У КМДА відповіли, коли в столиці запрацюють когенераційні комплекси та що вони живитимуть

Про це hromadske повідомили в КМДА, опрацювавши дані від Департаменту житлово-комунальної інфраструктури.

Там, коментуючи інтервʼю керівника Деснянської райадміністрації Максима Бахматова для hromadske, зазначили, що київські ТЕЦ-5 та ТЕЦ-6 є одними з найбільших у Європі, а система централізованого опалення Києва також є найбільшою в Європі. 

«Наша система будувалася десятиріччями саме як централізована, без альтернативи її заміщення. Якщо ухвалювати “точкові” рішення без урахування впливу на всі показники мережі, є великий ризик втратити не тільки частину тепломереж, а й великі теплоджерела через аварії», — зазначили там.

Тому, мовляв, від початку повномасштабного вторгнення адміністрація разом із представниками інженерної та наукової спільноти почали роботу з планування трансформації систем централізованого теплопостачання. У КМДА наголосили: «Це великий обсяг роботи, до того ж аналогічного досвіду немає в жодній країні світу, але перші результати вже є».

Про що йдеться?

На початку 2024 року Київ затвердив концепцію розподіленої когенерації. Це, за даними КМДА, ключовий елемент зміцнення енергосистеми в умовах війни.

«Місто розпочало зміцнення наявної, більш вразливої в умовах війни, централізованої системи теплозабезпечення та виробництва електроенергії шляхом локальних і більш маневрових когенераційних комплексів. Останні здатні працювати і як “страховка” в кризових випадках для живлення критичної інфраструктури, і працювати одночасно з централізованою системою», — зазначає hromadske КМДА.

Київрада ухвалила документ, і місто розпочало виконання проєктів, відповідно до плану та «з огляду на наявні фінансові можливості». 

Нині, як наголошують у КМДА, Київ залишається єдиним містом в Україні, яке самостійно закупило майже все когенераційне обладнання, тоді як інші міста й регіони отримували такі установки централізовано в межах міжнародної донорської допомоги. 

Так, єдину когенераційну установку потужністю 1,5 МВт, надану як міжнародна гуманітарна допомога ще у 2024 році, встановили, й вона працює для потреб одного з критично важливих підприємств сфери ЖКГ. 

«Місто ж виконало всі необхідні процедури закупівлі на Prozorro та придбало 15 комплексів газопоршневого обладнання загальною потужністю 60 МВт. На їхній основі збудовано п’ять міні-ТЕЦ — повноцінних об’єктів когенерації, оснащених усіма необхідними системами, зокрема елементами захисту другого рівня», — зазначає міська держадміністрація.

Крім того, у співпраці з Програмою розвитку ООН в Україні збудували електростанцію на основі газової турбіни. Усі нові об’єкти розміщені на критичній інфраструктурі та інтегровані в загальну систему Києва як додаткові джерела виробництва електроенергії й тепла. 

«І саме завдяки принципу “розподіленої когенерації” ці нові станції “страхують” ключові об'єкти міської інфраструктури в умовах відсутності електроенергії», — пояснює столична влада.

Там наголошують: попри відносно невелику потужність цих станцій, якщо порівнювати наявними «ТЕЦ-гігантами», вони є повноцінними теплоелектроцентралями з технічною конфігурацією, побудованими з використанням сучасних світових технологій та устаткування. 

«Вони не є частиною мобільного енергорезерву Києва, як, наприклад, генератори чи мобільні пересувні котельні. Це модернізований складник централізованої системи, що здатна також працювати автономно», — наголосили в КМДА.

Нині на станціях завершується процес експлуатаційного тестування, бо в умовах війни їхні показники ефективності та стійкості повинні бути максимальними. І, як запевняють у КМДА, уже в лютому-березні станції запрацюють як повноцінні елементи київської енергосистеми. 

А що казав Бахматов?

В інтервʼю hromadske він, відповідаючи на питання, скільки потужності для генерації тепла потрібно зараз Деснянському району та чи отримував район від КМДА або уряду когенераційні газові установки, сказав: «Бахматов отримав “дулю з маком” від КМДА на підтримку генерації. Станом на сьогодні — ніх*я не отримав».

Що ще зробило місто?

У КМДА також кажуть, що з 2022 року Київ послідовно нарощував резервні енергетичні потужності для підтримки роботи критичної інфраструктури, медичної та соціальної сфери, житлового фонду. Наразі місто підготувало близько 1120 генераторів різної потужності для критичної інфраструктури, закладів охорони здоров’я та соціальної сфери. 

Комунальне підприємство «Київтеплоенерго» має 69 комплектів пересувних мобільних дизельних котелень із тепловою потужністю 0,6 МВт кожна (53 одиниці); тепловою потужністю 1,8 МВт (16 одиниць). Зараз їх розгорнули у 19 закладах охорони здоров’я (23 штуки загальною потужністю 17,4 МВт) та 22 закладах освіти (22 штуки загальною потужністю 13,2 МВт).

Також у столиці встановлені чи готові до роботи за необхідності 335 електрогенераторів теплопостачання та 4500 одиниць обладнання — генератори, інвертори, батареї — для житлового сектору в межах міських програм енергоефективності та енергостійкості.