Економіка в добу «коронавірусної паніки»: проблеми з торгівлею, туризмом і фінансами

Спалах нового коронавірусу загрожує не лише здоров’ю людей у всьому світі, а й глобальній економіці.

Поширення коронавірусу світом неабияк налякало інвесторів. Наприкінці лютого фондові ринки пережили свій найгірший тиждень від початку світової фінансової кризи 2008-2009 років. Великі компанії, виробництво яких пов’язане з Китаєм, тимчасово закривають свої заводи та прогнозують збитки протягом найближчих місяців. А в Європейській комісії вже заговорили про ймовірний початок економічного спаду.

Як саме коронавірус вдарив по економіці та чи вплине він на гаманці українців — пояснює hromadske.

Торгівля

За підрахунками Організації економічного співробітництва й розвитку, в 2020 році зростання світової економіки може вповільнитися майже вдвічі — до 1,5% замість 2,9%, — якщо вірус і далі ширитиметься планетою такими ж темпами, як і зараз.

Китай — друга за розмірами ВВП (після США) економіка світу. КНР є найбільшим торговельним партнером для переважної більшості розвинених країн та України через свою економічну політику, спрямовану на розширення та постійний розвиток експорту. А тому спалах коронавірусу в країні впливає не лише на китайську, а й на світову економіку.

Так, власники багатьох заводів та фабрик у Китаї — як-от Apple, Tesla чи Facebook — почали запроваджувати примусові «канікули» для своїх працівників, аби не допустити подальшого зараження. У таких умовах виробництво суттєво уповільнюється, що, своєю чергою, впливає на світову торгівлю — в найбільш різноманітних сферах.

«Кока-Кола» вже заявила, що обсяг виробництва газованих напоїв через спалах коронавірусу може впасти на 2-3%, а її прибуток — на 1-2%. Microsoft і Apple повідомили інвесторам, що не зможуть виконати квартальний план щодо виручки — адже у найбільших виробників процесорів (Intel та AMD) проблеми з постачанням комплектуючих із Китаю. А виробники автівок Hyundai (із Південної Кореї) та Nissan (із Японії) тимчасово закрили свої заводи навіть за межами Китаю — бо для виробництва їм не вистачає деталей, які вони завозили з КНР.

Також КНР є одним із головних постачальників фармацевтики й медичних засобів у світі. За деякими оцінками, китайське походження мають до 80% ринку медпрепаратів США — і йдеться, зокрема, про ліки, які використовують для лікування раку та операцій на серці. А у світі не вистачає засобів медичного захисту — масок і респіраторів, більшість яких так само виробляється в Китаї.

Водночас через тимчасове закриття китайських фабрик китайська економіка менше імпортує з інших країн. Приміром, оскільки Китай є одним із найбільших світових споживачів металургії, то ціни на метали падають. На них, зокрема, спеціалізується українська економіка.

Падають ціни і на нафту, адже в умовах обмеженої економічної активності китайські компанії менше перевозять товарів та загалом зменшують споживання енергоресурсів. Оскільки Китай є найбільшим імпортером нафти у світі, Міжнародне енергетичне агентство прогнозує перше за останні десять років глобальне падіння попиту на цей ресурс на тлі коронавірусної епідемії.

Утім є й хороші новини: падіння імпорту з Китаю може допомогти місцевим виробникам в інших країнах, які через вищі податки й зарплати не могли конкурувати із засиллям дешевих китайських товарів. Однак споживачі від цього програють, адже, найімовірніше, ціни на товари, які раніше постачав Китай, будуть рости.

Туризм

Туризм — одна з тих галузей, що можуть постраждати від «вірусної паніки» найбільше. Новини про поширення вірусу у нових країнах лякають туристів, які скасовують свої плани, чекаючи, коли епідемія піде на спад.

До того ж, деякі країни запроваджують обмеження на кордонах та додаткові перевірки в аеропортах. Атмосфера, яка панує під час таких перевірок, навряд чи сприятиме спокійній відпустці.

А деякі авіакомпанії скасували рейси до Китаю та інших країн із високим рівнем зараження коронавірусом — Південної Кореї, Італії та Ірану. Міжнародна організація цивільної авіації (ІКАО) підрахувала: в першому кварталі 2020 року глобальний дохід від авіаперевезень скоротиться на 4-5 мільярдів доларів.

Крім того, по всьому світу компанії та уряди країн скасовують заходи: від тижнів моди та конференцій із питань штучного інтелекту до футбольних матчів і карнавалів. І це не лише призводить до збитків для організаторів, а й зменшує потік туристів.

За розрахунками Всесвітньої ради подорожей і туризму (WTTC) спільно з Oxford Economics, коронавірус уже завдав світовій туристичній галузі близько 22 мільярдів доларів збитків. Переважно це збитки від зменшення кількості китайських туристів, які витрачають найбільше коштів під час відпустки.

Водночас у WTTC зазначають, що 90% збитків туристичній галузі приніс не стільки сам вірус, скільки пов’язана із ним паніка.

Глобальні збитки у сфері туризму боляче вдарять по тих країнах, де він є одним із значних джерел доходів. Так, за оцінками ІКАО, Японія втратить у першому кварталі 2020-го 1,29 мільярдів доларів, а Таїланд — 1,15 мільярдів — бо до них приїде менше китайських туристів, ніж зазвичай.

Італія, де, за останніми даними, вже понад 3000 людей заразилися новим коронавірусом, є однією з найбільш популярних країн для туризму: так, у 2019-му її відвідали 62 мільйони туристів — це п’ятий у світі показник.

Зараз в Італії не пік туристичного сезону, а північні регіони країни, де спалах коронавірусу найсерйозніший, не найбільш популярні серед подорожувальників (за винятком гірськолижних курортів і Венеції). Утім із плином часу, якщо вірус пошириться й на інші регіони, кількість туристів в Італії може впасти майже до нуля, вважає професор Університету Бокконі в Мілані Роберто Перотті.

Аби ми створювали більше важливих матеріалів для вас, підтримайте hromadske на Спільнокошті. Будь-яка допомога має велике значення.

Фондові ринки

Тиждень з 24 по 28 лютого став найгіршим на світових фондових ринках із часу світової фінансової кризи 2008-2009 років. Фондові ринки падали на всіх континентах, а станом на 28 лютого інвестори втратили близько 5 трильйонів доларів — це ВВП Японії або 40 економік України.

Падіння ринків пов'язане з негативними новинами про поширення вірусу та непевністю інвесторів у майбутньому. Інвестори побоюються, що спалах коронавірусу може перерости в глобальну пандемію, яка заморозить найбільші економіки світу. Тому вони переводять свої кошти у більш безпечні активи, як-от золото чи казначейські облігації США.

Коронавірус вплинув навіть на компанії, які, здавалося б, мали б виграти від новин про епідемію. Акції найбільших виробників засобів для дезінфекції почали падати, хоча ще наприкінці січня 2020 року новини про поширення вірусу підігрівали інтерес інвесторів до них.

Також, як не дивно, падають акції фармацевтичних компаній. Зокрема цінні папери одного з лідерів цієї галузі, компанії Pfizer, протягом січня подешевшали на 10%. Недавно компанії вдалося виявити кілька антивірусних сполук, які потенційно можуть допомогти в лікуванні COVID-2019.

При цьому в середині лютого активно зростали акції компаній, що виробляють мобільні додатки — попит на них зростає, насамперед, серед китайців, що через коронавірус ізольовані в провінції Хубей. Однак падіння останнього тижня лютого не оминуло і їх.

Для боротьби з економічними наслідками коронавірусу влада Китаю розробила спеціальний інструмент — «коронавірусні облігації». Їх випускають компанії, що постраждали від спалаху вірусу. Ставки за ними набагато нижчі, ніж ринкові, а час на схвалення випуску таких облігацій фінансовими регуляторами скорочено.

Федеральна резервна система США (аналог центрального банку) вирішила екстрено знизити ключову ставку одразу на 0,5% — це вже стимулювало інвесторів та призупинило паніку на фондових ринках.

А влада Гонконгу видає місцевим мешканцям по 1200 доларів для того, аби стимулювати попит та відновити економічну активність.

Українська економіка

У 2019 році Китай став найбільшим торговельним партнером України, випередивши Росію та Польщу. Українські підприємства переорієнтували виробництво на китайських споживачів, відмовившись від російського ринку. Однак коронавірус може перетворити це з перемоги на поразку.

Чи не найбільшого удару коронавірус може завдати українській металургії, яка і без цього у 2019 році пережила одну з найбільших криз за часи незалежності. Металургія — це друга за обсягом стаття українського експорту, а падіння виручки металургів може обвалити курс гривні та спровокувати зростання цін.

Частково ці втрати може компенсувати падіння цін на енергоресурси, які Україна переважно імпортує. Тому, зокрема, у Нацбанку наразі оцінюють вплив вірусу на економіку України як досить незначний.

Набагато сильнішим удар коронавірусу може бути для фінансового ринку. Вже зараз інвестори «тікають» з ризикових активів: не лише акцій компаній, але й цінних паперів держав. Україна у цьому не стала винятком. Євробонди України почали дешевшати, а відсоток, який держава має заплатити за їхнє обслуговування, — зростати.

Також падає попит на цінні папери, які продаються на українському ринку — облігації внутрішньої державної позики. У 2019 році саме зростання інвестицій у ці облігації призвело до неочікуваного зміцнення курсу, коли долар упродовж року подешевшав з 28 до 24 гривень.

Останні аукціони Міністерства фінансів, на яких продають облігації внутрішньої державної позики, закінчуються без особливого успіху: держава залучає 1,5-1,6 мільярда гривень проти 6-10 мільярдів у попередні місяці. Рятує ситуацію на валютному ринку експорт агропродукції, який приносить чимало валюти, а також дешевий імпорт енергоресурсів (нафти та газу). Утім якщо ситуація з поширенням коронавірусу триватиме й надалі, то, ймовірно, курс гривні може суттєво впасти.