Діти Максима народилися під час війни. Вони жили у прифронтовому Зайцевому під обстрілами. Під час одного із них донька Настя дуже злякалася. Після цього у дівчинки почалися психологічні проблеми — вона замкнулася в собі, боялася військових та важкої техніки, часто вередувала. Через якийсь час потрапила в реанімацію, де лікарі поставили діагноз — цукровий діабет.

Батько переконаний, що однією з причин хвороби став стрес, якого дитина зазнала під час бойових дій. Тепер ін'єкції інсуліну чотири рази на добу — частина її життя. Єдина допомога від держави, яку отримує родина, — пенсія з інвалідності та безкоштовний інсулін. Ніякої іншої підтримки, зокрема психологічної, дітям не надали досі.

За даними ООН, наразі близько півмільйона дітей з Донбасу потребують комплексної гуманітарної та психосоціальної підтримки. Натомість лише близько 30 тисяч офіційно отримали статус дітей, постраждалих від збройного конфлікту, який поки що не надає жодних пільг.

«Що думає держава, я не знаю. Бо я ніколи не чув від держави слово «діти», — каже батько Максим.

Поділитись: