ENRU

Два дні до виборів у Франції: чого очікувати?

547cc2270a3800707
Від виборів у Франції очікують сюрпризів та несподіваних результатів Фото: Etienne Laurent/EPA

Вибори президента у Франції, які мають відбутися 23 квітня та 7 травня 2017, можуть стати найнепередбачуванішими в сучасній історії Франції.

Наразі на фінішній прямій змагаються чотири кандидати: лідерка ультраправої партії «Національний Фронт» Марін Ле Пен, лідер лівої партії «Нескорена Франція» Жан-Люк Меланшон, кандидат від правої партії «Республіканців» Франсуа Фійон та позапартійний лідер руху «Рухаймося уперед!» Еммануель Макрон.

Усі вони мають близько 20% голосів виборців — у когось трохи більше, у когось трохи менше. Подеколи різниця у рейтингах — у межах статистичної похибки.

Троє з чотирьох лідерів — Ле Пен, Фійон та Меленшон — мають різною мірою виражену проросійську та антиєвропейську позицію. Лише Еммануель Макрон планує продовжити лінію чинного президента Франції Франсуа Олланда щодо санкцій проти Росії та вимоги виконання Мінських домовленостей. І лише його можна назвати «єврооптимістом». Чи вдасться йому обійти конкурентів та стати президентом країни? Розбиралося Громадське.

СЮРПРИЗИ КАМПАНІЇ

Четверо фаворитів за крок до фіналу — неочікуване завершення тривалих передвиборчих перегонів. Єдиною незмінною величиною  упродовж довгих місяців передвиборчої кампанії був рейтинг лідерки ультраправої партії «Національний Фронт» Марін Ле Пен. Їй стабільно довіряли близько чверті виборців. Соціологи ще з осені 2016 попереджали: вона майже напевно виходить у другий тур виборів.

В програмі кандидатки — проведення референдуму щодо виходу Франції з ЄС, обмеження міграції та зняття санкцій з Росії, накладених на неї за анексію Криму та підтримку збройного конфлікту на сході України. Її партія має проросійську риторику, а також напряму фінансується Кремлем.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: «Вибори у Франції: хто така Марін Ле Пен

Прогнозована лідерка першого туру програє в другому будь-кому із її опонентів: як лівим, так і правим чи центристам. Упродовж декількох місяців передвиборчої кампанії фаворити перегонів вже не раз змінювалися — подеколи блискавично.  

У листопаді 2016 мало хто уявляв, що переможцем «праймеріз» правої партії «Республіканців» стане не Ніколя Саркозі, колишній президент Республіки та харизматичний лідер партії, а врівноважений та скромний Франсуа Фійон — фігура другого плану в порівнянні з Саркозі. Соціологічні дослідження в листопаді вказували саме на Фійона, як на потенційного президента Республіки, який би переконливо переміг Марін Ле Пен у другому турі. Фійон має симпатії до Путіна. Його цілком можна назвати проросійським кандидатом.

Лідерка ультраправої партії «Національний Фронт» Марін Ле Пен (ліворуч) та кандидат від правої партії «Республіканців» Франсуа Фійон Фото: Martin Bureau/POOL/EPA

Так само мало хто міг собі уявити, що вже наприкінці січня 2017 Франсуа Фійон опиниться в епіцентрі скандалу, який суттєво знизить його рейтинг. Викриття фіктивного працевлаштування дружини Фійона Пенелопи, яка отримала до одного мільйона євро за роботу в якості «асистенки» свого чоловіка, завдало сильного удару по консервативному та респектабельному іміджу кандидата від «Республіканців». Його незграбний захист лише погіршив його ситуацію.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: «Хто переможе на виборах у Франції: скандал з Франсуа Фійоном та «праймеріз» соціалістів»  

Несподіванкою передвиборчих перегонів став і успіх Еммануеля Макрона — фігури цілком нової у французькій політиці. 39-річний колишній міністр економіки в уряді Олланда, який заснував власний рух «Рухаймося вперед!», стартував в кампанії із підтримкою у 15%. За декілька місяців кампанії, в якій він позиціонував себе як кандидата як від лівих, так і від правих і надихався перемогою Барака Обами, йому вдалося досягнути рейтингу лідерки гонки Марін Ле Пен.

Макрон — єдиний з фаворитів передвиборчої кампанії, який не має симпатії до сучасної Росії. У разі обрання, він продовжуватиме лінію Франсуа Олланда стосовно санкцій проти РФ до повного виконання Мінських домовленостей.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: «Макрон: несподіванка французьких виборів під прицілом Кремля»

Ще місяць тому з 11 офіційних кандидатів реальні шанси мали лише три: Марін Ле Пен, Емануель Макрон, який поступався їй лише парою відсотків (а за деякими опитуваннями і наздоганяв її) та Франсуа Фійон. Рейтинг Фійона тримався позаду від Ле Пен та Макрона на пару відсотків.

Але квітень приніс нові сюрпризи в передвиборчу кампанію – трійки фаворитів поповнилася четвертим претендентом.

Позапартійний лідер руху «Рухаймося уперед!» Еммануель Макрон Фото: Martin Bureau/POOL/EPA

ЗАМІНА НА ЛІВОМУ ФЛАНЗІ: ЖАН-ЛЮК МЕЛАНШОН

Сюрпризом останнього місяця стало стрімке падіння рейтингу соціаліста Бенуа Амона та ріст популярності лівого кандидата Жан-Люка Меланшона, лідера партії «Нескорена Франція».

Меланшон має довгий шлях в політиці. Він був міністром професійної освіти Франції в уряді Ліонеля Жоспена з 2000 по 2002 рік, а також депутатом Сенату Франції від департаменту Ессонн. Меланшон був першим, хто оприлюднив свою програму та розпочав кампанію на цих виборах. Його програма міститься у книзі «Спільне майбутнє», виданій тиражем у 150 тисяч екземплярів,  яка стала бестселером.

Меланшон виступає проти неоліберальних ідей в економіці та дотримується прогресивних ідей в соціальних питаннях. Його економічна програма виразно ліва, соціал-демократична: наприклад, він робить акцент на проблемі оподаткування та пропонує увести 13 різних режимів податку на доходи замість чинних 5. Заможні французи платитимуть більше: ті, хто має зарплату у 20 разів вищу за мінімальну, платитимуть до 100% податків. Його позиція також вирізняється євроскептицизмом та фокусом на екологічних проблемах.

Меланшон має риторику, дружню до Росії. Під час мітингу 30 березня, Меланшон заявив: «Я борюся з політикою Путіна. Але я незгоден брати участь в хорі збуджених, які сподіваються розпочати конфлікт з росіянами — це було би жахливо. Я за мир».

Він також відомий тим, що називав уряд в Україні «путчистською владою під впливом неонацистів» та виправдовував анексію Криму інтересами Росії в регіоні.

Серед причин симпатії  французів до Меланшона — його харизма, ораторське мистецтво, своєрідна «автентичність», навіть своєрідна «вінтажність» його образу. Він вдягається, як «звичайні люди» та нагадує виборцям людину із старих добрих часів робітничої боротьби та студентських повстань 1968 року.

Лідер лівої партії «Нескорена Франція» Жан-Люк Меланшон Фото: Martin Bureau/POOL/EPA

В рекордні терміни, середини березня до середини квітня його рейтинг виріс з 11% до 19%, що наблизило його до трійки фаворитів.

Цікаво, що додаткові відсотки Меланшон отримав не лише завдяки приросту своїх власних прихильників, але і завдяки «перебіжчикам» з виборців, які раніше планували голосувати за інших кандидатів. Так, за підрахунками газети Le Monde він забрав 3% в Амона, 1% в Макрона та 1% в Марін Ле Пен.

Варто зазначити, що за Меланшона готова голосувати молодь та малозабезпечені люди. В категорії до 35 років 23% відсотки готові проголосувати за нього, порівняно з 24% за Макрона та 26% за Ле Пен. Водночас, він є лідером серед студентського електорату: 28% студентів країни збираються віддати свій голос лідеру «Нескореної Франції». Серед малозабезпечених груп населення (із місячним доходом родини менше 1 250 євро на місяць) він має 27% прихильників, порівняно із 26% прихильників Марін Ле Пен.

ОСТАННІ СОЦІОЛОГІЧНІ ДАНІ: ШАНСИ У МАКРОНА

Згідно з останнім соціологічним опитуванням, оприлюдненими 20 квітня, за 3 дні до дати першого туру виборів Еммануель Макрон виходить на першу позицію із 25% голосів виборців. Марін Ле Пен має 22%, а Франсуа Фійон та Жан-Люк Меланшон — 19%. Бенуа Амон, який суттєво втратив позиції, наразі має всього 7.5% підтримки.

Явка також обіцяє бути рекордно високою: близько 72% французів планують голосувати на виборах, згідно з опитуванням Cevipof-Ipsos для газети Le Monde. Дві третини молоді віком до 35 збираються іти голосувати, і 81% людей в категорії понад 65 років.​

Чи вдастся Макрону стати наймолодшим президентом Франції? Як показав досвід із Брекзітом та виборами в США, соціологи можуть помилятися, а найреалістичніші прогнози аналітиків — не здійснюватися. Окрім того, як вже не один раз показала динамічна передвиборча кампанія у Франції — усе може змінитися доволі швидко.

Наразі цифри на боці Макрона. Чи на його боці реальні люди та активні виборці — дізнаємося вже в неділю 23 квітня.