Ця шаблезуба кішка була такою великою, що з легкістю полювала на носорогів. Її останки знайшли у Північній Америці
Приблизно п’ять—дев’ять мільйонів років тому на території Північної Америки жила шаблезуба кішка, вага якої могла становити понад 270 кілограмів. Це новий вид цих тварин — ймовірно, найбільший із відомих на сьогодні. Його знайшли науковці зі США.
Представники родини котячих — як-от леви, гепарди тощо — вважаються одними з головних хижаків у сучасних екосистемах. Імовірно, таку ж роль котячі відігравали й у доісторичні часи, але нам мало відомо про те, як багато видів цих тварин тоді було.
Дослідники Джон Оркутт із Ґонзаґського університету (штат Вашингтон) і Джонатан Калід з Університету штату Огайо змогли встановити новий вид шаблезубих котів (підродина Махайродові роду котячих), порівнявши між собою некласифіковані рештки.
Ідеться про плечову кістку невідомого кота, яка тривалий час зберігалася в Музеї історії природи та культури Орегонського університету. Оркутт знайшов її ще під час навчання в аспірантурі й уже тоді зацікавився, до якого виду котячих вона належить.
Щоб це зробити, Оркутт разом із Калідом шукали інші кістки, опис і характеристики яких збігалися з плечовою кісткою з Орегона. Їм вдалося знайти загалом сім викопних решток — переважно плечові кістки, але одного разу трапився й зуб із рештками щелепи.
Далі за допомогою спеціального програмного забезпечення науковці проаналізували подібності між відібраними зразками — а також, що не менш важливо, характерні відмінності від інших видів котячих.
Щоб підтвердити, що плечова кістка дозволяє відрізнити один вид від іншого, Оркутт і Калід також відтворили цифрові моделі плечових кісток сучасних котячих (левів, пум, пантер, ягуарів і тигрів) — кожен із видів можна було чітко розрізнити за цією кісткою.
Тепер дослідники могли підрахувати приблизний розмір виявленого ними виду. Для порівняння: найбільша плечова кістка, яку вони знайшли, була понад пів метра в довжину, тоді як у левів вона завдовжки десь трохи більш як 30 сантиметрів.
Зуб свідчив про те, що кіт належав до підродини Махайродових, тобто був шаблезубим. А оскільки в Північній Америці кілька мільйонів років тому водилися носороги й кіт був достатньо великим, щоб на них полювати, вони цілком могли бути здобиччю цього виду.
Оркутт і Калід стверджують, що їхнє дослідження, по-перше, доводить можливість встановлення нового виду котячих лише за плечовою кісткою, а по-друге, порушує «цікаве палеологічне питання».
«Відомо, що великі коти водилися в Європі, Азії та Африці; тепер ми маємо такого й у Північній Америці. Бачимо цікаву модель або повторення на кожному континенті незалежної еволюції великих тварин — доволі специфічного виду полювання, — або ж існування предка великого шаблезубого кота, який поширився на всіх континентах», — пояснює Калід.
Дослідження було оприлюднене 3 травня в науковому виданні Journal of Mammalian Evolution.
- Поділитися: