Бумеранг для корупціонерів: у ЄС жорстко критикують поправки до закону е-декларування

Зміни до закону про електронне декларування, що поширюють вимогу декларувати статки на представників громадянського суспільства, продовжують бити бумерангом по українській владі.

25 квітня Рада Євросоюзу – ключовий орган ухвалення рішень в ЄС, який об’єднує всі країни-члени, – ухвалила висновки щодо звіту Європейської рахункової палати про допомогу Україні. В цьому документі країни ЄС «закликають українську владу укріпити процес реформ та уникати кроків назад, наприклад, запропоноване включення неурядових організацій в закон про електронне декларування».

В документі також йдеться про те, що подальше надання допомоги Україні має бути прив’язане до конкретних умов (conditionality), «зокрема у сфері боротьби проти корупції». Очевидно, однією з умов надання підтримки з боку ЄС є припинення підпільної гри з боку деяких представників української влади. Прикладом гри в ЄС також вважають включення представників громадських організацій в закон про е-декларування.

Цими днями жорстка реакція надійшла і від Німеччини – одного з ключових партнерів України в ЄС та країни, що цементує консенсус Євросоюзу щодо санкцій проти Росії.

В розпорядженні Громадського опинився лист Франца Йозефа Юнга,ключового посадовця в правлячій партії Німеччини ХДС / ХСС (Християнсько-демократичний союз / Християнсько-соціальний союз (ХДС/ХСС).

Розлогий лист на дві з половиною сторінки містить критику нового закону та вимогу його переглянути.

«Новий закон щодо розширення обов’язку декларувати свої доходи на громадські організації та журналістів, які борються з корупцією, викликає у нас серйозне занепокоєння», — йдеться в листі. За словами Юнга, закон «може викликати проблеми й мати серйозні наслідки для внутрішнього розвитку України, а також для відносин між Києвом і його західними партнерами».

Закон «ускладнює намагання ЄС, США та міжнародних організацій, що всіма силами намагаються прискорити  процес реформ і модернізації шляхом зміцнення правової держави, зокрема посиленням боротьби з корупцією, надаючи широку підтримку організаціям громадянського суспільства. Погано, якщо в цьому плані наші цілі не збігатимуться», — йдеться у листі.

Також у листі міститься чіткий заклик переглянути норми про внесення представників громадянського суспільства та журналістів у список осіб, що мають декларувати статки. «Закон необхідно якнайшвидше переробити», зокрема, «передивитися всі положення, що обмежують громадянське суспільство в його фактичній і фінансовій дієздатності в рамках боротьби з корупцією», — говорить Юнг.  При цьому формулювання тут досить жорсткі (вживається дієслово sollen – закон «має», «повинен» бути переглянутий, за словами Юнга).

Для того, щоб зрозуміти важливість цього листа,  варто пояснити, ким є його автор – Франц Йозеф Юнг.

Формально Юнг є заступником голови фракції ХДС / ХСС в Бундестазі – німецькому парламенті. У фракції він курує питання зовнішньої політики Німеччини. Німецькі медіа його часто називають «головним творцем зовнішньої політики» (Chef-Außenpolitiker) ХДС/ХСС.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Що думає Німеччина: Сім речей, важливих для України

Для німецької політичної сцени ця позиція дуже важлива. Річ у тім, що зовнішня політика Німеччини сьогодні роздвоєна між офісом канцлера Анґели Меркель та міністерством закордонних справ. МЗС перебуває в руках соціал-демократів – партнера ХДС/ХСС по коаліції, і водночас його політичного конкурента. Позиція соціал-демократів щодо Росії, наприклад, істотно м’якша, ніж позиція Меркель; позиція міністерства закордонних справ загалом також традиційно більш русофільська, ніж позиція офісу канцлера.

Однак, як питання санкцій проти Росії, так і питання оцінки виконання Мінських домовленостей перебуває більше в руках саме Меркель та її найближчого кола.

До цього кола належить і Франц Йозеф Юнг, автор нинішнього листа.

«Юнг є близьким до канцлерки Меркель і істотно впливає на її зовнішню політику», — говорять Громадському джерела, близькі до зовнішньополітичних експертів ХДС/ХСС.

За інформацією з цих джерел, лист Юнга більш-менш відображає позицію правлячої партії. Він не є заявою всієї фракції ХДС/ХСС у Бундестазі, бо для цього треба було би голосувати кожному депутату. Але лист є віддзеркаленням загального настрою у фракції — зокрема, занепокоєння, що реформи в Україні уповільнюються і в деяких сферах здійснюється крок назад.

Це означає, що серед ключових творців зовнішньої політики Німеччини є відверте несприйняття поправок до закону про е-декларування. Їх вважають прихованою атакою на громадянське суспільство та журналістів в Україні.

І це є тривожним дзвіночком для тих представників української влади, які мріють про згортання чи імітацію реформ.