ENRU

Законопроект про антикорупційний суд: українська розробка з європейським тюнінгом

1106f32fa85bf8f41
Венеціанська комісія опублікувала рекомендації щодо створення в Україні Антикорупційного суду (на фото — пленарне засідання Венеціанської комісії) Фото: Council of Europe

Венеціанська комісія — дорадчий орган Ради Європи — на початку тижня опублікувала рекомендації щодо створення в Україні Антикорупційного суду. Створення структури, яка мала б стати останньою ланкою у вертикалі антикорупційних органів, дуже боїться влада і дуже чекають міжнародні донори й представники громадянського суспільства. 

Це вилилося у відповідні законопроекти — група з шести народних депутатів (Соболєв Є, Сироїд О., Крулько І., Найєм М., Лещенко С., Заліщук С.), критично налаштованих до президента, запропонували створити окремий Антикорупційний суд, максимально незалежний від влади. На противагу їм, депутат із президентської фракції Сергій Алексєєв зареєстрував законопроект про створення антикорупційних палат у чинній судовій системі. Власне, обидва законопроекти й розглядала Венеціанська комісія.

Пропозиції Алексєєва назвали такими, що не відповідають міжнародним зобов’язанням і викликають сумніви, оскільки депутат запропонував, щоби чинні судді, рівень довіри до яких украй низький, увійшли до складу антикорупційних палат.

Інший законопроект теж не ідеальний, але може стати базою для створення окремого Антикорупційного суду. Громадське розбиралося, яким його бачать автори законопроекту та які зауваження має Венеціанська комісія.

Вертикаль антикорупційних судів

Вищий антикорупційний суд має бути незалежною структурою. Він працює як суд першої інстанції у справах, підслідних Національному антикорупційному бюро.

Ідеться про корупцію на вищих щаблях влади. У його складі діє апеляційна палата, в якій можна оскаржити винесені рішення. Друга ланка — Антикорупційна палата при Верховному Суді, яка переглядатиме вироки по справах, розгляд яких закінчено по суті.

Рішення Вищого антикорупційного суду та Антикорупційної палати можна оскаржити в касаційному порядку. Щоправда тільки у випадку, коли міжнародна судова організація, наприклад, суд із прав людини, визнала, що Україна порушила міжнародні зобов’язання. У такому разі касацію розглядатиме Велика Палата Верховного Суду.

А судді хто?

До складу Вищого антикорупційного суду може входити не більше 70 суддів, до Антикорупційної палати при Верховному Суді — не менше 30. Першим пропонується встановити зарплатню на рівні 75 мінімальних зарплат або ж 240 тисяч гривень.

Судді Антикорупційної палати можуть отримувати 30 тисяч гривень на місяць. У «гарантований пакет» антикорупційних суддів входить цілодобова державна охорона, захищений зв’язок для судді та членів його родини.

А також своєрідний «запобіжник» від колег — Вища рада правосуддя не зможе порушити дисциплінарну справу, не отримавши згоду зборів суддів Вищого антикорупційного суду або Антикорупційної палати відповідно.

Венеціанська комісія застерегла авторів законопроекту від створення «особливого» суду, позаяк це і порушує Конституцію України, і не відповідає міжнародним стандартам. Європейські експерти рекомендують переглянути процедуру притягнення суддів-антикорупціонерів до відповідальності. Питання високої зарплатні теж викликає питання — судді Верховного суду отримуватимуть удвічі менше, аніж пропонується платити антикорупційним суддям першої інстанції.

Законопроект про створення антикорупційних палат у чинній судовій системі, зареєстрований депутатом із президентської фракції Сергія Алєксєєва (в центрі), назвали таким, що не відповідає міжнародним зобов'язанням Фото: Олександр Косарєв/УНІАН

Як обиратимуть суддів?

Кандидати на посади в обидвох структурах беруть участь в єдиному конкурсі, який складається з двох етапів. Спершу складають іспит Вищої кваліфікаційної комісії суддів, потім проходять співбесіду з членами Конкурсної комісії.

Саме Конкурсна комісія обирає тих, хто стане суддями Вищого антикорупційного суду або Антикорупційної палати. Роль Вищої кваліфікаційної комісії суддів та Вищої ради правосуддя суто номінальна — вони не можуть відмовити Комісії у затвердженні результатів конкурсу.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Конкурс до Верховного суду: що не так із переможцями

У цій частині Венеціанська комісія має одне зауваження — принцип відбору суддів повинен відрізнятися від закріпленого у вже чинному законодавстві не більше, ніж це необхідно.

Укупі з попередніми зауваженнями, особлива процедура  призначення може надати аргументи противникам створення Антикорупційного суду, які казатимуть про особливий або ж надзвичайний суд. А такі Конституцією не передбачені.

Тому європейці радять: потрібно шукати баланс між особливими умовами і тим, щоби не випасти з єдиної системи правосуддя.

Хто обиратиме суддів?

Конкурсна комісія — це 9 осіб. Трьох призначає президент, трьох — Верховна Рада, трьох — міністр юстиції. У всіх має бути бездоганна репутація, високі професійні та моральні якості й значний досвід діяльності у сфері запобігання або протидії корупції. Щонайменше двоє повинні мати 10 і більше років стажу роботи на посаді судді.

Членами Комісії не можуть бути особи, які останні 5 років були на державній службі, народні депутати, депутати місцевих рад, працівники правоохоронних органів.

Порядок обрання кандидатів від парламенту доволі звичний. Кожна фракція висуває свого кандидата. Комітет із питань протидії корупції перевіряє чи відповідають вони необхідним умовам. Далі — голосування в залі. Простою більшістю, якщо обирають одного члена, або рейтингове голосування — якщо кількох.

Найцікавіша процедура обрання членів Комісії міністром юстиції. Він призначає їх на підставі рекомендацій щонайменше двох урядів держав чи міжнародних організацій, які протягом двох років надавали Україні технічну допомогу у сфері боротьби з корупцією. Таким чином мінімізується політичний фактор при призначенні за квотою міністра юстиції.

Членів комісії обирають на 4 роки з правом переобрання. Звільнити їх можна лише за власною заявою або у випадку порушення вимог, які до них висуваються законом.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ Нові Верховні судді: вирок Луценку, заборона зібрань і «дерибан» землі

Венеціанська комісія позитивно оцінила залученість міжнародних донорів до формування Конкурсної комісії, хоча й розуміє, що це можна розцінити як порушення державного суверенітету, відповідно до статті 53 Конституції.

Утім, такий підхід уже застосовували при відборі голови Національного антикорупційного бюро та Спеціалізованої антикорупційної прокуратури, і він був позитивним.

Експерти Венеціанської комісії наголошують на тому, що внести законопроект про антикорупційні суди повинен президент України Петро Порошенко Фото: УНІАН

Коли почнуть працювати антикорупційні суди?

Після набуття чинності закону впродовж трьох місяців утворюється Конкурсна комісія. Через півроку мають бути створені Вищий антикорупційний суд та Антикорупційна палата. Вони можуть почати роботу, якщо призначать хоча б третину судів: 25 — в Антикорупційний суд, 11 — в Антикорупційну палату.

Усі справи, провадження по яких почалося до створення системи антикорупційних судів, розглядатимуться в тому ж порядку. Проте справу, ухвалену судом першої інстанції, яка не набрала законної сили, можна оскаржити в Антикорупційній палаті Верховного Суду України.

Слово президентові

Унести законопроект про антикорупційні суди повинен президент, наголошують експерти Венеціанської комісії. По-перше, це пряма норма Конституції, за якою нові суди може створювати лише перша особа держави. По-друге, це максимально консолідує народних депутатів при голосуванні за відповідний законопроект.

Підписуйтесь на наш канал у Telegram