70% українців вважають себе щасливими, попри війну — опитування

Про це йдеться в результатах опитування Київського міжнародного інституту соціології (КМІС), проведеного впродовж 26 травня — 5 червня цього року.

Там нагадали, що у грудні 2021 року, напередодні повномасштабного вторгнення рф, 71% українців вважали себе щасливими, а 15% — ні.

Згідно із цьогорічним опитуванням, як і раніше, зберігається тенденція, що щасливішими себе вважають молодші та заможніші українці.

Соціологи стверджують, що від заходу до сходу знижується частка тих, хто щасливий (хоча навіть серед тих, хто до 24 лютого 2022 року жив на сході, більшість вважають себе щасливими).

Також результати опитування показали, серед внутрішніх переселенців менше людей вважають себе щасливими: 54% проти 72% не ВПО.

Навіщо вимірювати рівень щастя?

Як пояснюють у КМІС, самооцінка щастя є одним із важливих суспільних індикаторів самопочуття населення і непрямим індикатором «міцності» на тлі складного воєнного періоду.

Інші опитування показують низку негативних наслідків для українців унаслідок російського вторгнення: 78% казали про поранення або загибель принаймні когось зі родичів чи друзів, 64% — про зниження рівня доходів, 29% — про втрату роботи. Крім цього, 64% відзначали погіршення психічного здоров’я, 55% — фізичного здоров’я.

«Тому принципово важливо, що показник щастя практично не змінився і в цілому, і серед окремих категорій населення. Українці попри море труднощів і викликів сьогодення знаходять способи адаптуватися до складної реальності та рухатися вперед», — зазначили соціологи.

Чому ж люди щасливі, якщо триває війна?

Гендиректор КМІС Володимир Паніотто пояснив, що, по-перше, механізм формування щастя не є простим і лінійним. Наприклад, зростання достатку не завжди призводить до зростання рівня щастя. Так, у США з 1985-го до 2005 року реальний дохід населення зріс удвічі, а рівень щастя не змінився.

«Річ у тім, що умовно рівень щастя можна представити як дріб, у чисельнику якого є рівень досягнень у широкому сенсі (рівень матеріальної забезпеченості, творча робота, кохана людина тощо), а у знаменнику рівень посягань (наприклад, який рівень матеріальної забезпеченості людина вважає достатнім). Сам же рівень посягань формується в залежності від рівня досягнень референтної групи респондента», — зазначив він.

Як писав американський дослідник щастя Річард Лейард, люди не стають щасливішими, коли багатшим стає все їхнє суспільство — люди стають щасливішими, коли стають багатшими, ніж їхні сусіди.

«В умовах війни, коли страждають мільйони людей, рівень посягань (знаменник формули щастя) значно знижується, і це компенсує негаразди, які переживають люди. Зрозуміло, що ті, хто перебувають у зоні безпосередніх бойових дій, стають нещасними, але вони складають лише декілька відсотків», — зазначив Паніотто.

По-друге, на рівень щастя впливають багато факторів, наприклад, поведінка дітей, інтимні стосунки, стосунки з друзями тощо. І хоча матеріальні умови життя значно погіршилися і багато людей потерпають від розлуки зі своїми сім’ями, але є фактори, що підвищують рівень щастя.

Гендиректор КМІС уточнив, що значно зросла згуртованість суспільства, зменшилися регіональні розбіжності, зросла цінність держави для населення, зросла взаємопідтримка, покращився соціально-психологічний клімат. Все це, мовляв, підвищує рівень щастя українців.

Більше про опитування

Соціологи КМІС проводили його серед 984 повнолітніх українців методом телефонних інтерв’ю з використанням комп’ютера (CATI) на основі випадкової вибірки мобільних телефонних номерів. До вибірки не включали жителів тимчасово окупованих територій України та людей, які виїхали за кордон після 24 лютого 2022 року.

За звичайних обставин статистична похибка такої вибірки (з імовірністю 0,95 і з врахуванням дизайн-ефекту 1,1) не перевищувала 3,4% для показників, близьких до 50%; 3,0% для показників, близьких до 25%; 2,1% — для показників, близьких до 10%; 1,5% — для показників, близьких до 5%. За умов війни до цієї похибки додається певне систематичне відхилення.