Чому вибухають міномети «Молот»?

Троє загиблих і дев'ятеро поранених військових — результат навчань на Рівненському полігоні. Військові 15 окремого гірсько-піхотного батальйону, який входить до складу 128-ї окремої гірсько-піхотної бригади, 6 липня підірвалися під час випробування міномета «Молот». Того ж дня президент Петро Порошенко заборонив використовувати ці міномети до з'ясування причин вибуху, наказавши міністру оборони Степанові Полтораку та начальнику Генштабу Вікторові Муженку провести розслідування і через тиждень доповісти про результати.

Що не так з «Молотами» — розбиралося Громадське.

Основною версією вибуху міномета в Міністерстві оборони назвали недбалість.

«Наразі розглядається декілька версій, які призвели до надзвичайної події. Основною версією є порушення заходів безпеки під час проведення навчань», — ідеться на сайті відомства.

На полігон вирушила оперативна група на чолі із заступником міністра. 7 липня на Закарпатті оголосили Днем жалоби, щоб вшанувати пам'ять загиблих військових. В обласній адміністрації назвали їхні імена:

• Капітан Тихоновський Валерій Тимофійович, командир мінометної батареї військової частини А1778, 1978 року народження.
• Солдат Власов Дмитро Олегович, старший навідник міномету 1 мінометного взводу мінометної батареї військової частини А1778, 1996 року народження.
• Солдат Пишкар Юрій Юрійович, майстер – номер обслуги 1 мінометного взводу мінометної батареї військової частини А1778, 1975 року народження.

«Молот» вибухає не вперше

Журналістка і координаторка «Медійної ініціативи за права людини» Ольга Решетилова повідомляє, що з того часу, як «Молот» почали використовувати (з 2016 року), військові гинуть не вперше.

25 липня 2016 року на полігоні «Широкий лан» саме через вибух міномета «Молот» загинув військовий. Тоді в Збройних силах стверджували, що міномет зарядили несправною міною.

У листопаді 2016-го в селищі Новомиколаївка Донецької області загинули двоє бійців батальйону «Айдар» — теж через вибух «Молота».

У березні 2017 року від підриву цього ж міномета  під Авдіївкою загинули троє українських військових.

Звідки взявся «Молот» і що з ним не так

Міномети М 120-15 «Молот» замовили заводу «Маяк» у Києві ще в травні 2015 року. Потрібен був український аналог радянського міномета — 2С12 «Сані». Тоді ж, у серпні 2015 року  виготовили перші зразки. Ціна міномета — 480 тисяч гривень. «Молоти» презентували на Міжнародній виставці «Зброя та безпека-2015». Уже в березні 2016 року першу партію нових мінометів передали до ЗСУ.

Як пояснив Громадському Тарас Чмут, колишній морських піхотинець, а нині — керівник правління ГО «Український мілітарний центр», для розробки, тестування, експертиз і випробувань зброї необхідно рік-два. Натомість «Молоти» з'явилися на озброєнні дуже швидко:

«Очевидно, хтось поспішав. Вони погано виконані. Це і погані шви, і різьба, і фарбування, і як болти закручені. До того ж є інформація, що і метал для них не відповідний — сплави не зовсім відповідають типу зброї. Але це треба перевіряти. Це ті самі «Сані», тільки українські».

До того ж, як пояснює Чмут, є проблеми з використанням старих боєприпасів:

«У нас усі міни старі радянські. Я коли воював, були 60-х і 70-х років. Вони не псуються, на якість снаряду це не впливає, але там є така маленька пружинка — вона старіє. Через цю несправність міна може розірватися, не вийшовши із самого міномета, всередині».

Ще два роки тому, у 2016-му військові, які працювали з «Молотами», вбачали проблеми і небезпеку саме в його недосконалості. Мовляв, зразок неякісний і потребує доопрацювання, перш ніж його використовувати.

Костянтин Ільченко — молодший сержант 57-ї окремої мотопіхотної бригади ЗСУ, який тепер очолює Зайцевську військово-цивільну адміністрацію в Донецькій області, у 2016-му  розповідав, що втратив товариша по службі саме через несправність «Молота».

Якими будуть наслідки

«Погані міномети чи хороші, я не можу сказати, доки не буде проведена експертиза, — сказав у коментарі Громадському речник оперативного командування «Захід» Анатолій Прошин. —Буде проведена і експертиза по металу, треба чекати висновок, щоб дізнатися, поганий метал чи боєприпаси. Навчання вже призупинили, працює експертна комісія».

Водночас генеральний директор державного концерну Укроборонпром Павло Букін заявив, що на сьогоднішній день альтернативи «Молотам» немає: «У будь-якому разі його треба було робити і використовувати в ЗСУ».

Він також порадив дочекатися на результати експертизи, як засвідчать, що саме стало причиною трагедії на Рівненському полігоні.

Чи будуть «Молоти» зняті з виробництва, говорити зарано. Але очевидно, що їх необхідно доробляти, каже Тарас Чмут:

«Зброя українській армії завжди потрібна, а сьогодні особливо. Але ці «Молоти», якщо вони викликають питання, треба знімати з виробництва і доробляти, тестувати і прибирати всі недоліки. До того ними не можна користуватися».