Президент Володимир Зеленський скликав термінове закрите засідання Ради національної безпеки і оборони для «визначення заходів невідкладної належної реакції держави на нові загрози та виклики національній безпеці та обороні країни».

Про це повідомляє пресслужба Офісу президента.

«Змушені констатувати, що останнім часом з'явились ознаки того, що окремі суб’єкти намагаються переглянути ключові частини суспільного договору в Україні, які передбачають нульову толерантність до корупції та будь-якої форми непрозорості в державному управлінні. Це неприпустимо», — йдеться у повідомленні.

В ОП уточнили, що президент запропонує членам РНБО обговорити ситуацію, яка склалася в національній безпеці країни, та ухвалити відповідні рішення.

Зеленському потрібні законопроєкти, які надалі «запобігатимуть виникненню подібних кризових ситуацій». Він їх напрацює і подасть до Верховної Ради як невідкладні.

«Нищівні удари, які завдаються досягненням країни у сфері боротьби та ефективної протидії корупції в Україні, не можуть залишатися поза увагою. Необхідна негайна та жорстка оцінка рішенням окремих суб’єктів, дії яких стають дедалі суспільно небезпечнішими», — зазначено у повідомленні.

Про яке рішення йдеться?

Конституційний суд 28 жовтня оприлюднив рішення за поданням народних депутатів від «Опозиційної платформи — За життя» і «За майбутнє» щодо незаконного збагачення і повноважень антикорупційних органів.

У ньому йдеться про те, що суд визнав неконституційними низку статей закону «Про запобігання корупції», які визначають повноваження НАЗК, а також статтю 366-1 Кримінального кодексу, яка передбачає відповідальність за незаконне збагачення.

Що стосується статті Кримінального кодексу, КС вирішив, що порушення такого штибу «мають бути підставою для інших видів юридичної відповідальності», а кримінальна відповідальність є «надмірним покаранням за вчинення таких правопорушень».

Що означає рішення КС на практиці?

Одна з найбільш відчутних змін — це закриття електронного реєстру декларацій, за який відповідає НАЗК. Адже одна зі статей закону «Про позбавлення корупції», яку визнали неконституційною, стосується доступу громадян до інформації про майно всіх, хто отримує зарплату коштом податків України, пояснив «Українській правді» глава НАЗК Олександр Новіков.

«Рішення Конституційного суду повертає Україну не у 2013 рік, а в 1991-ий, коли взагалі в принципі не існувало ніякого антикорупційного законодавства. Воно повністю скасовує всі механізми запобігання корупції, які були вибудувані за роки незалежності», — вважає він.

Поділитись: