Футбольна команда з Закарпаття поїхала на чемпіонат світу серед сепаратистів

Футбольна збірна Kárpátalja, що з угорської перекладається як «Закарпаття», бере участь у чемпіонаті світу серед невизнаних і частково визнаних країн, автономій та етнічних команд.

Про це повідомив волонтер Родіон Шовкошитний у Facebook.

Турнір під назвою ConIFA World Football Cup проводиться «Конфедерацією незалежних футбольних асоціацій», до складу якої входять федерації, які не є членами Міжнародної федерації футболу (ФІФА).

Ця конфедерація заснована у 2013 році, вона проводить чемпіонати світу серед сепаратистів і невизнаних держав раз на два роки.

У 2014 році такий турнір пройшов у Швеції, на ньому перемогла команда «графства Ніцца», а у 2016 році чемпіонат проводився у невизнаній Абхазії і перемогу здобули господарі.

Цього року турнір проходить у Лондоні. В ньому бере участь збірна «Закарпаття», за яку виступають етнічні угорці.

На емблемі команди зображені прапори України та Угорщини, територія Закарпатської області, ведмідь та напис угорською мовою.

Ця інформація підтверджується на офіційному сайті турніру. Зокрема 3 червня «Закарпаття» перемогло із рахунком 5:1 команду Тибету.

За словами Шовкошитного, команди самоназваних «ДНР» та «ЛНР» також брали участь у цьому чемпіонаті, але не пройшли відбір.

Як зазначає видання Mukachevo.net, у 2017 році на чемпіонаті Європи близько половини гравців у складі «Закарпаття» представляли клуби з території України.

У цьому році збірну «Закарпаття» представляють виключно гравці з угорських ліг.

«Але так само там можна зустріти знайомих Шандора Розмана та Шандора Вайду із Виноградова, Юрія Тому, який нещодавно був гравцем «Говерли» Ужгорода та ФК «Ужгорода» та Золтана Бокшо із Мукачівщини», - пише видання.

Нагадаємо, відносини між Україною та Угорщиною досить напружені через мовну статтю українського закону про освіту. Будапешт вважає, що Київ обмежує права нацменшин, зокрема угорців Закарпаття.

Раніше уряд Угорщини підтвердив консультації з Україною щодо закону «Про освіту».

Павло Клімкін у кулуарах штаб-квартири ООН повідомив, що офіційні Київ та Будапешт домовились провести консультації щодо мовної статті закону «Про освіту».

Нагадаємо, 25 травня, уряд Угорщини ініціював в НАТО перегляд програм підтримки України через «провал реформування» країни.

28 вересня 2017-го в Україні набув чинності закон «Про освіту». Закон визначає, що мовою освітнього процесу в навчальних закладах є державна мова, але відповідно до освітньої програми можуть викладатися одна або кілька дисциплін на двох і більше мовах.

Низка країн, зокрема Угорщина, розкритикували закон через те, що він нібито обмежує права національних  меншин.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Мовний закон: чому обурені Будапешт, Бухарест та Варшава?

Угорщина заявляла, що не змінить позицію щодо українського закону про освіту без юридичних гарантій.  Уряд пропонує продовжити перехідний період впровадження мовної статті про освіту до 2023 року.

29 березня в уряді заявили про порозуміння з угорцями Закарпаття щодо освітнього закону.

Також 29 березня у Брюсселі відбулося засідання комісії Україна — НАТО, попри погрози Угорщини.

У лютому Будапешт заблокував  друге міністерське засідання НАТО. Угорська влада пояснила, що таким чином вона тисне на Україну, вимагаючи перегляду мовної норму закону про освіту.

Глава МЗС Угорщини пообіцяв заблокувати саміт Україна-НАТО через освітній закон.

Посол України при НАТО Вадим Пристайко заявляв, що Порошенко у липні відвідає саміт НАТО у Брюсселі, навіть якщо Угорщина заблокує проведення засідання комісії «Україна — НАТО».

/Павло Калашник