У Держдепі вважають, що членство України у НАТО навряд схвалять у найближчі 10 років — AP

У Держдепартаменті США вважають, що членство України у НАТО навряд схвалять у найближче десятиліття. А в Білому домі не виключають, що США будуть тиснути на Київ, щоб він забезпечив «особливий статус» для Донбасу.

Про це з посиланням на власні джерела серед американських високопосадовців, пише Associated Press.

На думку співрозмовників видання, Джо Байден намагатиметься спонукати Київ піти на деякі поступки Росії щодо Донбасу. Водночас глава Білого дому не створюватиме враження тотального потурання Володимиру Путіну, щоб не збільшувати популярність російського президента в США.

Одна з таких поступок — питання вступу в НАТО. За словами джерел AP, Вашингтон дав зрозуміти Києву, що у найближчі 10 років Україна до Альянсу навряд приєднається. Крім того, на Київ можуть тиснути для забезпечення окупованому Донбасу «особливого статусу».


Що за «особливий статус»?

«Особливий статус» — це скорочена назва закону«Про особливий порядок місцевого самоврядування в окремих районах Донецької та Луганської областей», який Рада ухвалила ще у 2014 році й щороку продовжувала. Однак фактично закон ніколи не діяв, бо для цього на окупованих територіях мали відбутися легітимні місцеві вибори за українським законодавством.

Закон визначає, що особливий порядок місцевого самоврядування у Донецькій та Луганській областях здійснюють винятково органи місцевого самоврядування, які будуть обрані на позачергових виборах.

У статті 10 закону прописані умови, без виконання яких вибори на окупованих територіях неможливі:

  • виведення незаконних збройних формувань;
  • гарантії вільного волевиявлення;
  • недопущення незаконного втручання у виборчий процес, дотримання принципів політичного плюралізму та свободи агітації.

Відповідь Києва

Радник голови Офісу президента Михайло Подоляк у коментарі LIGA.net наголосив, що бойові дії на Донбасі продовжуються, тому питання зараз не в тому, що прописано у законодавстві.

Подоляк каже, що Росія навіть не забезпечила домовленостей про припинення вогню, звільнення заручників та роботу пунктів пропуску. Представник ОП також додав, що анонімні джерела — ненадійний фундамент, щоб формувати завдяки ним свою думку.

Путін і НАТО

1 грудня Путін запропонував розпочати переговори із Заходом про гарантії нерозширення НАТО на схід. Після цього як в Альянсі, так і в уряді України вкотре наголосили, що Москва не може перешкодити Києву зблизитися з НАТО і не має права голосу в цьому питанні.

Окрім цього, президент США Джо Байден переконував, що не прийме жодних «червоних ліній» Путіна щодо вступу України в НАТО. У Білому домі переконують, що цю позицію американський лідер підтвердив і під час переговорів з Путіним 7 грудня.

Стягування російських військ

Ще з квітня 2021 року біля кордону з Україною та в окупованому Криму відбувалося значне підвищення військової активності. У травні, а потім у вересні Київ заявив, що російська армія залишається біля українського кордону.

Начальник ГУР МО Кирило Буданов 21 листопада заявив, що Росія готується до можливої атаки на схід і південь України в січні-лютому 2022 року. Наразі, за даними розвідки, біля кордонів України перебувають 92 тисячі російських військових.

Міністр оборони України Олексій Резніков нещодавно заявив, що не вірить у «велику переможну війну Росії над Україною», і додав, що ЗСУ наразі на високому рівні.

Водночас речник президента Росії Дмитро Пєсков назвав інформацію про загрозу нападу на Україну штучно створеною істерикою. Він припустив, що це Київ хоче почати військові дії, щоби звільнити окуповані території.