Президентські вибори в Польщі попередньо перенесли на липень, але все ще може змінитись. На архівному фото — вибори мера у місті Александрув-Куявський на півночі Польщі, 26 квітня 2020 року
Фото:

EPA-EFE/TYTUS ZMIJEWSKI

10 травня у Польщі мав відбутися перший тур виборів президента. Але цього не сталося. Пандемія коронавірусу призвела до перенесення виборів у більшості країн світу, проте уряд партії «Право і Справедливість» до останнього тримав громадян у непевності, коли і як вони зможуть обрати очільника країни. Ситуація давно вийшла за рамки права, а як кажуть користувачі соцмереж — і здорового глузду.

Ще в суботу, 9 травня, на сайті польської ЦВК годинник відраховував час до початку голосування у чергових виборах президента. Але всі — і ЦВК, і кандидати, і виборці знали, що голосування не відбудеться. «Вибори Шредінгера: вони і є, і їх немає», — іронізували польські журналісти у подкасті Polityka Insight. 

Через пандемію коронавірусу та локдаун, який у Польщі розпочався 13 березня, правляча партія «Право і Справедливість» (ПіС) кілька разів змінювала точку зору: чи переносити голосування, чи задовольнитися нашвидкуруч організованими виборами поштою. Це питання ледь не призвело до розпаду правлячої коаліції, а долю польської демократії врешті-решт вирішували... два депутати парламенту. Тепер Польща готується обирати президента у липні. Але це ще неточно.

Дуже нудна кампанія

Коли 5 лютого спікерка Сейму Ельжбєта Вітек видала постанову про проведення першого туру президентських виборів 10 травня, все заповідало винятково нудну кампанію. Опитування показували, що чинний президент Анджей Дуда без проблем набирає понад 40% голосів у першому турі та перемагає будь-якого опонента в другому. ПіС, який навесні 2019 виграв вибори до Європарламенту, а восени до Сейму міг бути певен чергового тріумфу. 

Партії влади сприяла як економічна кон'юнктура — зростання середньої зарплати з 950 до 1200 євро та 5% безробіття, так і слабкі кандидати опозиції.

Президент Польщі Анджей Дуда у Кракові, Польща, 10 квітня 2020 року
Фото:

EPA-EFE/LUKASZ GAGULSKI

Ліберальну опозицію у цих перегонах представляє Малгожата Кідава-Блонська з Громадянської Платформи. Праонука президента та прем’єра міжвоєнної Польщі, вона не приховує, що її основна аудиторія — представники фінансової та інтелектуальної еліти країни, до якої виборці ПіС «не можуть дорости».

З право-центристською платформою стартують ще два кандидати — лідер аграріїв Владислав Косиняк-Камиш та журналіст Шимон Головня, який пишається позапартійністю і любить порівнювати себе то з Макроном, то з Зеленським. Саме їх називає найбільшою цікавинкою кампанії журналіст видання Dziennik Gazeta Prawna Міхал Потоцький: 

«У випадку виходу в другий тур, і Головня, і Косиняк-Камиш можуть претендувати на створення серйозної центро-правої партії, яка витіснить Громадянську Платформу з цієї ніші. Платформа помре так само, як з’явилася: у президентських виборах 2000 року другий результат після Алєксандра Кваснєвського мав Анджей Олєховський. Вони разом з Дональдом Туском остаточно поховали стару ліберальну партію “Унія свободи”, і створили знану нам Платформу, яка керувала країною в 2007-2015».

Свого кандидата зареєстрували і ліві — колишнього мера Слупська та відкритого гея Роберта Бєдроня, і ультраправі — Кшиштофа Босака. Решта — кандидати з підтримкою на рівні 1%.

У порівнянні з виборами 2015 року, у цій кампанії практично не було закордонної політики. Кандидати зосередилися на гарячих темах останніх місяців: судова реформа, соціальний захист населення, відносини з ЄС. При цьому нікому з опозиційних кандидатів не вдалося створити цілісний, переконливий наратив, який би показував реальну альтернативу політиці ПіС, а не тільки реакцію на неї. У результаті рейтинг Кідави-Блонської під кінець березня з’їхав з 20 до 15%, а решти — не піднявся вище 10%. Все йшло до того, що Дуда виграє у першому турі.

Незалежний кандидат у президенти Польщі, журналіст Шимон Головня під час прес-конференції щодо ситуації з коронавірусом, Варшава, Польща, 6 квітня 2020 року
Фото:

EPA-EFE/RADEK PIETRUSZKA

Не таємні, не загальні, не вільні

Ситуація змінилася в середині березня, коли до Польщі докотилася хвиля пандемії COVID-19. ЦВК реєструвала кандидатів, вони завершували збір підписів, проте вже в перші тижні локдауну опозиційні політики наголошували, що вибори треба перенести. В умовах ізоляції і заборони масових зібрань нереально проводити кампанію, тим більше що в новинах — один коронавірус та дії влади президента Дуди у зв’язку з епідемією. Останній до ідеї переносу голосування поставився скептично — на межі березня і квітня його рейтинг перейшов позначку 50%.

Легально перенести дату виборів було доволі просто — запровадити в країні надзвичайний стан чи стан продовольчої катастрофи. Епідемія та сповільнення економіки давали об’єктивний привід. В обох випадках голосування на виборах перенеслося б на 60-й день після завершення дії одного з цих станів. Проте економічна криза після карантину підвищувала шанси опозиції на перемогу, тому ПіС за ініціативою голови партії Ярослава Качинського обрав курс на конфронтацію — вибори 10 травня будь-якою ціною.

Сейм, де ПіС має більшість, спочатку схвалив можливість провести голосування поштою для літніх людей та тих, хто перебуває у карантині, а потім — і закон, який дозволяє повністю провести вибори поштою.

«ПіС у цьому питанні активно посилався на закордонний досвід, — говорить журналіст Міхал Потоцький. — Дійсно, у деяких американських штатах голосування поштою є єдиною можливістю взяти участь у виборах. У Німеччині близько ⅓ виборців, як правило, голосує поштою. Але для Польщі це велика інновація! Така можливість у польському законодавстві раніше була передбачена тільки для людей з обмеженими фізичними можливостями. У виборах 2019 року з неї скористалися менше 0,001% виборців».

Сейм Польщі схвалив можливість провести голосування поштою для літніх людей та тих, хто перебуває у карантині, а потім — і закон, який дозволяє повністю провести вибори поштою. На фото — поштові скриньки у селищі Пендзево на півночі Польщі, 29 квітня 2020 року
Фото:

EPA-EFE/TYTUS ZMIJEWSKI

«Польський Конституційний трибунал вирішив, що змінювати виборче право можна не пізніше ніж за пів року до початку виборів. Міжнародні експерти говорять навіть про рік, а у нас зміни запровадили на кілька тижнів перед голосуванням, — коментує Зофія Луткєвич, голова фонду “Відповідальна політика”, який проводить громадське спостереження за виборами. — Згідно з цим законом, буде значно ускладнене голосування поляків за кордоном. Взагалі не зможуть проголосувати бездомні. 30 тисяч поштарів муситимуть обслужити 30 млн поляків з правом голосу. А оскільки бюлетені віддаватимуть не з рук в руки, тільки вкидатимуть до поштових скриньок, доступ до них можуть мати інші люди. В такій ситуації немає мови про таємне голосування». 

Луткєвич моделює вибори за новим законом: у Кракові, де проживає 600 тисяч людей з правом голосу, виборча комісія складатиметься з 45 людей. Якщо принаймні половина виборців проголосує, на одного члена комісії припадатиме 7000 тисяч бюлетенів в конвертах: «Підрахунок триватиме кілька тижнів, а комісія, щоб виконати санітарні та логістичні норми, має працювати на стадіоні».

Для того, щоб закон запрацював, його має схвалити друга палата польського парламенту — Сенат. Більшість сенаторів є представниками опозиції, вони вирішили відтягувати час. Але це не завадило Міністерству державних активів на чолі з депутатом ПіС Яцеком Сасіним перебрати на себе частину повноважень ЦВК, і, зокрема, замовити друк бюлетенів на 10 травня за 7 млн доларів. Деякі міста — Варшава, Вроцлав, Ольштин, де мерами є опозиційні політики, відмовилися формувати виборчі комісії та переказувати пошті списки виборців. Малгожата Кідава-Блонська стала закликати до бойкоту так організованого голосування. Ідея отримала впливових прибічників, але обвалила рейтинг кандидатки — у травні за неї ладні проголосувати менш як 5% поляків.

Конкурентка чинного президента Польщі Анджея Дуди, кандидатка від опозиційної партії «Громадянська Платформи» Малгожата Кідава-Блонська під час дебатів у Сеймі, Варшава, Польща, 7 травня 2020 року
Фото:

EPA-EFE/WOJCIECH OLKUSNIK

Як два депутати все вирішили

Сенат розглянув закон 5 травня, і передбачувано його відхилив. Щоб побороти сенатське вето, Сейм мав ще раз схвалити закон простою більшістю. ПіС вже багато разів так робив, але цього разу виникла проблема.

Формально ПіС це одна парламентська фракція, яка й створює уряд. Реально — це конгломерат партій, які зберігають лояльність своїм лідерам. Так, лідер партії «Згода» Ярослав Говін наприкінці квітня заявив, що він підтримує «поштовий закон», але не проведення виборів 10 травня. Говін відмовився від посади віцепрем'єра і запропонував реформу Конституції: оскільки провести повноцінні вибори в часи коронавірусу буде важко, а епідемія може повернутися і восени 2020 року, і навесні наступного, то варто продовжити каденцію Дуди ще на два роки, але позбавити його права на переобрання. 

Ідею підтримали деякі лідери думок, зокрема експрезидент Алєксандр Кваснєвський, але розкритикували опозиційні кандидати та ПіС. Перші — бо не зможуть використати розчарування поляків діями уряду під час коронакризи. Другі — бо поступки та компроміси Качинський сприймає як ознаку слабкості. Говін пригрозив, що його 18 депутатів не допоможуть Качинському побороти вето Сенату.

У такій атмосфері непевності 6 травня пройшли президентські теледебати. Дуда виступив непогано, але переможцем незалежні експерти вважають Шимона Головню — його тепер найбільше критикують в проурядових ЗМІ. Через 15 хвилин після дебатів стало відомо, що Качинський і Говін досягли порозуміння: вибори 10 травня будуть, але голосування не пройде, цей факт стане для спікерки Сейму приводом звернутися до Верховного суду, і той визнає вибори недійсними та оголосить про нову кампанію. При цьому, реєструватися зможуть нові кандидати, а «старі» не муситимуть заново збирати підписи виборців. Після підписання меморандуму фракція ПіС поборола сенатське вето, а президент Дуда підписав «поштовий закон».

Лідер партії «Право і Справедливість» Ярослав Качинський аплодує після виступу прем'єра Польщі під час парламентських дебатів у Варшаві, Польща, 27 березня 2020 року
Фото:

EPA-EFE/LESZEK SZYMANSKI

З одного боку, порозуміння Говіна і Качинського розрядило ситуацію. Оскільки нова кампанія триватиме 60 днів, голосування може відбутися вже всередині липня. Цей термін є добрим і для Дуди — його рейтинг ще не з’їсть економічна криза, і для опозиції — вона може перегрупуватися і все-таки поборотися принаймні за вибори у два тури.

З іншого — вражає його антиправовий характер.

«Це не конституційний переворот, як кажуть деякі опозиційні коментатори, але — усі варіанти виходу з виборчої кризи, які тепер є на столі, або більше, або менше незгідні з правом», — підкреслює журналіст Міхал Потоцький.

«Кілька днів перед виборами два рядових депутати просто сіли і вирішили, що вибори будуть, а голосування не буде. Це не тільки брутальне порушення Конституції, це небезпечний прецедент. У майбутньому кожна влада, у якої перед виборами падає рейтинг, зможе втікати до таких розв’язань, — застерігає спостерігачка за виборами Зофія Луткєвич. — Мені здається, у ЄС не розуміють усієї ситуації. Комісар юстиції Дідьє Рейндерс сказав, що Польща перенесла вибори, хоча в реальності вибори пройшли, але без виборців. У Брюсселі видихнули з полегшенням, а мають ще більше хвилюватися».

Експертів також обурює, що Качинський та Говін «передбачили», як поводитиме себе спікерка Сейму та Верховний суд. Тим більше, що порозуміння вже намагалися переглянути.

9 травня одразу кілька неофіційних джерел повідомляли, що Качинський за намовою радикального крила ПіС хоче вийти з угоди, призначити вибори на кінець травня чи початок червня, щоб не допустити зростання рейтингу опозиціонерів. І хоча Ярослав Говін тепер грайливо заявляє, що порівняно з польською політикою серіал «Картковий будинок» це колискова для діточок, епопея з виборами в очах пересічних поляків все більше нагадує «Санта-Барбару» — невідомо хто з ким, як надовго, чи не замінять улюблених акторів. І головне — на скільки серій розтягнеться драма.

Лідер партії «Згода» Ярослав Говін (другий праворуч) та лідер партії «Право і Справедливість» Ярослав Качинський (праворуч) під час парламентських дебатів у Варшаві, Польща, 27 березня 2020 року
Фото:

EPA-EFE/LESZEK SZYMANSKI

Удар по демократії

На початку минулого тижня Freedom House опублікував щорічний рапорт «Nations in Transit». Згідно з ним Польща випала із групи повних/консолідованих демократій, до якої входять усі країни ЄС поза Угорщиною. Це оцінка як судовій реформі ПіС, так і наступу на свободу слова й громадянське суспільство. До цього у рейтингу «World Free Press Index» Варшава, яка кілька років тому була на високій 18-й позиції, впала на 62-е місце зі 180, поряд з Вірменією та Нігером. 

Гра ПіС довкола проведення виборів тільки погіршить позицію Польщі. Наразі найбільш вірогідним сценарієм є проведення нових виборів президента 12 липня поштою. Проте 11 травня з’явилася інформація, що можливо голосування пройде за змішаною схемою — частина поляків проголосує поштою, частина — традиційно на дільницях. Бо навіть проурядові медіа починають натякати, що повноцінне голосування поштою можна було б провести хіба наприкінці року.

Анджей Дуда поки може не хвилюватися через свою перемогу, але час грає проти нього. Тим більше, що у випадку реєстрації нових кандидатів до кампанії може долучитися колишній прем’єр Польщі та голова Європейської ради Дональд Туск — досвідчений політик, який керував країною під час кризи 2008 року і вміє перемагати ПіС. 

Тим часом ліберальні публіцисти не шкодують порівнянь польської політики до ситуації в Росії та Білорусі, де влада десятиліттями перешкоджає вільним волевиявленням громадян. Зофія Луткєвич вважає, що такі метафори — це перебір, хоча хвилюватися полякам є про що: «Я співпрацюю з громадськими організаціями з Росії та країн Східного партнерства, і розумію, що хоч Польща рухається у поганому напрямку, ми досі маємо більше громадянських прав і свобод, ніж росіяни та білоруси. І ми повинні використовувати ці права і свободи, щоб вимагати від влади дотримуватися Конституції. Можливо, ми останніми тижнями розгубили довіру до виборів та держави, але нам не загрожує перспектива, коли результат виборів відомий заздалегідь. Я розумію тих, хто закликає зараз до бойкоту, але сама волію взяти участь у виборах. Краще вкинути порожній бюлетень, ніж не піти на вибори».

Незалежні завдяки вам

Ми працюємо незалежно від політиків та олігархів. Наша журналістика існує завдяки вам. Ви можете підтримати нас, а ми зможемо продовжити розповідати, що насправді відбувається.

Авторка: Олена Бабакова
Поділитись: