Смертні вироки в «ДНР» та менше цивільних жертв — Доповідь ООН про ситуацію на Донбасі

За останні чотири місяці від обстрілів на сході України загинули на 48% менше цивільних, аніж за попередні півроку. Такі дані наводять у 20—ій доповідіВерховного комісара ООН з прав людини.

За останні чотири місяці від обстрілів на сході України загинули на 48% менше цивільних, аніж за попередні півроку. Такі дані наводять у 20-ій доповіді Верховного комісара ООН з прав людини. Спостерігачі пов’язують це з тим, що військові застосовують менше важкого озброєння, хоча про повне перемир’я говорити зарано.

Проте ситуація з тортурами в місцях утримання та незаконним позбавленням волі існує й донині, при чому як на підконтрольній українському уряду території, так і на території самоназваних «республік».

Громадське виокремило головні тези доповіді Верховного комісара ООН з прав людини.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Убивства, тортури і проблеми з водою — доповідь ООН про порушення прав людини на сході України

Кількість загиблих від обстрілів зменшилася на 48%

Загострення бойових дій у листопаді 2017 року свідчить про непередбачуваність конфлікту на сході України. Це означає, що позитивна тенденція до зменшення загиблих цивільних осіб на 48%, може змінитися в будь-який час.

За останні 4 місяці зафіксовано 87 жертв збройного конфлікту, з яких 15 — загинули. Це 14 чоловіків та один хлопчик. Більше половини смертельних випадків сталися не через обстріли населених пунктів, а через вибухи мін та нерозірваних снарядів. За весь період конфлікту на сході України загинуло 2523 цивільних.

У «ДНР» продовжують виносити «смертні вироки» та практикувати незаконні «адміністративні арешти»

У самоназваній «ДНР» винесли вже другий «смертельний вирок».

Окрім того, на непідконтрольній уряду території досі поширена практика «адміністративних арештів». Людей можуть затримувати на термін до 30 днів, без дозволу повідомити родину чи адвоката, що можна вважати насильницьким зникненням.

  • 29 квітня 2017 року «прикордонники» на контрольно-пропускному пункті бойовиків затримали двох чоловіків, які їхали в Докучаєвськ. Обидва працювали інспекторами Державної фіскальної служби на території, контрольованій урядом. Рідним затриманих про це не повідомили. Коли вони дізналися, що чоловіки перебувають у СІЗО в окупованому Донецьку, то звернулися до юриста. Утім, йому відмовили в доступі.
  • На початку 2017 року на контрольно-пропускному пункті бойовиків затримали чоловіка й жінку. Їх допитували близько шести годин. Відтак жінку відпустили, а чоловіка відправили до самоназваного «МГБ» у Донецьк за підозрою у «шпигунстві». Пізніше жінці повідомили, що її чоловік під так званим «адміністративним арештом».

Випадки зникнення і незаконного утримання людей на підконтрольній уряду території траплялися переважно у 2014-2015 роках.

  •  У 2014 році зникла людина, яка брала участь у так званому «референдумі». Справу не розслідували. Пізніше тіло знайшли з вогнепальними пораненнями голови. Сталося це після звільнення добровольчим батальйоном «Айдар» населеного пункту, де вона мешкала.
  • В листопаді 2016 року військовослужбовці Збройних сил затримали чоловіка. Відбулося це у його власному будинку. Вони наставляли на нього зброю, обшукували й били, звинувачуючи в передачі інформації про позиції українських військових бойовикам. Пізніше чоловіка доправили в управління СБУ Сєвєродонецька, де з ним і спілкувалися представники ООН з прав людини. Чоловік розповів, що його змусили підписати необхідні документи перед тим, як надати медичну допомогу. Нині триває судовий розгляд його справи.

Представники ООН мали безперешкодний доступ до місць утримання людей на контрольованій українським урядом території, зокрема, в Бахмуті, Вінниці, Житомирі, Маріуполі, Миколаєві, Одесі, Старобільську, Харкові тощо. Однак були «невиправдані затримки» в доступі до окремих осіб у Дніпрі й Києві. А от у Харкові представникам ООН не дозволили конфіденційно спілкуватися з деякими ув’язненими. Водночас на окупованій території представникам ООН укотре відмовили в доступі до ув’язнених, тому відслідкувати й задокументувати умови утримання там наразі можливості немає.

Пошук зниклих безвісти досі неефективний

На підконтрольній Україні території на сьогодні вважаються зниклими від майже 870 до 1,5 тисячі людей. За даними самоназваної «ДНР», зникли близько 509 осіб. Міжнародний комітет Червоного Хреста в Україні  нарахував 1000-1500 зниклих людей станом на серпень.

Вирахувати точну кількість зниклих неможливо, оскільки вже понад три роки не відбувається ефективного обміну даними судово-медичних експертиз через лінію зіткнення.

Чимало людей, які нині вважаються зниклими, можуть перебувати в ув’язненні на непідконтрольній уряду території.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: «Ця штучна межа роз’єднує родини» — голова місії ООН з прав людини в Україні

Законопроект «Про правовий статус осіб, зниклих безвісти», що передбачає створення комісії з питань зниклих безвісти, і появу якого раніше вітали в ООН, досі розглядається Верховною Радою.

Законопроект про «реінтеграцію» Донбасу нечітко визначає забезпечення прав людини

Законопроект має на меті «відновлення державного суверенітету над певними районами Донецької та Луганської областей», але в тексті закону наразі не визначаються чітко основні засади та способи захисту прав і свобод.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Президентський законопроект про деокупацію Донбасу: основні положення.