Осінній «курсопад»: Чому дешевшає гривня

Так відбувається щовересня. Торік за той самий проміжок часу долар подорожчав на 52 копійки (з 25,95 до 26,47 гривень), а в 2014 році — на 34 копійки (до 14,18 гривень). У 2015 році сезонність була відсутня через дію жорстких обмежень на рух валюти.

Зазвичай пояснення цьому — початок бізнес-сезону, а отже і зростання серед компаній попиту на валюту. Крім того, в цей час НАК «Нафтогаз», як правило, починав закуповувати імпортоване паливо і різко «збирав» ринкову валюту. Пік осіннього подорожчання припадає зазвичай на листопад — бізнес розраховується за контрактами та закриває звітний рік.

Попри те, що цьогоріч ми знову спостерігаємо вплив сезону, в Національному банку переконані — це ніяка не сезонність, а лише дія тимчасових чинників. У цьому під час брифінгу запевнив заступник голови Національного банку Олег Чурій:

«Останніми тижнями знову почали поширюватись заяви, що курс гривні завжди стрімко девальвує восени, і ця осінь не стане виключенням. Ми таке занепокоєння не поділяємо. Справді, в роботі валютного ринку спостерігається певна сезонність, проте запровадження плаваючого курсоутворення, розвиток валютного ринку і реформування інших секторів економіки дозволять очікувати зменшення сезонності, традиційні осінні чинники відіграють набагато меншу роль».

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖВалютна свобода чи офшор: як Україні не стати криївкою для «чорних кас»​

Нацбанк пояснив вересневу девальвацію «нашаруванням низки факторів», зокрема:

1. Бізнес отримав значний обсяг відшкодування ПДВ, а отже у нього з'явилася зайва гривня і відпала потреба продавати валюту.

2. Навпаки, компанії почали купувати її, зокрема для виплати дивідендів іноземним інвесторам.

3. Сезонність проявила себе, як психологічний чинник: і населення, і компанії чекали осінньої девальвації, тому почали скуповувати валюту, чим викликали її подорожчання (причинно-наслідкове коло замкнулося).

У Нацбанку переконані, що подальшого падіння гривні не відбуватиметься, адже фундаментальні фактори, від яких залежить курс, досить сприятливі.

Більше 80% іноземної валюти забезпечують підприємства-експортери гірничої металургії та аграрні компанії, а ціни на їхню продукцію цього року не дають приводів для хвилювань: сталь подорожчала на 57%, порівняно з аналогічним періодом 2016 року, залізна руда — на 29%, а пшениця — на 10%.

До того ж, цього року «Нафтогаз» поступово розраховується з іноземними постачальниками і не шокуватиме валютний ринок великими закупівлями. З іншого боку, восени іноземні покупці почнуть розраховуватись з українськими аграріями за цьогорічний врожай. Отже, проблем виникнути не повинно.

Але, навіть якщо ринок сам не дасть собі раду з утриманням курсу на поточному рівні, НБУ обіцяє підтримати національну валюту. Наприкінці серпня регулятор вже продав $51 мільйон з резервів, ще близько $100 мільйонів на збереження стабільності пішло у вересні.

Чурій нагадав, що наразі міжнародні резерви складають $18 мільярдів — цього достатньо для проведення інтервенцій НБУ на валютному ринку в разі потреби. Крім того, до кінця року Україна очікує отримати $1.9 мільярдів від МВФ, а також залучити кошти за рахунок випуску зовнішніх державних облігацій (поки невідомо в якому об'ємі) — все це дозволить закінчити рік з $20 мільярдами у резервах.

Нагадаємо, проект бюджету на 2018 рік, що був нещодавно презентований Мінфіном, розрахований на середніьорічний курс 29,3 грн за долар (прогноз в бюджеті на поточний рік складав 27,2 грн за долар).

Підписуйтесь на наш канал у Telegram