залежатиме від подальшого розвитку подій», — вважає Діляра Мустафаєва із центру «Фінансовий пульс».

«Покупка валюти — це спосіб захисту заощаджень, але надмірний попит може створити ризик девальвації, що формує “замкнене коло”. Тому довгострокові депозити з високими ставками можуть стати розумною альтернативою для захисту коштів. Тим більше, що під час воєнного стану держава гарантує 100% повернення вкладів незалежно від суми», — додає аналітикиня.

В «Ощадбанку» очікують, що до кінця 2025 року курс може сягнути 45 гривень за долар. Серед іншого, там називають вплив міжнародної ситуації на економічний стан України, зокрема й на обмінний курс. Це все — матерії, які важко спрогнозувати.

«За базовим сценарієм, можна гарантовано виключити, що темпи девальвації гривні цього року перевищать 10%. Поточний прогноз курсу на кінець року — 45,7 гривні за долар», — вважають аналітики інвесткомпанії ICU.

Сергій Мамедов, голова правління банку «Глобус», очікує, що у другому кварталі коридор офіційного валютного курсу становитиме в середньому 41,8-42,8 гривні за долар. Отже, з початку року і до липня офіційний курс долара потенційно зросте на 1,8%.

А втім, є й інші прогнози. Так, Дмитро Чурін з інвестиційної компанії Eavex Capital вважає так: «Поки що базові економічні сценарії передбачають поступову девальвацію гривні до рівня 52 гривні за долар на горизонті найближчих трьох років. Проте не можна виключати позитивних сценаріїв, за якими Україна отримає помітні зовнішні інвестиції, що дозволять покращити платіжний баланс країни та підтримати національну валюту».

Та навряд чи попит на іноземну валюту найближчим часом зменшиться. 39-річний киянин Олексій налаштований і далі купувати долари, якщо матиме вільні гроші, попри своє бажання вірити у стійкість української економіки.

«Гривня пройшла дуже багато іспитів, але вижила. Девальвація можлива, якщо станеться загострення війни, що спричинить нову хвилю еміграції населення та економічний обвал. І не відчують це тільки ті громадяни, які… мають заощадження у доларах або євро. Це своєрідне кільце Уробороса, що існує не на користь гривні», — каже чоловік. 

Уроборос — міфічний змій, якого зображують у вигляді кільця з хвостом у роті, що означає, що він пожирає сам себе. Інакше кажучи, купуючи валюту українці турбуються про свою особисту економічну безпеку, але от глобально самі себе «зʼїдають».