Лісова пожежа у зоні відчуження поблизу Чорнобильської АЕС, Україна, 10 квітня 2020 року
Фото:

EPA-EFE / STR

У Чорнобильській зоні відчуження 4 квітня виникла пожежа на площі 20 гектарів. Рятувальникам знадобилося 10 днів, щоб загасити відкритий вогонь і знадобиться ще декілька днів, аби погасити тління. Втім, у Держслужбі з надзвичайних ситуацій запевняють, що радіаційний фон у Києві в межах норми. hromadske разом з експертами розбиралось, чому пожежі продовжуватимуться та які наслідки можуть бути.

Чому стала можлива така пожежа

Поліція наразі підозрює двох чоловіків у підпалі, розповів hromadske речник МВС Артем Шевченко. Але є підозри, що могли бути інші особи, які проникли в зону відчуження: «Ця пожежа була незвичайна тим, що було декілька осередків у багатьох місцях. Поки припущення, що могла діяти група осіб». 

Зміни клімату, а саме безсніжна зима, осушені землі, зниження рівня підземних вод стали сприятливими умовами для виникнення пожежі, вважає член вченої ради Інституту геохімії навколишнього середовища НАН України Євген Яковлев.

«Ми маємо малу зволоженість ґрунтів. Крім того, на Поліссі ґрунти мають торф’яний склад. Вони погано затушуються і тліють. Вони здатні до відновлення вогнища. Довжина осушувальних каналів учетверо більша, ніж довжина річок. Таким чином є дефіцит вологи», — пояснив Яковлев.

Зона відчуження завжди горіла, але цьогоріч склалися унікальні умови, тому всі наземні екосистеми перетворились у потенційне багаття, каже еколог Чорнобильського заповідника Денис Вишневський. Погоджується, що на пожежу вплинула тепла зима і Михайло Байтала, начальник управління з питань забезпечення бар’єрної функції зони відчуження. Він розповів, що цьогоріч близько півтора кілометра з обох сторін річок Вуж і Прип’ять була суха трава. Тому з вітром 10-18 метрів на секунду пожежа могла швидко поширюватись.

Лісова пожежа у зоні відчуження поблизу Чорнобильської АЕС, Україна, 10 квітня 2020 року
Фото:

EPA-EFE / STR

Чому так довго гасили вогонь

Крім сухої землі, заважав погасити пожежу вітер, який тричі змінювався, пояснив Байтала: «Ми мали погасити її 4 дні тому, зранку розвернувся вітер і пішов в іншу сторону. Фронт пожежі (найбільш рухома частина пожежі — ред.) — 18 кілометрів. З вітром більше ніж 5 метрів у секунду дуже важко зупинити вогонь».

Що потрібно відновлювати

Наразі немає точних підрахунків збитків від пожежі. Але експерти вже почали аналізувати, скільки втрачено лісу, тварин і рослин. 

«Ми тільки почали цей процес, бо техніка (рятувальників — ред.) ще працює на території зони відчуження і заповідника. Наші фахівці проводять перші польові обстеження, щоб зрозуміти, які категорії земель заповідника постраждали та наскільки. Говорити про збитки поки що зарано», — розповів еколог Чорнобильського заповідника Денис Вишневський.

Найближчим часом на сайті заповідника повідомлять, як охочі можуть їм допомогти, щоб компенсувати шкоду, яку завдала пожежа. 

Директор агенції «Чорнобиль тур» (Chernobyl TOUR) Ярослав Ємельяненко розповів, що через пожежу понад 30% туристичних локацій втрачено повністю: це поліські села і навіть деякі металеві конструкції. Імовірно, частину локацій відновлять з використанням сучасних технологій. 

Крім того, від пожежі втекли великі тварини, зокрема коні Пржевальського. Згодом вони повернулись, але вже на обгорілу місцевість, де немає їжі.

«Основні локації не зачеплені. Містечко Чорнобиль, режимне, в якому працюють робітники, містечко Чорнобиль-2, військове, де розташована радіолокаційна станція… Місто Прип’ять, у ньому буквально по межі пройшов вогонь», — зазначив Ємельяненко.

Лісова пожежа у Котовському лісництві біля села Володимирівка в Чорнобильській зоні відчуження, 5 квітня 2020 року
Фото:

EPA-EFE/YAROSLAV YEMELIANENKO

Небезпека наслідків пожеж для людей

«Коли гаситься пожежа у зоні відчуження, радіація підвищена саме там, де гасять пожежу. Для вимірювання радіації є тисячі датчиків, які перевіряють ґрунт, воду. Оперативна група з радіометрами також виїжджає на місце та вимірює радіацію на місці пожежі. Пожежник може працювати у цій зоні 10 годин. Далі мінятися», — каже Михайло Байтала, начальник управління з питань забезпечення бар’єрної функції зони відчуження.

За його словами, пожежники мають респіратори, маски та шоломи. Після роботи в зоні відчуження у пожежників у спеціальній клініці перевіряють дозу радіоактивного випромінювання. 

«Наразі жоден рятувальник не отримав критичної дози», — сказав Байтала.

Інформаційна гігієна не менш важлива за особисту. Ми працюємо навіть в умовах карантину і піклуємось про новини, які ви отримуєте! Підтримайте нас на Спільнокошті! Підтримайте незалежну журналістику!

Для жителів Києва загрозливої дози радіоактивного випромінювання немає. Радіонукліди вже осіли та не мають такої небезпеки, як у перші роки після катастрофи на ЧАЕС. Втім, у Києві можуть бути відчутні запахи горіння.

«У порівнянні з фоновими рівнями забруднення у Києві ми можемо мати у тисячі раз більше забруднення, але воно все одно буде менше небезпечних рівнів», — пояснив завідувач відділу інформатики навколишнього середовища НАН України Іван Ковалець.

Лісова пожежа у зоні відчуження поблизу Чорнобильської АЕС, Україна, 10 квітня 2020 року
Фото:

EPA-EFE / STR

Чому пожежі продовжуватимуться і що з цим робити

Пожежі будуть продовжуватися, зокрема, через зміни клімату: води стає менше, стає більш сухо, пояснюють екологи.

Та вже зараз потрібно створювати нову стратегію реагування на пожежі, тому що вогонь має більшу інтенсивність, вважає Денис Вишневський, еколог Чорнобильського заповідника: «Мене дивує страшна динаміка — швидкість поширення вогню. Його динамічність була сильніша, ніж реакція відповідних служб. Пожежа буде ефективним кейсом, який потрібно розібрати та виробити з нього нове бачення протипожежної безпеки у зоні відчуження. Те, що ми побачили, більше схоже на пожежу у південній частині України. Ми вже бачимо, що зміни клімату стосуються і зони відчуження, і всієї країни».

Лісова пожежа у зоні відчуження поблизу Чорнобильської АЕС, Україна, 10 квітня 2020 року
Фото:

EPA-EFE / STR

Крім того, начальник управління з питань забезпечення бар’єрної функції зони відчуження Михайло Байтала пояснив, що для запобігання та боротьби з пожежами потрібно створювати протипожежні розриви у лісах, протипожежні водоймища, встановлювати «вишки» для спостереження, а для цього необхідне державне фінансування.

Завідувач відділу інформатики навколишнього середовища НАН України Іван Ковалець наголосив, що на радіаційний фон не вплине збільшення пожеж. Також від пожеж не мають постраждати могильники радіоактивних відходів, бо вони вже під шаром ґрунту.

«Найбільша катастрофа від пожеж — це те, що страждають люди, які там перебувають», — наголошує науковець.

Поділитись: