300 мільйонів готівки, розстріли та організація збройних нападів. Пригадуємо, за що хотіли посадити народних депутатів

28 січня правоохоронці зловили народного депутата від партії «Слуга Народу» Сергія Кузьміних під час отримання хабаря у 558 тисяч гривень.31 січня генпрокурорка Ірина Венедіктова підписала підозру, зазначивши, що далі справа за судом.

2 лютого Венедіктова підписала ще одне кримінальне провадження. Цього разу проти депутата «Слуги Народу» Олександра Трухіна. Сталося це після оприлюднення журналістами «Української правди» відео з місця аварії, яку ще в серпні міг спричинити нардеп. З відео, відзнятого нагрудною камерою поліцейського, видно, що Трухін намагався зам’яти справу і пропонував патрульним хабар.

hromadske вирішило нагадати про всі випадки, коли народних обранців притягували до кримінальної відповідальності.

1. Юхим Звягільський

1994-го народні депутати вперше голосували за зняття недоторканості зі свого колеги Юхима Звягільського. Його звинуватили у вивезенні 300 мільйонів доларів нелегальної готівки до Ізраїлю (у стандартному дипломаті вміщується один мільйон доларів стодоларовими банкнотами — ред.).

Сам Звягільський услід за грошима тоді також подався до Ізраїлю. Прожив там три роки, доки в 1997 році з нього не зняли всіх обвинувачень. Опісля ще багато разів обирався до Верховної Ради. Став рекордсменом серед українських політиків — був нардепом аж восьми скликань.

2. Павло Лазаренко

1999-го парламент позбавив депутатської недоторканості Павла Лазаренка. Його звинуватили у відмиванні та привласненні 400 мільйонів доларів. Коли Рада проголосувала за зняття імунітету, Лазаренко вже був за кордоном. Згодом його затримали в США. 2006-го американський суд засудив Лазаренка до 97 місяців тюремного ув’язнення.

3. Віктор Жердицький

2000-го депутати позбавили імунітету нардепа Віктора Жердицького. Він був колишнім керівником «Градобанку». Жердицького судили в Німеччині за нецільове використання коштів для остарбайтерів — українських громадян, яких під час Другої світової війни вивезли на примусові роботи до Німеччини. Саме через «Градобанк» ці компенсації й виплачувалися.

Жердицький відсидів у німецькій тюрмі майже шість років. Повернувся додому і 2006-го виграв апеляцію на рішення німецького суду. Німеччина виплатила йому 108 тисяч євро компенсації.

4. Микола Агафонов

2002-го парламент зняв недоторканність із нардепа Агафонова. Його звинуватили у привласненні понад 24 мільйонів доларів державних коштів та в приховуванні валюти.

Суд ухвалив вирок. Агафонова відправили в тюрму, але невдовзі випустили через погіршення здоров'я. У вересні 2002 року Микола Агафонов помер через інсульт.

5. Віктор Лозінський

2009-го ВР дала згоду на притягнення до відповідальності депутата від «Блоку Юлії Тимошенко» Віктора Лозінського. Його звинуватили в убивстві. Коли Лозінського позбавили недоторканості, він зник, та згодом сам здався слідству. Суд визнав його винним в убивстві й засудив до 15 років тюрми. За деякий час термін скоротили до 10 років. Однак Лозінський відсидів не весь строк — 2016-го скористався «законом Савченко», за яким день попереднього ув’язнення зараховували за два дні позбавлення волі. Цей закон наразі скасовано.

6. Олег Царьов

2014-го парламент зняв недоторканість із депутата від «Партії регіонів» Олега Царьова. Генпрокуратура звинуватила його в державній зраді та сепаратизмі. Царьов нині перебуває в міжнародному розшуку та мешкає в Росії. В Україні його судять заочно.

7. Ігор Мосійчук

2015-го ВР проголосувала за зняття недоторканності з депутата «Радикальної партії» Ігоря Мосійчука. Нардепи схвалили його затримання та арешт.

Згодом це рішення скасував Вищий спеціалізований суд.

Генпрокуратура звинуватила Мосійчука в отриманні хабаря. Зокрема, оприлюднила відео, на якому Мосійчук називає суми за потрібні депутатські запити та звернення.

Через 8 місяців після зняття недоторканності Генпрокуратура відкликала клопотання про арешт.

8. Сергій Мельничук

2015-го депутати зняли недоторканність ще з одного нардепа від «Радикальної партії» — Мельничука. Але не погодили затримання та арешт. ГПУ звинуватила Мельничука, екскомандира «Айдару», у створенні бандитського угруповання та бандитизмі: розбійних нападах, викраденні людей, транспортних засобів. Обвинувальний акт прокурори в суд передали — і на цьому закінчилося.

9. Сергій Клюєв

2015-го парламент зняв недоторканність з позафракційного депутата Сергія Клюєва. Його разом з братом ГПУ звинуватила в незаконному заволодінні ВАТ «Завод напівпровідників» і в обслуговуванні кредиту за бюджетні кошти.

Сергій Клюєв намагався втекти до Відня, його затримали в аеропорту «Бориспіль». Але на допити в ГПУ він так і не прийшов. Нині в розшуку.

10. Олександр Онищенко

2016-го Верховна Рада позбавила імунітету депутата від групи «Воля народу» Олександра Онищенка. Тоді він був за межами України. Його Генпрокуратура звинуватила у привласненні грошей у великих розмірах та в організації злочинної схеми із підприємством «Укргазвидобування», що займається видобутком та реалізацією українських нафти та газу.

2019-го Онищенко попросив у Німеччини політичного притулку. Того ж року німецький суд відмовився екстрадувати Онищенка до України.

11. Вадим Новинський

2016-го Верховна Рада на подання Генпрокурора дозволила притягнути до кримінальної відповідальності депутата «Опозиційного блоку» Вадима Новинського.

Його звинуватили в тому, що 2013-го він позбавив волі Олександра Драбинка — особистого помічника колишнього предстоятеля УПЦ митрополита Володимира. Справа до суду не дійшла. Новинський продовжував бути депутатом. І знову був обраний до Верховної Ради вже 9-го скликання.

12. Борислав Розенблат

2017-го через звинувачення ГПУ в корупційних діях позбавили недоторканності депутата Розенблата від «Блоку Петра Порошенка». За версією слідчих Розенблат вимагав хабар в агента НАБУ для «розв'язання питань» про розробку бурштину. Перебуваючи під слідством, хотів виїхати з України, але його затримали. У квітні 2018-го Печерський суд навіть визнав Розенблата потерпілим у справі інциденту з провокацією хабаря співробітником НАБУ.

Справа про хабар досі у Вищому антикорупційному суді. Засідання постійно зриваються через неявку обвинувачених та їхніх адвокатів. Іншими словами, політичну сенсацію 2017-го спинили у судовому розгляді.

13. Максим Поляков

2017-го року парламент позбавив недоторканності й Максима Полякова від «Народного фронту». Він разом із Розенблатом був фігурантом «бурштинової справи». Суд зобов’язав Полякова носити електронний браслет і встановив заставу 304 тисячі гривень. Заставу депутат вніс за себе сам, але по браслет до поліції не прийшов. Його на Полякова одягнули лише через місяць. А в червні 2020-го ще звинуватили в незаконному отриманні 367 тисяч гривень компенсації за житло.

14. Надія Савченко

2018-го Генпрокуратура попросила парламент дати згоду на притягнення до кримінальної відповідальності та затримання народної депутатки України Надії Савченко від «Блоку Юлії Тимошенко». Її звинуватили у підготовці збройного нападу на Верховну Раду. Депутати проголосували «за». Савченко тоді затримали. В СІЗО вона просиділа понад рік, а вийшла за рішенням суду, бо закінчився термін запобіжного захисту. Гучні звинувачення фактично перетворилися на пшик. Нині Савченко веде активну діяльність і відвідує ефіри проросійських медіа.

15. Ярослав Дубневич

2019-го нардепи позбавили недоторканості та дозволили арештувати члена депутатської групи «За майбутнє» Ярослава Дубневича. Генпрокуратура звинувачувала його в привласненні та розтраті майна на 93 мільйони гривень. Загалом Дубневич став фігурантом 41 антикорупційного розслідування.

Вищий антикорупційний суд обрав Дубневичу запобіжний захід — заставу в 100 мільйонів гривень. Невдовзі суму зменшили до 90 мільйонів. Заставу за Дубневича внесли, і він вийшов з-під варти. У квітні 2020 року антикорупційна прокуратура завершила досудове розслідування і передала матеріали кримінального провадження на ознайомлення.

1 січня 2020 року набрав чинності закон, який скасував депутатську недоторканність. Тепер аби притягнути парламентаря до відповідальності, дозвіл його колег не потрібен.

16. Олександр Юрченко

2020-го НАБУ звинуватило народного депутата від «Слуги Народу» Олександра Юрченка в отриманні хабаря. За даними слідства, народний обранець у завуальованій формі просив 13 тисяч доларів за внесення пропозицій до проєкту закону, а в майбутньому хотів ще 200 тисяч доларів на голосування — щоби підкуповувати народних депутатів. Підозру нардепу підписала генпрокурорка Ірина Венедіктова. А далі Вищий антикорупційний суд застосував запобіжний захід у вигляді тримання під вартою із можливістю внесення застави у понад 3 мільйони гривень. Депутата взяли під варту в залі суду. Пізніше за нього внесли заставу і він вийшов із СІЗО. Якщо провину Юрченка в суді доведуть, він може отримати від 8 до 12 років за ґратами.