З вами бувало таке, що на вечірці ви з усіма попрощалися, але ще кілька годин ніяк не покидали гулянку? Так от, тепер це явище має назву — «брекзитінг». Велика Британія мала залишити вечірку об одинадцятій вечора 29 березня, однак досі на ній залишається.

23 червня 2016 року британці на референдумі вирішили: ми хочемо вийти з Європейського Союзу. Це запустило процес Brexit, прем’єр-міністерка Тереза Мей почала переговори з Брюсселем, була представлена угода на 585 сторінок. Через три роки після референдуму, британські парламентарі досі не погоджуються на умови угоди — новий Брекзит запланований на 12 квітня. Тереза Мей пообіцяла, що якщо голосування буде успішним, вона піде у відставку і наступний етап переговорів з ЄС про майбутні відносини з Британією очолюватиме уже хтось інший.

У запланований день виходу з ЄС, який наразі так і не відбувся, Громадське зібрало історії британців, які підтримували чи не підтримували Brexit. Ми запитали їх, як змінилося життя за три роки, чи досі вони дотримуються своєї позиції та що взагалі думають про весь цей «брекзитинг»?

«Європа не робить достатньо»

Джеремі Маєрс,

директор компанії

голосував за вихід, хоча й є прихильником Європи

Фото:

надане Джеремі Маєрсом

Джеремі живе у Манчестері, йому — 41 рік. Про себе каже: «люблю слухати багато музики, подорожувати і грати на гітарі». Він кілька разів бував в Україні, його улюблене місто — Львів. У 2016 він голосував за Brexit.

Джеремі каже, що він — унікальний прихильник Brexit, адже його мотиви не співпадають з тими, які декларувала кампанія за вихід з ЄС.

Утім, на думку Джеремі, існує проблема — політики не хочуть визнати, що вони не можуть дати собі з цим ради. Чіткого майбутнього, каже чоловік, не буде видно, аж доки хтось із політиків не зупиниться і не скаже, що наразі вони не можуть погодитися, тому продовжувати процес не має сенсу.

Він зізнається, якби зараз довелося обирати між трьома варіантами — вихід без угоди, вихід з угодою Терези Мей чи залишатися в ЄС, то він би погодився на останній.

Я вирішив проголосувати за вихід, попри той факт, що я величезний прихильник Європи. Я зрозумів, що ЄС недостатньо робить для того, аби проштовхувати прогресивні та позитивні цінності. Я подумав, що вони могли б робити більше, аби промотувати ЛГБТ-цінності чи питання щодо довкілля, верховенства закону в країнах, як от Польща. Я досі вірю у Brexit, бо мої особисті причини проголосувати за вихід не змінилися. Але, коли нам уперше «продавали» Brexit, то робили це так, що якщо ми проголосуємо за вихід, це буде дуже просто, це буде найлегша угода в історії. Стало очевидно, що це зовсім не найлегша угода в історії. Це угода, щодо якої ніхто не може дійти згоди. Одна партія каже: ми влаштуємо Brexit. А інша говорить: Ми влаштуємо кращий Brexit. Ви не можете влаштувати кращий Brexit!

«Жахлива помилка»

Джим Тодд,

британець із Солсбері, що живе в ЄС

на референдумі не голосував, але Brexit не підтримує

Фото:

надане Джимом Тоддом

Джиму 51. Останні 25 років він мешкає у Польщі, де викладав англійську мову. До того вчителював у Франції, Іспанії та Чехії, однак залишитися вирішив саме у Варшаві.

Джим має британське громадянство, і найбільший його страх, пов’язаний з Brexit, — це втратити право на вільне пересування країнами Євросоюзу.

Brexit він вважає «жахливою помилкою, яку негайно потрібно виправити». Джим переконаний, що попри усі сумніви (наприклад, опубліковане розслідування про те, що росіяни фінансували прихильників виходу), британці зробили свій вибір не тому, що на них хтось тиснув.

Утім, на його думку, людей не достатньо поінформували про те, яким саме буде процес виходу, і які наслідки це матиме. Саме тому, вважає він, багато прихильників Brexit нині змінюють свою думку.

Ми з моїми британськими друзями, — які оселилися в Польщі чи в Чехії, завели тут сім’ї, побудували бізнес, — зараз живемо у стані величезної тривоги та непевності. Адже, якщо Brexit станеться без формальної угоди з Євросоюзом, усі наші права автоматично анулюються. Нас прирівняють до іммігрантів з інших країн. Велика Британія була членом європейської спільноти 44 роки. І якщо людина такого віку згадала би все, що за життя зробила, всі папери й угоди, які підписала, і усвідомила, як важко було би їх усі скасувати чи переробити, це сприйняли би інакше. Людей мотивував глибокий економічний занепад у багатьох куточках країни, чи зміна ладу у невеликих містах, як от моєму — Солсбері. П'ять років тому ви би не побачили там людей з не білим кольором шкіри. І багато старожилів відчували, що вони не готові до таких швидких змін у своїй спільноті

«Ніхто не планував того, що відбувається зараз»

Тарас Семенюк,

українець, який отримав британське громадянство

на референдумі голосував проти виходу з ЄС

Фото:

надане Тарасом Семенюком

Тарас переїхав у Велику Британію у 2009, громадянство отримав чотири роки тому. На момент референдуму у 2016 він якраз був в Україні, однак проголосував дистанційно: можна було надіслати листа або делегувати право голосу комусь іншому. Він є прихильником того, аби залишитися в ЄС. Проте, за його словами, нині чимало людей не говорять про те, як голосували, або ж кажуть неправду. Багатьом соромно за своє рішення.

Тарас каже — людей турбує відсутність чіткого плану щодо подальших дій. В медіа можна прочитати багато речей, які лякають, зізнається Тарас. Наприклад, про можливий голод — він якось прочитав матеріал про засекречений план уряду на випадок кризової ситуації.

Щодо майбутнього Великої Британії, Тарас хотів би другого референдуму, аби люди ще раз подумали, чи справді потрібно виходити з ЄС.

Я думаю, до Євросоюзу є дуже багато питань. Але того, що відбувається зараз, ніхто не планував. Суспільство розколоте, це дуже помітно в парламенті і в соцмережах, де люди особливо сміливо демонструють свою позицію. Brexit — це головна тема кожного дня: усі обговорюють, як це впливатиме на людей, чи настане час, коли не буде важливих ліків, піднімуться ціни на їжу, чи зможемо ми їздити без візи в Європу — цього ніхто не знає, все змінюється щогодини. Велика Британія розташована на острові, і я розумію, що нас буде дуже легко відрізати. Я задумувався над тим, аби закупити їжі, але ніхто з моїх знайомих не купував якісь бокси на випадок апокаліпсису

«Вони отримують великі гроші, але чим займаються — незрозуміло»

Соломон Хамер,

вивчає мови, хоче викладати

голосував за вихід з ЄС, бо розчарований у ньому

Фото:

надане Соломоном Хамером

Соломону 26, він вивчає російську та англійську мови, планує викладати. Поки що займається різним фрілансом, залишаючи час на саморозвиток. Brexit Соломон підтримує.

На його думку, Європейський Союз стає дедалі потужнішим, однак жодна з країн-членів не здатна отримати реальний контроль над ним. З іншого боку, жодної проблеми у тому, аби бути партнерами, він не бачить.

Соломон розмірковує над діями прем’єрки Терези Мей. Спершу вона підтримувала кампанію за ЄС, проте після того, як очолила уряд, була змушена тримати курс, який обрала країна. Тож Соломон сумнівається, що вона докладає всіх зусиль, аби Брекзит таки відбувся.

Другий референдум вважає підривом народної влади.

Коли анонсували рефендум, я не відразу ухвалив рішення. Я захотів розібратися, і зрозуміти, як ЄС працював як організація. І мені видалось, що ця величезна кількість бюрократів та обраних чиновників отримують величезні гроші, а чим вони займаються — не до кінця зрозуміло. Чому ми не можемо сказати: гаразд, ми не є членом Євросоюзу, то тепер давайте підпишемо стільки нових угод, скільки нам хочеться? Я бачу багато проблем в Європі, і якщо Британія залишиться в ЄС, вони нас також поглинуть. Мені здається, що особистий, чи політичний, чи бозна який інтерес Терези Мей — бути з Європою. Зараз кажуть про “Народний референдум”, наче у 2016 голосував не народ. Тож якщо вони знехтують тим голосуванням, постане питання: скільки влади у нас насправді в руках?

Поділитись: