УКРАЇНА

«Договорняк»: що треба знати про корупційний скандал в українському футболі

25 травня, 2018 13:13
УКРАЇНА/«Договорняк»: що треба знати про корупційний скандал в українському футболі
Зберегти
Вигляд
lead
Три роки українських уболівальників ошукували: футболісти, арбітри, а також власники клубів домовлялися про результати матчів заздалегідь, заробляючи на цьому шалені гроші.

328 підозроюваних, 57 кримінальних правопорушень та 5 злочинних угрупувань — такі цифри Національна поліція озвучила під час прес-конференції 22 травня на тему «договірних» матчів у футболі. Футбольні фани шоковані — у махінації залучені 35 із 52 професіональних футбольних клубів — 67 відсотків українського футболу.

Громадське розповідає, чому ці цифри мають значення та що буде далі з українським футболом.

Що сталося

22 травня працівники поліції влаштували близько 40 обшуків підозрюваних за двома статтями Кримінального кодексу: підкуп особи, яка надає публічні послуги (стаття 68-3) та протиправний вплив на результати офіційних спортивних змагань (стаття 369-3). Максимальне покарання за такі злочини — ув'язнення до 5 років.

Правоохоронці стверджують: боролися із подібним явищем уперше, загалом розслідування тривало близько року. Фактично викриття «договірних» футбольних матчів почалося 12 грудня 2016-го року. Тоді Федерація футболу України призначила італійця Франческо Баранка очільником Комітету етики та чесної гри. Саме цей підрозділ футбольної асоціації і розслідує подібні матчі із «дивними» результатами.

Під підозрою — представники 35 з 52 професіональних футбольних клубів України. Серед них — футболісти, тренери, адміністратори команд, президенти клубів та сторонні посередники.

Спортивне видання FootballHub вважає, що в списку фігурантів розслідування екс-тренер «Маріуполя» Олександр Севидов, тренер МФК «Миколаїв» Руслан Забранський, арбітри Віктор Арановський, Олександр Павлюк та Олександр Сахно, а також півзахисник «Балкан» Олександр Райчев.

Примітно, що список МВС клубів із заплямованою репутацією містить аж п'ять команд найвищого дивізіону — донецький «Олімпік», «Олександрія», кропивницька «Зірка», луганська «Зоря» та полтавська «Ворскла».

Проте список команд неповний, вважає головний редактор програми «Профутбол» Володимир Зверов:

«Розумію здивування «Олександрії». Їхня основна команда ніколи не мала жодних претензій, а от U-21, схоже, мутили воду неодноразово. Вважаю, що такі моменти варто було пояснити. Як і пояснити рівень «залученості» таких клубів як «Ворскла» і «Зоря», яким скоро в Єврокубки. До чого тут клуби, коли на конкретних гравців конкретно виходили зі сторони? А клуби навпаки займалися чисткою», — написав він у Facebook.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Як Київ готується до фіналів Ліги чемпіонів

Окрім цього, спортивний журналіст здивований відсутністю в списку «підозрілих» команд — «Маріуполя» та рівненського «Вереса». Адже, приміром, луганська «Зоря» в грудні 2015-го року виключила зі свого юніорського складу 11 футболістів, які зізналися в участі в «договірних» матчах.

Правоохоронці не розголошують деталей слідства та обіцяють, що процес доведення до суду буде нетривалим, адже доказів достатньо.

Зокрема, на прес-конференції продемонстрували оперативне відео домовленостей  щодо ігор «Миколаїв» — «Геліос» та ПФК «Суми» — «Волинь», що відбулися в Першій лізі весною 2018-го року.

«Футбольний бізнес» приносив організаторам «замовних» матчів значні прибутки. У грі на тоталізаторі зловмисники заробляли до 5 мільйонів доларів на рік. Тому для власного збагачення організатори робили все, аби матч закінчився з необхідним їм результатом: від підкупу гравців, арбітрів, власників клубів до залякування та погроз. Суми «винагород» за перемогу в матчі або «нічию» коливалися від 30 до 100 тисяч гривень», — розповів журналістам заступник голови Нацполіції Ігор Купранець.

Голова комітету ФФУ з етики та чесної гри Франческо Баранка під час конгресу Федерації футболу України, Київ, 14 квітня 2017 року Фото: Олександр Синиця/УНІАН

Що таке «договірний матч»

Більшість матчів під підозрою — це ігри з фіксованим результатом. Це означає, що кінцевий результат протистояння був відомим ще до його початку. Здебільшого, для гри на тоталізаторі.

Схема виглядає так: зловмисники кооперуються з учасниками матчу (або ж самі організатори і є учасниками матчу) та домовляються про майбутні футбольні події. Наприклад, про так званий «тотал голів» — підсумкову кількість забитих у грі м'ячів. Скажімо, популярна у букмекерів ставка ТБ 2,5 (тотал більше 2,5) означає, що у грі заб'ють не менше 3 м'ячів.

Домовляються з представниками обох команд або ж з арбітром. За виконання умов виконавці отримують від організатора грошову винагороду. Водночас потрапляють «на зашморг», стаючи жертвами подальшого шантажу та продовжуючи грати «на контору».

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ «Реал» — «Ліверпуль»: 5 фактів про команди київського фіналу Ліги чемпіонів

Організатор схеми заробляє, знаючи про майбутній фіксований результат матчів. Проводить серію транзакцій зі ставками на ринках букмекерських контор та тоталізаторів, які здебільшого розташовані в Азії. Часом ставки сягають 100 тисяч доларів. У підсумку ставка перемножується на букмекерський коефіцієнт та повертається організатору в сумі кількасот тисячного виграшу.

«Це все почалося близько трьох років тому. Ми помітили закономірність, що матчі деяких команд є доволі схожими. Наприклад, бувало, що сильніша команда виграє в слабшої 1:0, а в другому таймі перестає грати, пропускає 2 м'ячі і програє.

Люди, які стежать за букмекерськими ставками, стверджували, що це не просто так. Адже виходить дивна ситуація: коли грає, наприклад «Динамо» і «Шахтар», то люди приблизно в рівних частинах ставлять як на одну, так і на іншу команду. Водночас коли відбувається матч рівних за силою, умовних «Олімпіка» та «Говерли», то 90 відсотків усіх гравців ставить на одну команду», — описує механізм «договірних» матчів головний редактор програми «Профутбол» Володимир Зверов.

Як розслідуються «договорняки» в Україні

Обговорення договірних матчів в Україні розпочалося у 2015-му році. Тоді вже згаданий головний редактор програми «Профутбол» Володимир Зверов зняв розслідування під назвою «Гра без правил» про явище «гри на контору» в Україні.

Фігурантом того матеріалу було кілька професіональних футбольних клубів України, зокрема й донецький «Олімпік». Керівник клубу Владислав Гельзін звинуватив спортивну редакцію «1+1» в заангажованості та навіть перейшов на особисті образи. Щоправда, згодом виявилося, що журналісти таки мали рацію. Щойно «Олімпік» отримав право грати в Лізі Європи, як в УЄФА та ФФУ заявили: 12 матчів донецького клубу перебувають під підозрою.

Перша зустріч у відбірковому раунді фіналу Ліги Європи УЄФА між донецьким клубом Олімпік та грецькою командою ПАОК із міста Салоніки, Київ, 27 липня 2017 року Фото: EPA/SERGEY DOLZHENKO

Розслідування продовжили у ФФУ, однак документи щодо деяких підозрілих матчів губилися, аномальні ставки тривали, а жодних санкційних рішень не винесли.

Відтак у листопаді 2015 року Верховна Рада ухвалила Закон «Про запобігання впливу на результати офіційних спортивних змагань корупційних правопорушень», який у народі отримав назву «Закон Павелка». Адже Андрій Павелко — президент Федерації футболу та народний депутат України — був одним зі співавторів цієї ініціативи. Закон упровадив кримінальну відповідальність за зловживання у спорті.

За рік відбулося вже згадане призначення італійця Франческо Баранки на посаду голови Комітету етики та чесної гри ФФУ. Тоді ж спеціально під італійця створили посаду футбольного прокурора.

Ще за кілька місяців до команди футбольних розслідувачів долучився голова Спеціальної антикорупційної прокуратури Назар Холодницький. Він отримав у ФФУ посаду віце-президента.

Від часу вступу в силу «Закону Павелка» журналісти критикували бездіяльність правоохоронців у спортивному питанні. Сам же Андрій Павелко гру на тоталізатор постійно називав «раковою пухлиною футболу». Зрештою, ця фраза перетворилася на мем серед українських уболівальників.

Президент ФФУ та народний депутат України Андрій Павелко був одним зі співавторів ініціативи, яка упроваджувала би кримінальну відповідальність за зловживання у спорті (на фото — Павелко під час засідання ХХ Конгресу Федерації футболу України, Київ, 16 червня 2017 року) Фото: Олександр Синиця/УНІАН

Чи чекати покарання

Спортивний журналіст Володимир Зверов налаштований не надто оптимістично:

«300 людей не посадять, 200 не посадять. Навіть 100 не посадять. Для більшості підозрюваних покаранням будуть превентивні методи. В Україні є 5 злочинних груп, які займаються цими махінаціями на рівні Першої, Другої ліги, молодіжної першості. Якщо хоча б зріжуть верхівки таких злочинних організацій, то тоді щось може змінитися. І ми отримаємо чистіший футбол».

Нині постає питання політичної волі покарання винних у футбольній корупції. Приміром, той же Франческо Баранка був однією з центральних фігур у розслідуванні аналогічних ситуацій в Італії.

У 2006-му році через викриття махінацій цьогорічний чвертьфіналіст Ліги чемпіонів — туринський «Ювентус» — понизився в класі: з найвищої Серії А до Серії В (другого дивізіону). Окрім цього, очкові покарання та штрафи отримали й інші гранди італійського футболу — «Мілан», «Фіорентина» та «Лаціо».

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ «Єгипетський фараон»: як нападник «Ліверпуля» Салах об'єднав країну

Чи станеться так в Україні, невідомо. Хоча, як у поліції, так і у футбольних інституціях запевняють — готові до радикальних кроків.

«У Федерації футболу України чітко заявляють про нульову толерантність до матчів із фіксованим результатом. Якщо це все доведуть і ухвалять відповідні судові рішення, на махінаторів чекатиме, окрім кримінальної, ще й футбольна відповідальність. Ми до цього готові», — прокоментував Громадському президент Професіональної футбольної ліги, член Виконкому ФФУ Сергій Макаров.

Пов`язані новини