Як ми будемо жити наступні три роки? Прогнози від уряду й не лише

Підтримати

План А

Бюджетна декларація не називає якогось конкретного дедлайну, до якого війна має вщухнути, але припускає, що з 2026 року безпекові ризики знизяться.

Який це матиме вигляд — важливе питання. Можуть зменшитися руйнування економічних об’єктів і цивільної інфраструктури. Може скоротитися кількість російських повітряних атак. Або ж бої на лінії зіткнення будуть не такими інтенсивними. Зрештою, не слід виключати й повного завершення війни.

«Що буде у 2027–28 роках — ніхто насправді не знає, тому уряд і закладає умовно сценарій післявоєнного відновлення», — каже Гліб Вишлінський, виконавчий директор Центру економічної стратегії.

Отож, якщо з 2026 року безпекові ризики зменшаться, то уряд очікує, що економіка у 2026-му виросте на 4,5%, у 2027-му — на 5%, у 2028-му — на 5,7%.

Вочевидь, такі темпи передбачають розгортання політики економічної відбудови країни, нині економіка в першому кварталі набрала лише 0,9%. Це — дуже далеко від чисел, які в майбутньому хоче бачити уряд.

«Потенційно можливе більш інтенсивне зростання економіки, та й уряд виходить із того, що війна буде поступово згасати, — зазначає економіст Олег Гетман. — Економіка росії, її війська виснажуються, то, ймовірно, буде зменшення інтенсивності бойових дій. 3-4-5-відсоткове зростання економіки можливе».

«Якщо військові дії триватимуть і 2026 року (що є високоймовірним), то нестача виробничих потужностей і посівних площ, руйнування критичної інфраструктури й дефіцит працівників, високі безпекові ризики для економічної діяльності й інвестицій, труднощі з транспортуванням виробленої продукції стануть стримувальними факторами для динамічного зростання економіки. Відповідно, річні темпи зростання реального ВВП, навіть при досягненні припинення вогню в середині чи кінці 2026 року, за моїми оцінками, будуть у діапазоні 3-4%», — коментує Тетяна Богдан, директорка за наукової роботи в Growford Institute.

При цьому уряд закладає у свої прогнози особливу стратегічну роль для аграрного сектору — можливо, це означає, що зʼявляться нові додаткові державні програми для аграріїв. «Свого часу Україна була першою та, можливо, єдиною територією, де промислова революція охопила насамперед харчову промисловість. Тому аграрний сектор мав та матиме значний вплив для розвитку економіки. Тут варто додати, що наразі аграрний сектор стає дедалі більш продуктивним та інноваційним, тому “стара” думка про те, що його висока частка в економіці є свідченням відсталості, не є актуальною», — коментує Сергій Колодій, головний експерт із макроекономічного аналізу «Райффайзен Банку».

«Аграрний сектор в умовах війни справді важливий, бо він географічно розосереджений і забезпечує експорт в умовах руйнування та окупації металургійних підприємств», — каже Гліб Вишлінський із ЦЕС.

«Поки що базовий сценарій передбачає, що навіть без США європейські партнери будуть закривати наші фінансові потреби в обмін на стримування росії Силами оборони України. Але навіть за цього сценарію економічного зростання можна буде очікувати лише коштом ОПК, бо кількість і споживачів, і робочої сили за тривалої війни поступово спадатиме», — додає Вишлінський.

Так, уряд заклав такі видатки на закупівлю озброєння, військової техніки й боєприпасів, щоб підтримати оборонну галузь: 134,3 мільярда гривень у 2026 році, 124,4 мільярда гривень у 2027 році та 10,9 мільярда гривень у 2028 році. Це за загальних бюджетів на оборону, відповідно, на рівні 1,8 трильйона гривень, 1,4 трильйона гривень та 1,38 трильйона на 2026–2028 роки. Нагадаємо, це — сценарій зменшення безпекових ризиків у 2026-му.

Зараз же Україна витрачає на оборону 2,3 трильйона гривень на рік. При цьому президент Володимир Зеленський запевняє, що лише дронів країна здатна виробляти 8 мільйонів одиниць на рік. А українська оборонна індустрія має виробничий потенціал, що оцінюється в 35 мільярдів доларів на рік.

А втім, економіка зможе заробляти на оборонці хіба тоді, коли відкриється експорт української зброї. «Військово-промисловий комплекс, якщо ми його не продаємо на експорт, а, так би мовити, споживаємо внутрішньо — щоб воювати проти русні, — то воно не створює особливих економічних стимулів, адже немає споживання», — вважає Дмитро Боярчук, виконавчий директор експертного центру Case Ukraine.

Та який би сектор не відігравав ключову роль в економіці, динаміка зростання ВВП важлива тим, що саме вона зазвичай визначає і динаміку росту (чи падіння) доходів громадян. Важко сподіватися на те, що ваш роботодавець матиме високі прибутки й платитиме вам більшу зарплату в часи, коли економіка падає. Швидкість зростання ВВП — це про нарощування компаніями обсягів виробництва й продажів, що своєю чергою є основою ухвалення рішення про підвищення зарплат для працівників.

Бюджетна декларація передбачає, що у 2026-му середня місячна зарплата в Україні становитиме 30 240 гривень (+24% до 2025 року), у 2027-му — 35 268 гривень (+16,6% до попереднього року), у 2028-му — 39 758 гривень (+12,7%).

Також уряд закладає у свої плани підняття мінімальної зарплатні. Так, у 2026 році вона буде на рівні 8688 гривень, у 2027-му — 9374 гривні, ув 2028-му — 10 059 гривень.

«Уряд підвищує мінімальну зарплату, адже багато людей оформлюються на роботу на мінімальну зарплату. Відповідно, сплачують мінімальний податок на доходи й військовий збір, а також ЄСВ. Таким кроком уряд фактично примушує збільшити оплату цих зборів», — пояснює Дмитро Боярчук, виконавчий директор експертного центру Case Ukraine.

Йдеться не лише про зростання зарплат, а й про підвищення пенсій. Точніше, про індексацію мінімальної пенсії на рівень інфляції, що має потягнути вгору всі пенсійні виплати. Так, у 2026-му мінімальна пенсія зросте на 8,6%, у 2027-му — на 5,9%, у 2028-му — 5,3%. Востаннє мінімальна пенсія підвищувалася з 1 січня 2024 року й зараз залишається на рівні 2361 гривні.

Але оскільки Пенсійний фонд щороку потребуватиме близько 300 мільярдів гривень із державного бюджету, адже внесків ЄСВ не вистачає на покриття виплат усім пенсіонерам, то дуже важить наповнення бюджету й число бюджетного дефіциту.

Якщо у 2025-му уряд заклав до державного бюджету 2,3 трильйона гривень доходів, то у 2026-му йдеться вже про 2,7 трильйона гривень, у 2027-му — про 2,9 трильйона гривень, у 2028-му — про 3,2 трильйона.

При цьому дефіцит державного бюджету прогнозується на рівні 9,9% ВВП у 2026 році, 5,2% ВВП — у 2027 році та 3,8% ВВП — у 2028 році після понад 19% ВВП дефіциту 2025 року. «Гіпотетично, дефіцит бюджету може бути зменшений до такого низького рівня за відсутності джерел його фінансування й різкого скорочення міжнародної підтримки України. Але такий сценарій буде вкрай деструктивним для України, — зазначає Тетяна Богдан із Growford Institute. — Зниження дефіциту бюджету на 1% ВВП викликає падіння реального ВВП на 1%. Більш доцільним і конструктивним варіантом для України було б повільне зниження бюджетного дефіциту в унісон із розширенням економічного базису країни й фінансуванням суттєвої частки дефіциту коштом міжнародної фінансової допомоги».

Бюджетна декларація говорить про так званий фіскальний простір. Йдеться про можливість збільшити бюджетні доходи — завдяки масштабнішому зборові податків, наприклад. Так, передбачено фіскальний простір на суму 153 мільярди гривень у 2026 році, 270 мільярдів гривень у 2027 році та 462 мільярди гривень у 2028 році. У сумі — 885 мільярдів гривень. Це при тому, що нині українська економіка здатна заплатити лише 2,3 трильйона гривень податків і зборів до бюджету. Звідки ж візьмуться такі гроші?

«Якщо воєнні дії будуть вщухати, то якщо ми зараз витрачаємо понад 2 трильйони гривень на оборону (на рік), цю суму можна буде перенаправити на інші справи, буде менший дефіцит бюджету», — вважає економіст Олег Гетман.

«Ми, наприклад, вважаємо, що суттєве джерело додаткових надходжень з’явиться, коли правоохоронні органи, починаючи з БЕБ і закінчуючи СБУ, почнуть дивитися в правильному напрямку й боротися з масштабними схемами ухилення від сплати податків. Це трошки з розряду фантастики, але наша позиція — не ганяйтеся за якимись дрібними речами», — каже Дмитро Боярчук із Case Ukraine.

Серед запланованих податкових реформ уряд хоче запровадити новий режим оподаткування доходів із цифрових платформ (так званий податок на OLX), запровадити акциз на солодкі й газовані напої і вдосконалити систему збору податкового боргу. Крім цього, у планах — розширення для Податкової служби можливостей досудового доступу до банківських рахунків громадян для боротьби з неплатниками. Мінфін своєю чергою запевняє, що цього року податки підвищуватися не будуть.

Якщо говорити про курс гривні, то бюджетна декларація передбачає такі числа: 44,8 гривні за долар на кінець 2026 року, 45,3 гривні за долар на кінець 2027 року та 45,8 гривні наприкінці 2028-го.

«Загалом більшість урядових прогнозів щодо курсу долара історично були завищені», — каже Гліб Вишлінський із ЦЕС.

«Мій власний прогноз говорить про те, що більш реалістично очікувати значення курсу в діапазоні 52-53 гривень за долар США на кінець 2028 року», — додає економістка Тетяна Богдан.

План Б

Цілком може здатися, що очікування на припинення чи зменшення інтенсивності бойових дій у 2026-му є занадто оптимістичними. З того, що каже й робить російський лідер володимир путін, не помітне прагнення до миру. А тому уряд то тут, то там у тексті бюджетної декларації говорить про довгострокові ризики війни. Аж до 2028 року.

Судячи з бюджетної декларації, уряд вважає такий сценарій цілком реальним — і до нього потрібно бути готовим. За потреби — переписувати бюджет, змінювати економічну політику, шукати додаткові гроші в іноземних партнерів.

За даними «Європейської бізнес-асоціації», тільки третина опитаних керівників компаній, а саме 32%, переконані, що бойові дії завершаться 2025 року. Тоді як 25% вважають, що цього не станеться, а 43% — не можуть відповісти на це питання. Вочевидь, багато хто готується до гіршого.

Бюджетна декларація своєю чергою описує альтернативний сценарій — той, коли війна продовжується ще на роки, несучи руйнування та смерть. «У разі збереження високої інтенсивності воєнних дій у середньостроковій перспективі національна економіка може зіткнутися з подальшим послабленням виробничої активності, черговим порушенням внутрішніх ланцюгів доданої вартості, обмеженим доступом до окремих ресурсів, а також зростанням логістичних і безпекових витрат для бізнесу», — пишуть фахівці Кабміну.

Якщо це станеться, то українська економіка у 2026-му зросте лише на 2,4%, у 2027-му та 2028-му щороку зростатиме на 4,6%. Інфляція ж буде на рівні 9,9% наступного року, потім — 9,4% у 2026-му та 7,5% у 2028-му.

І річ не лише в числах зростання ВВП та інфляції, а в необхідності фінансувати оборонні потреби ще три роки. Якщо війна не завершиться 2026-го, то проти базового сценарію річні видатки на сектор безпеки і оборони повинні бути збільшені на 750-800 мільярдів гривень, до 2,6 трильйона, тобто понад 25% ВВП.

«Чи завершаться бойові дії найближчого року, чи ні — міжнародна допомога буде. Європа зацікавлена в тому, щоб Україна була успішною, адже що ви успішніші, то менше шансів, що русня знову нападе», — вважає Тарас Козак, президент інвестиційної групи «УНІВЕР».

«Для українського бізнесу дуже критично, щоб війна закінчилася якнайшвидше. Кожна зима війни — це проблеми з енергопостачанням, критично дорожчає собівартість виробництва. Другий аспект — це робоча сила. Якщо триває війна — то буде і мобілізація, і відтік робочої сили. Чоловіки виїжджають правдами й неправдами, жінки виїжджають. І є ще моральний аспект — люди втомлюються від війни», — додає Козак.

Для прикладу, МВФ вважає, що саме продовження війни 2026 року вже і є негативним сценарієм. Згідно із цим сценарієм, реальний ВВП цьогоріч скоротиться на 1%, наступного року зростання буде на нульовому рівні, а 2027-го — зростання на 3,8%.

У такому разі потреби України в зовнішньому фінансуванні зростуть наступного року на 12,4 мільярда доларів, а ще може йтися про підвищення ставки податку на додану вартість, прискорення темпів приведення акцизів до європейського рівня, щоб збільшити доходи державного бюджету.

Окрім цього, війна постійно збільшує кількість пенсіонерів, зокрема і з різними групами інвалідності, а це покладає дедалі більші видатки на Пенсійний фонд. У бюджетній декларації так говориться про цей ризик: «У зв’язку зі збройною агресією російської федерації проти України можливе зростання чисельності отримувачів пенсійних виплат, зокрема пенсії з інвалідності та з втрати годувальника, і збільшення потреби у видатках на їхню виплату».

«Затяжний характер війни є вкрай небезпечним для демографічної ситуації та матеріальних основ економічної діяльності в країні. Якщо війна триватиме й у 2026-2028 роках, то, безперечно, зростатиме кількість людських жертв і масштаб зовнішньої еміграції з України. Крім фізичних страждань і хвороб, значна кількість людей зіткнеться з психологічним виснаженням. Темпи економічного зростання, у кращому разі, балансуватимуть на нульовій позначці, а приватні інвестиції зазнають карколомного падіння (у 2024 році рівень приватних інвестицій становив лише 65% рівня 2021 року). Рівень бідності серед населення України зростатиме, а показник безробіття не зменшуватиметься», — говорить Тетяна Богдан із Growford Institute.

«Війна — це втрачені життя, обстріли, додаткова міграція, менші темпи економічного зростання й вища інфляція. У бюджетній площині — це додаткові витрати й пошук джерел фінансування дефіциту бюджету, зокрема й через підвищення податків», — додає Сергій Колодій із «Райффайзен Банку».

А ще війна — це відсутність виборів і «демократія воєнного типу». Насамкінець бюджетна декларація говорить саме про це: «Фінансове забезпечення підготовки та проведення чергових виборів президента України, народних депутатів України, депутатів місцевих рад та сільських, селищних, міських голів буде забезпечено після припинення чи скасування воєнного стану в Україні».