«Галя чотири доби сама туди-сюди їхала в купе». Пригоди врятованих тварин-переселенців

Наша редакція працює цілодобово, аби ви були в курсі того, що насправді відбувається в країні. Якщо для вас важливе те, що ми робимо, і ви вже підтримали Збройні Сили України, можете підтримати наше інформаційне військо.

За два з половиною місяці війни переселенцями стали не лише мільйони українців, але й домашні тварини. Волонтери рятують їх із місць бойових дій і намагаються знайти їм новий прихисток. Деяких переправляють за кордон. Декого прилаштовують у притулки на заході країни. У львівській «Домівці врятованих тварин» за останні тижні суттєве поповнення. Місцеві допомагають із кормами та приходять вигулювати й доглядати за собаками, які пережили стрес.

Мар’яна П’єцух також так зробила. Читайте її репортаж.

Довга дорога собак із Харкова до Європи

Повз мене на всіх парах пробігає великий собака і зникає десь за деревами. За пів хвилини в тому самому напрямку біжить чоловік зі спеціальною палицею-петлею для вилову тварин.

Він — водій буса із написом Dog Taxi. Годину тому приїхав до Львова з Польщі, щоб забрати 1,5 десятка собак, яких щойно іншою вантажною машиною доставили з Харкова.

Біля входу в «Домівку врятованих тварин», львівський притулок у парковій зоні центральної частини Львова, з буса в бус перевантажують тварин. Їх витягують і перекладають з одних переносників до інших. Багато хто пручається. Таких доводиться витягувати палицею-петлею. Один собака виривається й тікає.

«Є такі собаки, що самі йдуть на контакт, коли по них приїжджаєш. А є такі, що бояться — і треба ловити. Тих, що ми зараз привезли, збирали по всьому Харкову. Особливо в сильно обстріляних районах. Є будинки, повністю зруйновані снарядами. Сусіди телефонують до волонтерів і скаржаться, що гавкіт чути на весь район», — розповідає харків’янин Максим Зінченко. Він представник організації «Порятунок тварин Харків».

До Львова Максим віз собак аж 15 годин. В дорозі їм не давали пити та їсти, оскільки вигулювати в дорозі немає можливості. Проте, судячи із запаху в авто, пси без вигулу не витримували.

За півтора місяця повномасштабної війни волонтери з «Порятунку тварин Харків» зібрали по місту пів тисячі собак. Всі тварини поїхали до Європи. Там їх поселили у притулках. Частину заберуть додому місцеві.

«Домівка врятованих тварин»

Проте не завжди привезених собак зі Львова ось так відразу забирають і перевозять за кордон. Деякі залишаються і чекають на свою чергу на території «Домівки врятованих тварин».

Зараз тут близько сотні собак і стільки ж котів. Загалом від 24 лютого через притулок пройшли дві тисячі тварин. Триста з них додому забрали львів'яни. Ті, хто не може взяти собак до себе, але хоче бодай якось їм допомогти, приходять до притулку їх вигулювати.

«Це Бублик, — каже жінка, яка несе на руках невеликого безпородного пса. — Він хоче ось так гуляти, на ручках. Напевно, йому так зручно. Бачите, він ніби задоволений. Будемо гуляти на ручках, бо вони потребують нашої любові та турботи».

Уже від волонтерів, які пораються біля вольєрів, збудованих спеціально для «переселенців», дізнаємося, що Бублик насправді має кличку Пиріжок. Ще хтось із волонтерів називає його Кексом.

На яке ім’я песик відгукувався до війни, ніхто не знає. Більшість собак тут безіменні.

«Неможливо назвати та запам'ятати всю сотню собак, які ще й постійно змінюються», — каже волонтер Стас.

Але й без імен він вже знає характер кожної.

«Ось ця дуже ревнива: хоче, щоби тільки її обнімали та любили», — юнак заходить у вольєр до п'ятьох великих безпородних собак. Вони всі разом застрибують на Стаса, змагаючись за увагу.

У частині вольєрів мешканці навпаки погано йдуть на контакт. Багато з них притискаються до стін і дивляться з недовірою.

Львів'янка Соломія сюди приходить щодня і виводить собак зі стресу.

«Ні, я не спеціалістка. Просто дуже люблю тварин. Коли маю вільну годину, приходжу сюди, до них, гладжу, підгодовую, говорю з ними. Ось зараз я провела пів години у вольєрі, двоє пішли на контакт, а двоє поки ні, дуже налякані».

Коли впала ракета, у притулку була повна тиша

На тих собак, які врешті йдуть на контакт, вона одягає повідець і виводить з вольєра на кілька метрів, аби ті поступово звикали до території. Пси роблять повільні кілька кроків і застигають на хвилину-другу. Гуляти десь далі їм ще страшно.

Сирени повітряної тривоги на території притулку чутно дуже добре. Але, за словами директора «Домівки» Ореста Залипського, до цих звуків всі мешканці адаптувалися. Лише коли у Львові впала ракета за кілометр від притулку, то «присіли й завмерли всі — і люди, і тварини. Тут стояла повна тиша».

До війни у «Домівці» займалися дикими та свійськими тваринами, яких небайдужі викупляли з цирку або в людей, що експлуатували та заробляли на тваринах.

Козел, якого врятували від долі шашлику

Одним із перших чотири роки тому тут оселився козел Борис, якого продавали на шашлик. Тутешніх борсуків врятували від собак, які на них тренувалися полювати.

Двох вовків — брата і сестру Балто і Джену — взагалі привезли з Житомирського СІЗО, де їх тримали як місцеву розвагу у вольєрі. За кожного «Домівка» заплатила по 2 тисячі гривень.

Папуга через обстріли вищипувала собі пір’я

Багато тут і птахів. Більшість — із підбитими крилами. Є декоративні голуби, з якими колись фотографували туристів у центрі Львова.

«Фотомоделлю» в Харкові працювала до війни й орланка Галя. Її власник сам зв'язався з «Домівкою», попросив забрати якомога далі від обстрілів та передав потягом до Львова.

«Вона чотири доби туди-сюди каталась у купе. Ми мали її у Львові забрати з відстійника для поїздів, але поїзд висадив евакуйованих пасажирів і одразу рушив назад. Ми намагалися наздогнати потяг на наступних станціях, але евакуаційні поїзди ніде не зупинялися. Тож вона поїхала назад до Харкова і знову вернулась», — розповідає директор «Домівки» Орест Залипський.

Коли ж Орест її нарешті забрав з купе, вона двічі намагалась утекти, поки ніс на руках до авто.

«Тут Галя вже адаптувалася. В неї були петлі на ногах, ми познімали. Виділили їй вольєр, вона викупалася. Взяли у неї аналіз крові, прогнали глистів», — додає Орест.

Серед незвичайних переселенців тут два десятки мінімавп. Це мешканці приватного харківського зоопарку екзотичних тварин.

З цього ж зоопарку також приїхали великі яскраві папуги. Одна з них через обстріли почала вищипувати собі пір'я, але воно вже майже відросло.

Орест пояснює, що від стресу папуги так часто роблять. І що після восьмого випадку вищипування власного пір'я воно в папуг більше не відростає.

«Ця папуга вищипала себе вперше. Сподіваємося, в неї далі все буде добре».

Мешканці цього зоопарку харчуються спеціальними комахами, яких розводили раніше в Харкові. Зараз комах привозять волонтери з Польщі.

З початком війни з країн Євросоюзу з’явилося дуже багато охочих допомогти «Домівці». Сюди везуть достатньо кормів.

А втім, постійні мешканці «Домівки» мають щоденну потребу у свіжих овочах та фруктах, м'ясі та рибі. Та й переселенці — «гурмани». Орланка Галя обожнює свіжу рибу, яку їй купують із пожертв на притулок.

Для охочих підтримати «Домівку врятованих тварин» на сторінці організації є реквізити.