Доступ громадських моніторів до місць несвободи заблоковано через рішення омбудсмена — правозахисники

Україна може залишитися без єдиного незалежного механізму попередження тортур через небажання нового омбудсмана працювати з громадськістю.

Про це на прес-конференції в Києві 6 червня повідомили представники правозахисних організацій, передає Центр інформації про права людини.

Національний превентивний механізм (НПМ) діє в Україні з 2012 року — на виконання Факультативного протоколу до Конвенції ООН проти катувань. Майже 6 років років він працював у форматі «омбудсман+»: візити до місць несвободи, яких в Україні наразі залишилось близько 4 тисяч, здійснювали співробітники офісу Уповноваженого Верховної Ради з прав людини та громадські монітори-волонтери. За 6 років НПМ промоніторив понад тисячу місць несвободи, тобто кожен п'ятий закритий заклад у країні.

У закритих закладах майже постійно перебуває близько мільйона українців. Саме за дотриманням їхніх прав і умовами утримання в місцях несвободи стежать представники Національного превентивного механізму.

За словами правозахисників, наразі НПМ опинився перед загрозою втрати незалежності: громадськість фактично відсторонена від роботи НПМ через рішення новообраної омбудсмена Людмили Денісової.

Як розповів виконавчий директор організації моніторів НПМ «Україна без тортур» Олександр Гатіятуллін, наразі скасовані заплановані візити в місця несвободи, спеціальні доручення моніторів фактично анульовані, а самих незалежних моніторів в офісі Уповноваженого запропонували «інвентаризувати».

«Зараз у нас 163 монітори, які у вільний час протягом шести років моніторили місця несвободи у складі НПМ. Монітори – волонтери, вони працюють безкоштовно, витрачають свій час та ресурси для того, щоб країна ставала кращою, а в місцях несвободи дотримувались права людини», — розповів Гатіятуллін.

Як наголосила незалежний монітор НПМ та юристка Української Гельсінської спілки з прав людини Дар’я Свиридова, Національний превентивний механізм спрямований не на покарання, а на реальну допомогу.

«Ми звертаємось до Людмили Денісової з проханням не дати зруйнувати Національний превентивний механізм. Мені як людині, яка займається питаннями порушень прав людини на окупованій території, навіть страшно уявити, що буде у випадку припинення нормальної роботи НПМ в Україні», — наголосила вона.

Наразі правозахисники об'єдналися в Коаліцію для просування незалежності НПМ та продовження неупередженого моніторингу місць несвободи. Крім того, правозахисники оприлюднили відкрите звернення, де закликають усіх причетних не допустити втрати незалежного НПМ.

Уповновжена Верховної Ради з прав людини Людмила Денісова в коментарі «Радіо Свобода» повідомила, що офіс омбудсмена не обмежує громадський моніторинг у місцях несвободи. За її словами, у перші дні після призначення вона зустрілася з представниками громадських організацій і запевнила, що налаштована продовжити практику використання НПМ.

На твердження громадських організацій про те, що в останній місяць були скасовані кілька візитів громадських спостерігачів, Денісова заявила, що виїзди не відбулися через неузгодженість графіків.

Раніше співзасновник Українського інституту з прав людини Богдан Крикливенко повідомив в ефірі Громадського, що з офісу новообраної омбудсмена Денісової після її призначення звільнились близько 30 людей.

Нагадаємо, у Конституційному суді оскаржують процедуру обрання омбудсменом Людмили Денісової.

15 березня Верховна Рада призначила депутата від «Народного фронту» Людмилу Денісову уповноваженим парламенту з прав людини.

Денісова будучи народною депутаткою від «Народного фронту», двічі голосувала за призначення себе уповноваженою Верховної Ради з прав людини.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Що означає призначення на посаду омбудсмена Людмили Денісової