Глава ВККС розповів, чому «не спрацювався» з Громадською радою доброчесності

Голова Вищої кваліфікаційної комісії суддів (ВККС) Сергій Козьяков розповів про відмінності між роботою з Громадською радою доброчесності (ГРД) та Громадською радою міжнародних експертів (ГРМЕ), а також пояснив конфлікт з ГРД.

Разом з ГРД Вища кваліфікаційна комісія суддів переатестувала суддів та проводила відбір суддів до Верховного суду, Громадська рада неодноразово звинувачувала ВККС у схваленні кандидатур недоброчесних суддів. Водночас з радою міжнародних експертів, яка брала участь у формуванні Антикорупційного суду, у ВККС конфлікту не було.

«І там, і там, та сама комісія працює. Але у випадку з Громадською радою доброчесності проблеми залишились. У випадку з Громадською радою міжнародних експертів, з якою ми створили Вищий Антикорупційний суд, у нас жодних проблем не було, і тільки компліменти, починаючи від ГРМЕ до Міжнародного валютного фонду», — сказав Козьяков в ефірі «Нині вже» на hromadske.

Він зазначив, що до складу ГРМЕ увійшли судді і прокурори у відставці, найстаршому зокрема був 81 рік, а у ГРД — «від дуже молодих людей» і до 50 років.

«Але далеко не всі юристи, значить інші підходи у нас були», — вважає голова ВККС.

Водночас він уточнив, що не називає членів ГРД непрофесійними, а вважає, що вони дуже старалися.

Козьяков бачить три причини, чому з ГРД комісія конфліктувала, а з ГРМЕ — ні.

  • «Перше: там (у ГРМЕ — ред.) всі юристи, по 30-40 років працювали, досвідчені. А там не всі юристи. Знову ж таки, інші склади, підходи»
  • «Друге: Процедури дуже відрізнялися, тому що висновок ГРД ми маємо подолати не менше ніж 11 голосами з 16. До речі, у нас не завжди є 16, от зараз у нас, наприклад, 13».
  • «Третє: Відношення до спілкування. Я можу сказати, що нас дуже здивувало на початку роботи, на другий тиждень здається, коли ГРД раптом влаштувала скандал з приводу одного моменту по іспиту. Ми були дуже здивовані неприємно, коли вони замість того, щоби з нами спочатку з’ясувати відносини стосовно цієї ситуації, вона виявилась абсолютно нормальною через пару днів, вони одразу влаштували медіаскандал, і з цього власне все почалось. Можу сказати, що члени ГРМЕ жодного разу не дозволили собі таке відношення з професіоналами, такими, якими ми є».

Він також наголосив, що завданням ГРД і ГРМЕ було виявити недоброчесних суддів, а першочергове завдання ВККС — створити суд, і це не означає, що вони мають усіх звільняти.

Козьяков додав, що після набуття чинності нового закону про судову реформу він втартить посаду і не планує брати участь у конкурсі до нового складу ВККС.

Нагадаємо, 6 березня Вища кваліфікаційна комісія суддів оголосила фінальний рейтинг претендентів на 78 вакантних посад у касаційних судах у складі Верховного суду. У переліку переможців конкурсу опинились 16 «недоброчесних» суддів за версією Громадської ради доброчесності.

На засіданні 20 березня Вища рада правосуддя схвалила 69 кандидатур, серед яких було 10 «недоброчесних». Таким чином, після засідання ВРП 8 квітня загалом на призначення до Верховного суду подано 15 «недоброчесних» суддів з 16, схвалених ВККС.

6 жовтня Верховна Рада ухвалила в другому читанні та в цілому президентський законопроєкт про судову реформу.

Судова реформа передбачає скорочення кількості суддів Верховного суду з 200 до 100, запроваджує новий порядок формування Вищої кваліфікаційної комісії суддів, створює при Вищій раді правосуддя комісію доброчесності та етики, а також розширює список посад, на які поширюється люстрація.

Раніше посольство Канади та представництво ЄС в Україні розкритикували низку положень ухваленого законопроєкту, зокрема заявивши про безпідставність скорочення кількості суддів Верховного суду й застосування люстрації до членів Вищої кваліфікаційної комісії суддів.

Після набуття чинності закону увесь чинний склад ВККС втратить повноваження.