Стабільні ціни та детінізація економіки: 5 функцій Національного банку

Національний банк України зазвичай звинувачують у подорожчанні долара та євро, зростанні цін, дорогих кредитах та банкрутстві банків. Чи завжди обґрунтовані такі звинувачення, та які функції насправді належать до компетенції Нацбанку — розповідає Громадське. Головних завдань НБУ можна виокремити п’ять.

1. Таргетування інфляції

Тобто контроль за зростанням цін задля стримування інфляції. У 2017 році споживча інфляція склала 13,7%, відтак лише за три місяці 2018-го ціни вже зросли на 3,5%. У Нацбанку прогнозують, що за підсумками року інфляція складе 8,9%, у 2019-му зростання цін сповільниться до 5,8%, а у 2020-му — на 5%.

Зовсім уникнути зростання цін не вдасться, адже це необхідно для розвитку економіки. Але будь-яке зростання повинно бути невеликим і прогнозованим.

В ідеалі, Нацбанк має забезпечити, щоб за умовну 1000 гривень можна було купити однаковий набір товарів та послуг упродовж певного часу, приміром, протягом року.

2. Створення надійної та працюючої банківської системи

НБУ відповідає за те, щоб усі банки країни, які мають ліцензію, були надійними, повертали клієнтам вкладені кошти, кредитували бізнес і населення, не займалися обслуговуванням тіньової економіки та не були каналом для виведення коштів з України за кордон.

Для досягнення цього Нацбанк влаштував «велике прання» на банківському ринку у 2014 — 2016 роках та ліквідував близько 100 банків.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Що буде з державними банками?

З другого боку, якщо банк має тимчасові фінансові труднощі, саме Нацбанк може його підтримати, надавши фінансування — кредит рефінансування (короткостроковий) або стабілізаційний кредит (строком на один — два роки).

Проте, варто пам’ятати, що НБУ контролює лише роботу банків, а не всіх фінансових компаній країни. Тому віддаючи комусь свої гроші, треба пересвідчитися, що ви маєте справу саме з банком, а не з абстрактною фінансовою компанією без жодних дозволів.

3. Кредитування економіки

Це «проміжне» завдання, безпосередньо пов’язане з першими двома. Адже кредитування відновиться, коли банки стануть надійними й міцними, а ціни — стабільними. Лише тоді вартість кредитів знизиться з 20% річних хоча б до 10%. Це дозволить і населенню, і бізнесу брати кредити й обслуговувати їх.

Є ще одна важлива складова: боржники повинні повертати кредити. Але, на жаль, від Нацбанку це мало залежить.

4. Створення умов для вільного руху капіталу

Будь-який інвестор має бути впевнений, що може вільно вкладати гроші в Україну й безперешкодно забирати їх назад. Українці повинні мати право вільно розпоряджатися заробленими коштами — купувати нерухомість за кордоном, інвестувати в будь-які акції на світових фондових ринках чи просто конвертувати гривню у валюту.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Хто інвестує в Україну?

Такі кроки забезпечать надходження валюти в Україну, що, зі свого боку, забезпечить стабільний курс гривні до долара. А стабільний курс — це запорука сталого розвитку країни.

Проте для змін на валютному ринку потрібно змінити валютне законодавство: нині Україна живе за нормами, чинними з 1993 року.

5. Забезпечення розрахунків

Кожен українець має право вільно розраховуватися не лише готівкою, але й будь-яким законним платіжним засобом: платіжною карткою, смартфоном, годинником або навіть обручкою, якщо вона має таку функцію. Безпечними мають бути й платежі в інтернеті.

Кінцева мета Нацбанку — вивести всі грошові обороти з тіні. Це і є детінізація економіки, яка призведе до збільшення надходжень від сплати податків та сприятиме зростанню економіки.

Варто зауважити: НБУ комплексно опікується фінансовим здоров'ям країни. І всі його функції пов'язані між собою. Залучати депозити під 20% річних, а кредити видавати під 5% неможливо. Так само неможливо утримати інфляцію під час зростання регульованих цін, приміром, тарифів на електроенергію або опалення.

ДИВІТЬСЯ ТАКОЖ повний випуск програми «Простономіка», в якому йшлося детально про функції Національного банку України та як в очікуванні лібералізації відкрити рахунок в іноземному банку

/Катерина Венжик