90% енергоблоків ТЕС працюють понад встановлений термін — Рахункова палата

Про це повідомило видання «Марлін» із посиланням на звіт Рахункової палати про результати аудиту ефективності використання бюджетних коштів, виділених Державній інспекції енергетичного нагляду у 2019-2020 роках.

Там вказано, що технічний стан обладнання, яке використовують в енергетиці, наближається до критичного через високий ступінь зношеності. Тобто це джерело підвищеної небезпеки, яке може призвести до необхідності позапланових відключень споживачів від електро- та теплопостачання.

Кількість технологічних порушень в опалювальний період 2019-2020 років зросла в 3,7 раза, якщо порівняти з опалювальним періодом 2016-2017 років — з 1 353 до 4 969 випадків.

Також у 2020 році, якщо порівнювати з попереднім, зросла кількість відмов технічного обладнання на станціях.

Зокрема, кількість відмов на «ДТЕК Дніпроенерго» зросла із 60 до 78 випадків, на «Слов’янській ТЕС» — з 4 до 21 випадку, на «ДТЕК Східенерго» — з 11 до 58 випадків, а «Укренерго» — з 82 до 93 випадків.

Хто має це контролювати?

Державна інспекція енергетичного нагляду. Однак у цей період вона не провела жодного контролю, не видала жодного припису чи штрафу та не ініціювала зупинок енергетичного обладнання.

Як зазначено у звіті, причиною цього є те, що уряд не підтримує згадану державну установу. У держбюджеті на 2019 рік не передбачалося коштів на функціонування структури, а штатний розпис у повному складі за два роки так і не був сформований.

Постійні зміни міністрів енергетики також негативно позначилися на організації діяльності Держенергонагляду. Усе це призвело до того, що фактично Держенергонагляд приступив до виконання основних завдань у 2020 році. Тоді ж було сформовано перелік приблизно 60 тисяч об’єктів, які підлягають державному енергетичному нагляду.

Однак через дію законодавчих обмежень стосовно запобігання виникненню та поширенню COVID-19 перевірки Держенергонагляду були заборонені.

Аудитори зауважують, що через прогалини в законодавстві державний нагляд у сфері експлуатації об’єктів газової інфраструктури взагалі не здійснює жоден орган виконавчої влади. Відповідальність за безперебійність і безпечне постачання газу до кінцевого споживача покладається на оператора газотранспортної системи.