Угорщина ветувала заяву ЄС із засудженням резолюції Ізраїлю проти створення Палестини — Euronews

26 країн-членів Євросоюзу підписали заяву, яка засуджує рішення ізраїльського парламенту — Кнесету — відхилити створення Палестинської держави, однак Будапешт застосував право вето.

Про це пише Euronews із посиланням на високопосадовця ЄС. 

У четвер, 18 липня, ізраїльський парламент більшістю схвалив резолюцію, яка відхиляє створення Палестинської держави, навіть якщо це було частиною домовленості з Ізраїлем. У тексті йдеться про те, що палестинська державність становила б «екзистенційну небезпеку» для Ізраїлю.

Оскільки заяву заблокувала Угорщина, на дії Кнесету відреагував глава європейської дипломатії Жозеп Боррель. Він висловив жаль стосовно ухвалення резолюції. За його словами, у міжнародної спільноти є «твердий консенсус» про те, що єдиним рішенням, яке принесе мир і безпеку на Близький Схід, є рішення про створення двох держав.

«Надійний шлях до палестинської державності є ключовим компонентом цього політичного процесу. Відсутність надії, відсутність горизонту для палестинського народу лише поглибить конфлікт», — заявив Боррель. 

Як зазначає видання, Угорщина не вперше блокує заяви блоку щодо війни між Ізраїлем і палестинським угрупованням ХАМАС.

Раніше Будапешт заблокував заяву ЄС із закликом до Ізраїлю утриматися від ударів по місту Рафах на півдні Сектору Гази, а також зірвав спроби запровадити санкції проти екстремістських ізраїльських поселенців на Західному березі річки Йордан.

Неназваний високопоставлений дипломат ЄС сказав, що рішення Кнесету свідчить про те, що зараз існує «системна проблема» з огляду на позицію Ізраїлю щодо міжнародно схваленого плану встановлення миру через визнання Палестинської держави.

У понеділок, 22 липня, міністри закордонних справ ЄС збираються в Брюсселі, щоб обговорити війну на Близькому Сході та її наслідки для регіону, зокрема йтиметься про плани підтримки Палестинської національної адміністрації та відновлення місії ЄС на прикордонному переході в Рафаху.

Очікується, що міністри також критикуватимуть самопроголошену «миротворчу місію» прем’єр-міністра Угорщини Віктора Орбана. 

Палестинська держава

Після Першої світової війни Велика Британія отримала в тимчасове управління території Близького Сходу, які раніше входили до Османської імперії. Через сплеск антисемітизму в міжвоєнних Польщі та Угорщині, а згодом — підйом нацизму в Німеччині, на ці території почали емігрувати євреї з Європи.

29 листопада 1947 року Генеральна асамблея ООН резолюцією 181 оголосила про розділ території на дві незалежні держави — єврейську (Ізраїль) та арабську (Палестина), а також Великий Єрусалим — він повинен був безпосередньо контролюватися ООН.

Однак арабське населення відмовилося прийняти план ООН і не визнало єврейську державу.

15 травня 1948 року армії шести арабських країн — Лівану, Сирії, Саудівської Аравії, Трансйорданії, Іраку та Єгипту — вдерлися на територію, відведену майбутній єврейській державі, з півночі, сходу та півдня. Ізраїль відстояв свої території й того ж року відвоював собі ще близько половини, виділених уже під арабську державу, а також Західний Єрусалим.

Згодом у 1967 році внаслідок Шестиденної війни ізраїльтяни захопили також Східний Єрусалим і решту палестинських територій, залишивши для палестинців невеликий анклав.