За два дні до дедлайну: чи спростило НАЗК життя антикорупціонерам?
У середу 28 березня члени Національного агентства з питань запобігання корупції обрали голову відомства замість Наталії Корчак, дворічна каденція якої закінчилася. Ним став Олександр Мангул, колишній голова Мелітопольської райдержадміністрації, який в Агентстві працює лише 2 місяці.
Уже наступного дня, Нацагентство ухвалило роз’яснення про те, хто з громадських активістів повинен подавати електронні декларації у відповідності до закону про запобігання корупції. Зробили це за два дні до крайньої дати подачі звітності.
Роз'яснення НАЗК: триєдиний декларант
В офіційному роз'ясненні, яке займає вісім сторінок, ідеться, що декларуватися мають фізичні особи, які відповідають усім трьом критеріям, перерахованим у статті 3 Закону «Про запобігання корупції».
Це має бути особа, яка одночасно:
- отримує кошти або майно в межах реалізації технічної або іншої допомоги у сфері запобігання корупції;
- регулярно долучається до впровадження стандартів у сфері антикорупційної політики та бере участь у формуванні, реалізації такої політики;
- є керівником або входить до складу органів управління антикорупційних громадських об’єднань або ж непідприємницьких товариств.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ 5 скандалів НАЗК: чим запам'яталася очільниця агентства Наталія Корчак
Колишня голова НАЗК Наталія Корчак під час позачергового засідання комісії, Київ, 28 березня 2018 року Фото: Дмитро Реплянчук/Громадське
У першій частині Агентство пояснює, що слід вважати «антикорупційною діяльністю»:
- допомога при розробці антикорупційних нормативно-правових актів
- організація чи участь у тренінгах антикорупційного спрямування
- виявлення та інформування правоохоронних органів про корупційні зловживання
- аналітичні звіти щодо стану корупції та надання пропозицій щодо покращення процесу запобігання та протидії корупції тощо.
Утім, цей перелік не вичерпний, адже слово «тощо» в кінці списку залишає багато варіантів для тих, хто шукає, як підв'язати антикорупціонера під декларування.
Чіткіше НАЗК роз'яснює, що слід вважати «технічною допомогою». Ідеться про гроші міжнародних організацій, які офіційно зареєстровані в Міністерстві економічного розвитку і торгівлі. Перелік проектів можна знайти на сайті МЕРТ. У списку їх більш ніж 100, отримувачі — здебільшого державні структури. Антикорупційні організації згадуються значно рідше. Наприклад, Transparency International Україна фігурує в 4 проектах, а Центр протидії корупції — в одному.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ Попався, жучку, панові в ручку: що буде, якщо влада не скасує декларування для антикорупціонерів
Голова НАЗК Олександр Мангул під час позачергового засідання комісії, Київ, 28 березня 2018 року Фото: Дмитро Реплянчук/Громадське
Не вартий паперу, на якому написаний
Офіційне роз'яснення Агентства могло суттєво скоротити число декларантів, якби воно відповідало закону. Колишній член НАЗК Руслан Рябошапка пояснює: народні депутати, вносячи зміни до законодавства, мали на увазі не одну особу, об'єднану трьома ознаками, а саме ті три категорії, які зазначені в законі. Бо 45 стаття антикорупційного закону виокремлює одну із категорій — осіб, які ввійшли до керівних органів антикорупційних громадських організацій. А це означає — ніякої «триєдності».
«НАЗК маніпулює законодавством для того щоб «пом'якшити» наслідки саботажу невиконання українською владою зобов'язань перед міжнародними партнерами. Тому суди керуватимуться законом, а не думкою НАЗК, яка суперечить цьому закону та формується не на підставі правових норм, а політичної доцільності», — каже Руслан Рябошапка.
Політична доцільність продиктована тиском Заходу. Водночас схоже, що в посольствах краще розуміють ситуацію, ніж в Агентстві. Там не зітхнули з полегшенням після офіційного роз’яснення НАЗК: за кілька годин представники країн Великої сімки закликали народних депутатів на найближчій сесії скасувати декларування для антикорупціонерів або відтермінувати його. А також ухвалити тимчасове положення про звільнення від відповідальності активістів, які не подали декларацію до 1 квітня.
- Поділитися: