Концерт на «Інтері»: «Ніколи знову» чи «Можем повторить»?

Чому він там опинився, та скільки українців називають 9 травня важливим святом – дізнавалося Громадське.

Святковий концерт

Напередодні спеціального ефіру телеканалу «Інтер», присвяченого Дню перемоги, ультраправа партія «Національний корпус» на своїй Фейсбук-сторінці опублікувала уривок записаного заздалегідь святкового концерту. На ньому ведучий Андрій Доманський, підводячись до чергового номеру каже:

«Сьогодні ми не можемо дозволити, щоб вулиці наших міст називали іменами фашистських злочинців, а їхні портрети безкарно проносили у факельних ходах нашою столицею, де кожен метр политий кров'ю співгромадян».

9-го травня «Національний корпус» влаштував акцію протесту під офісом телеканалу. Втім, вона не завадила трансляції концерту, з якого, попри вимоги протестувальників, так і не вилучили «пропагандистські», на їхню думку, заклики.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ Тисячі учасників та адмінпротоколи за символіку СРСР: як «Безсмертний полк» пройшов регіонами України

У Києві під офісом телеканалу «Інтер» кілька десятків представників «Національного корпусу» вимагали вилучити із запису концерту до 9 травня «пропагандистські заяви ведучих», прибрати з ефіру концерт та позбавити телеканал ліценції за антиукраїнську редакційну політику, Київ, 9 травня 2018 року Фото: Богдан Кутєпов/ГромадськеПравоохоронці чергують під офісом телеканалу «Інтер», Київ, 9 травня 2018 року Фото: Богдан Кутєпов/Громадське

Інший мітинг, вже під стінами новинного продакшну «Інтера», влаштували представники громадської організації «Вільні люди». Під час нього на сходи будівлі кинули коктейль «Молотова».

Наступного дня «Національний корпус» продовжив вимагати зміни редакційної політики «Інтера», влаштувавши пікет під маєтком Сергія Льовочкіна – одного зі співвласників телеканалу. А Національна рада з питань телебачення і радіомовлення пообіцяла перевірити ефір телеканалу.

ДИВІТЬСЯ ТАКОЖ: У Києві відбулась акція «Безсмертного полку» до 9 травня (ФОТОРЕПОРТАЖ)

Сутички між представниками «Національного корпусу» та правоохоронцями біля будинку співвласника телеканалу «Інтер» Сергія Льовочкіна, Конча-Заспа, 10 травня 2018 року.  «Нацкорпус» заявив про довгострокову акцію проти телеканалу «Інтер». Сам Льовочкін напередодні заявив, що «ніхто не може відібрати 9 травня» Фото: Національний корпус

Під патронатом президента

Риторика святкових концертів «Інтера», присвячених 9-му травню, в останні роки йде у розріз із офіційною позицією української влади. Президент Петро Порошенко з 2015-го року намагається привчити українців відзначати річницю перемоги над нацизмом 8 травня – в міжнародний День пам’яті та примирення.

Раніше президент акцентував на ролі українців у антигітлерівській коаліції і на величезних втратах під час Другої світової війни, та заочно дискутував з Володимиром Путіним.

Цього року Петро Порошенко почав протиставляти День примирення Дню перемоги:

«Кілька поколінь українців виросли на ретельно відретушованій версії «Вєлікай Атєчєствєннай вайни». За 27 років Незалежності ми нічого не забули. Але натомість відкрили багато нових сторінок цієї трагічної історії, які раніше від нас старанно приховувались, – сказав Порошенко. Після чого підкреслив, що в Україні та Росії по-різному бачать та відзначають одну й ту ж дату. — У них цю війну виграв Сталін, а за нашою версією – народ. Вони святкують у мілітарному угарі, а ми відзначаємо ці дні разом з усією Європою. Ми кажемо: «Ніколи знову». А вони: «Можем повторить».

Ми кажемо: «Ніколи знову». А вони: «Можем повторить». Лише вдумаймось, наскільки ж по-різному ми бачимо і відзначаємо одну й ту ж дату. У них цю війну виграв Сталін, а за нашою версією – народ. pic.twitter.com/c7VSA4HdxT

— Петро Порошенко (@poroshenko) May 9, 2018

8-е чи 9-е?

«Інтер» – останній з великих телеканалів продовжує підтримувати традицію тематичних ефірів 9 травня. Їхня популярність серед масової аудиторії залишається стабільною – за останні чотири роки рейтинги цих концертів коливалися в межах 23-26%. Цьогорічний – «Перемога. Одна на всіх» — дивилися понад 24% від усіх повнолітніх телеглядачів країни, свідчать дані телевізійної панелі Nielsen.

Соціологи, з якими поспілкувалося Громадське, відзначають: в цілому ставлення до 9 травня як до важливого свята, не змінилося з 2013 року. Як розповідає директор КМІС Володимир Паніотто, у 2010 році День перемоги, як найулюбленіше свято вказали 58% респондентів. Потім ця цифра зменшувалася з року в рік. У 2018 це свято обрали 31% опитаних.

Паніотто відмічає, що на цифри впливає регіон, де проводилося опитування: більшість обирали День перемоги улюбленим святом на сході та півдні, меншість — у центрі та на заході.

Також на цифри впливає і вік респондентів — більшість любителів цього свята серед людей віком від 60 років. Серед молоді від 18 до 39 років важливим його назвали 25%. Це підтверджує і рейтинг тематичних ефірів каналу «Інтер». Серед «прогресивної», з точки зору рекламодавців, аудиторії мешканців великих міст віком від 18 до 54 років вони популярні значно менше, ніж серед масової. Наприклад, цьогоріч частка глядачів концерту серед них була всього 13%, при чому показ фільму «Кіборги» на «1+1» у цей же час зібрав 13,1% глядачів.

Найбільше любителів свята Дня перемоги серед людей віком від 60 років (на фото — учасники акції «Безсмертний полк» у Києві в Парку Слави, 9 травня 2018 року) Фото: Богдан Кутєпов/Громадське

Заступник директора соціологічної групи «Рейтинг» Любомир Мисів каже, що з 2013 року кількість людей, які святкують 9 травня вдома чи беруть участь у святкових заходах, зменшується. Утім, тиж, хто вважають 9 травня важливим святом особисто для себе, стабільно багато — 80%.

«Чіткого пояснення, що сьогодні означає день 9-го травня, немає. Якщо це свято, то як можна святкувати смерті мільйонів людей, яких використали як гарматне м’ясо? Напевно, це день скорботи і пам’яті. Але проблема в тому, що багато людей цього не розуміють, а пенсіонерам важко вийти з тієї реальності, яка існує для них з часів СРСР. Цим людям тривалий час укладали ідею перемоги і «праздника со слезами на глазах». Останні роки – це гасла ностальгійні, символіка. «Інтер» і подібні медіа тільки підживлюють бажання людей жити спогадами», – вважає філософ Тарас Лютий, викладач Києво-Могилянської академії.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ Велика депортація народів: як виживали у засланні

Попри все, 8 травня поки що не сприймається українцями на тому ж рівні, що й 9. За словами Паніотто, опитування 2015 року показало, що 78% не бажають перенесення святкування на 8 травня, адже 9-те вони вважають важливішим днем.

«Це свято ще нове, тому ставлення до нього неоднозначне. Можливо, згодом до нього звикнуть і воно замінить 9 травня, але на це потрібен час — не рік і не два, і навіть не п’ять», — підсумовує Любомир Мисів.

Урочисті заходи з нагоди річниці перемоги над нацизмом у Другій світовій війні, Щастя, Луганська область, 9 травня 2018 року Фото: Анастасія Власова/Громадське