Директор центру Довженка: вплив громадськості на кіно — це форма тиску, яка загрожує цензурою

Вплив громадськості на культуру, зокрема, на кінематограф, негативне явище, яке загрожує цензурою.

Про це в ефірі програми «Нині вже» на Громадському повідомив гендиректор Національного центру Олександра Довженка Іван Козленко.

На питання ведучої, як ставитись до того, що громадськість втрутилась і вплинула на зйомки історичного фільму про поета Василя Стуса, він відповів:

«Моя думка в цьому сенсі непопулярна — це зазіхання на природу кіно і мистецтва. Конкретна ситуація просто виявила цю претензію громадськості... Тобто те, що ми будемо визначати, що вважати правдивим, що вважати правильно екранізованим», — пояснив Козленко.

Крім того, на його думку, негативно впливає на кіно і культуру втручання влади.

«Я вважаю, що тут є прості два критерії: треба відділити юридичний або політичний аспект від естетичного. Проблема в тому, що це теж форма тиску, яка загрожує цензурою. Якщо ми говоримо, що влада може висловитись щодо фільму, оскільки вона формально дає гроші платників податків, платники податків можуть висловитись… Але якщо влада має суб’єктність, є конкретний представник влади — спікер, який виголошує якісь меседжі, то громадськість на жаль анонімна», — додав Козленко.

«Я пропоную громадськості зняти свій фільм, знайти кошти і це буде такий лист із «Простоквашино», коли кожен буде щось додавати», — зауважив директор центру Довженка.

«Це прецедент, коли щоразу як знімається історична стрічка, громадськість, політикум будь хто зацікавлений буде висловлюватись в процесі виробництва фільму, а не в результаті… Ми матимемо просто процес вторгнення громадськості анонімної у художні твори», — підкреслив він.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Чому з фільму про Василя Стуса вирізали сцени з Медведчуком

10 серпня стало відомо, що зі сценарію біографічного фільму про Василя Стуса, який знімають в Україні, видалили всі згадки про Віктора Медведчука, який був захисником поета під час судового процесу, що відбувся у 1980 році й завершився обвинувальним вироком за «антирадянську діяльність і пропаганду».

За словами режисера стрічки Романа Бровка, таке рішення ухвалили не з політичних міркувань, а задля «емоційного спокою родини дисидента та для зменшення хронометражу». Однак Бровко додав, що у знімальної команди були побоювання отримати судовий позов від Медведчука у разі недостовірності деяких сцен.

Син Василя Стуса — Дмитро — відмовився від співпраці з авторами фільму про батька

Пізніше Грйосман доручив керівництву Міністерства культури та Державного агентства з питань кіно спільно з авторами фільму про Стуса зробити все можливе, щоб історія його життя у стрічці не спотворювалася.

Автори фільму пообіцяли, що сцену із Медведчуком дознімуть.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ Віктор Медведчук: політична легалізація