Через шість місяців після перевороту у М’янмі хунта сказала, коли складе повноваження. Це станеться пізніше обіцяного

Де-факто очільник М'янми, лідер військової хунти країни генерал Мін Аунг Хлаїн у Москві, Росія. 23 червня 2021 року
Де-факто очільник М'янми, лідер військової хунти країни генерал Мін Аунг Хлаїн у Москві, Росія. 23 червня 2021 рокуAlexander Zemlianichenko / AP, Pool

Де—факто очільник М’янми після військового перевороту 1 лютого 2021 року генерал Мін Аунг Хлаїн заявив, що до серпня 2023 року в країні відбудуться нові парламентські вибори, після яких владу передадуть цивільним.

Про це повідомляє AFP.

Під час телевізійного звернення 1 серпня — рівно через пів року після перевороту — Аунг Хлаїн заявив, що військові «втілять положення надзвичайного стану до серпня 2023 року», тобто підуть від влади й проведуть вибори.

Лідер хунти пообіцяв, що на вибори допустять представників різних партій. Але не пояснив, чому надзвичайний стан продовжили на півтора року більше обіцяного — після приходу до влади військові сказали, що він завершиться в лютому 2022-го.

26 липня хунта заявила про скасування результатів парламентських виборів 2020 року, нібито виявивши понад 11 мільйонів випадків шахрайства. Саме результати тих виборів і стали приводом для держперевороту 1 лютого.

За офіційними даними, перемогу здобула владна партія «Національна ліга за демократію», яку очолює правозахисниця й політикиня Аун Сан Су Чжі. Але військові з цим не погодилися — попри те, що міжнародні спостерігачі підтвердили результати виборів у М’ямні.

Проти 76-річної Сун Чжі хунта висунула низку звинувачень — зокрема щодо незаконного ввезення рацій та порушення коронавірусних обмежень. Їй загрожує понад десять років за ґратами в разі доведення провини. Також під арештом і низка соратників політикині.

Держпереворот супроводжується постійним протистоянням військових і протестувальників. За даними неурядової Асоціації допомоги політичним в'язням, з початку перевороту понад 5400 людей були арештовані, з них 255 засуджені. У сутичках загинули 940 людей.

Крім того, влада М'янми сповільнила роботу інтернету, а також заблокувала популярні в країні соцмережі та месенджери Facebook, Instagram і WhatsApp, щоб завадити розвитку протестного руху. Водночас YouTube у березні видалив канали військової хунти.

Протягом останніх тижнів, зазначає AFP, великі протести у М’янмі майже не відбуваються. Причина — спалах COVID-19, який почався в середині липня. В ООН вважають, що М’янма може стати «державою-суперпоширювачем» коронавірусу, яка впливатиме на весь регіон.

За офіційними даними, майже 300 тисяч людей у М'янмі хворіли або хворіють на COVID-19, зокрема понад 9300 людей померли. Повністю проти коронавірусу вакцинувалися трохи більш як 1,5 мільйона населення, або майже 3%.

На початку травня 2021 року ООН спрогнозувала, що через наслідки державного перевороту та пандемію коронавірусу у 2022 році майже половина з 54,5-мільйонного населення М'янми може опинитися за межею бідності.