Ахметов передає державі лише ліцензії на мовлення, а не весь медіабізнес — SCM

Про це повідомила Наталія Ємченко — директорка з комунікації компанії System Capital Management.

«Жодні інші активи медіагрупи (окрім цих ліцензій) ми державі не передаємо — ані бренди, ані бібліотеки. Про передачу активів нема ані слова і в заяві Ахметова, жодного. Як далі держава буде розпоряджатися цими ліцензіями — ми не знаємо. 

Можливо, вирішить видати їх комусь, можливо — ні», — розповіла Ємченко

Вона також уточнила, що 12 липня System Capital Management оприлюднить пресреліз про свій вихід з медіабізнесу.

Що передувало?

Про свій вихід з медіабізнесу у SCM заявили 11 липня. Таке рішення Ахметов пояснює набранням чинності закону про олігархів, хоча себе він олігархом не визнає.

«Короткий шестимісячний термін, визначений законом для продажу медіаактивів, і російська воєнна агресія проти України не дають можливості компанії SCM продати медіабізнес на ринкових умовах», — йдеться у заяві.

За словами Ахметова, загальний обсяг інвестицій, які вклали у медіахолдинг, — понад 1,5 мільярда доларів. Загалом у медіахолдингу працюють 4000 людей.

До «Медіа Групи Україна» входять понад 10 телеканалів та онлайн-видань: телеканали «Україна», «Україна 24», «НЛО TV», «Індиго TV», «Футбол 1/2/3», «34 телеканал» (регіональний), оператор супутникового мовлення Xtra TV, платформа OLL.TV, агенція «Медіа Партнерство Баінг», сайт «Сегодня», кросплатформний проєкт Vogue.UA.

Яка реакція?

Медіаюрист Роман Головенко зазначив, що ліцензію не можна просто так віддати державі. Її можна здати, але тоді радіочастоти просто будуть заново виставлені на конкурс, і що буде з редакціями медіа Ахметова — незрозуміло.

«Тому ця заява виглядає радше як наїзд на антиолігархічний закон. Не виключено, що це може бути привід, а не справжня причина заяви», — вважає Головенко.

Міністр культури України Олександр Ткаченко в етері українських телеканалів назвав рішення Ахметова «прецедентом».

«Єдине, що я можу сказати на цей момент, — це серйозна новина. Тому що "Медіа Група Україна" — одна з чотирьох найбільших приватних медіагруп. Це не може не позначитися на ринку. Бо ринок і так на сьогодні дуже просів через війну. Дізнаємось більше інформації — тоді зможемо коментувати детальніше», — сказав він.

А ось радник глави Офісу президента Михайло Подоляк написав, що цей випадок є «гідним прикладом» дії закону про деолігархізацію.

«Ключова риса зрілих держав — обов‘язковість виконання законів. Закон про деолігархізацію — початок нової сторінки у відносинах держави та бізнесу. Відносинах, заснованих на прозорості та відмові від кулуарщини. Сьогодні маємо гідний приклад від групи СКМ — закон один для всіх», — написав Подоляк.

Що передбачає закон про олігархів?

Він набув чинності 7 листопада 2021 року. Закон діятиме упродовж 10 років із 7 травня 2022 року. З цього часу олігархами в Україні вважаються громадяни, які одночасно відповідатимуть щонайменше трьом із таких ознак:

• бере участь у політичному житті;
• має значний вплив на засоби масової інформації;
• є кінцевим бенефіціарним власником суб'єкта господарювання, який має монопольне становище на ринку та протягом одного року підтримує або посилює це становище;
• має активи на понад один мільйон прожиткових мінімумів, встановлених для працездатних осіб (зараз це 2 мільярди 270 мільйонів гривень, або трохи більше ніж 83 мільйони доларів).

Вносити людей до реєстру олігархів та виключати їх із нього буде Рада національної безпеки та оборони.